Ухвала суду № 41404967, 17.11.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1194/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2354/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Лущак Н.І. Н. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Матківського Р.Й., Шалаути Г.І.

секретаря Капущак С.В.

з участю: апелянта ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» про визнання договору фінансового лізингу нікчемним, стягнення сплачених коштів та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тлумацького районного суду від 10 жовтня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд із указаним позовом, та просив суд визнати договір фінансового лізингу, укладений між ним та ТзОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» нікчемним і стягнути з відповідача на його користь 25000грн. сплачених ним коштів, 5000грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.

Ухвалою Тлумацького районного суду від 10 жовтня 2014 року позовну заяву повернуто ОСОБА_2 та роз'яснено йому право звернутися з позовною заявою до належного суду.

На дану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права.

Апелянт вказує, що судом не враховано, що в даній справі виник спір з підстав ЗУ «Про захист прав споживачів» і згідно ч.5 ст. 110 ЦПК України такі позови можуть бути пред'явлені за місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

З цих підстав, ухвалу суду першої інстанції апелянт просив скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні апелянт та його представник доводи апеляційної скарги підтримали з мотивів поданих у апеляційній скарзі, просили про їх задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної, суд першої інстанції виходив з того, що спір між сторонами виник з договірних зобов'язань, а оскільки місцезнаходження відповідача - вул. Шовковична, 42-44, офіс 9 СД2, м. Київ, справа не підсудна Тлумацькому районному суду.

Однак такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, своє право на звернення з позовом до ТзОВ «Лізингова компанія «Автофінанс», ОСОБА_2обґрунтовував тим, що даний спір є спором про захист прав споживачів, а отже застосуванню підлягають правила підсудності за вибором позивача, зокрема, ч.5 ст. 110 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Встановлено, що 15.09.2014 року між сторонами укладено договір фінансового лізингу №011136, відповідно до якого лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу - трактор «МТЗ 892» у власність та передати у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених цим договором. Позивач просив визнати даний договір нікчемним, обґрунтувавши позовні вимоги порушенням його прав, гарантованими ЗУ «Про захист прав споживачів».

Виходячи зі змісту ч.5. ст.110 ЦПК України, абз.2 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" сам позивач визначає підставу та предмет позову, а тому якщо у позовній заяві міститься посилання на порушення відповідачем прав позивача, як споживача, право вибору суду для звернення з таким позовом належить позивачу.

Суд на стадії відкриття провадження у справі не вправі робити висновок про те, чи порушені права та інтереси позивача як споживача та чи поширюється дія ЗУ "Про захист прав споживачів" на спірні правовідносини. Такі висновки суд може зробити лише після розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у суду не було достатніх та обгрунтованих підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_2. по причині непідсудності розгляду даного позову Тлумацькому районному суду, так як предметом позову зазначено захист прав споживача.

Враховуючи, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, вона не може залишатися в силі і підлягає до скасування.

керуючись ст.ст. 218, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Тлумацького районного суду від 10 жовтня 2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Р.Й. Матківський

Г.І. Шалаута