Ухвала суду № 41396035, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16273/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" звернувся до суду з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року № 0000444050.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Окружна державна податкової служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток підприємства Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» за півріччя 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 17 серпня 2012 року №849/40-50/2539456.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.135, пункт 150.1 статті 150, п.153.8 ст.153 розділу III Податкового кодексу України, з врахуванням листа Державної податкової служби України від 09 серпня 2012 року №320/0/71-12/15-1217.

На підставі встановлених порушень, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 31 серпня 2012 року №0000444050, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств по декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 у розмірі 186 588,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 93 294 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.153.8 статті 158 Податкового кодексу України, платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу.

Для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Згідно п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вбачається з матеріалів справи, за період півріччя 2012 року ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд" задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03 Декларації з податку на прибуток) в сумі 2 235 388 737 грн.

Так, перевіркою показників відображених у рядку 03.20 Додатку ЦП до рядків 03.20 та 03.21 додатка ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 встановлено завищення показників, а саме: рядка 1.3 - від'ємного фінансового результату попереднього звітного (податкового) періоду на 888 514,0 грн. від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними; рядка 2.3 - від'ємного фінансового результату попереднього звітного (податкового) періоду на 63 376 166 грн. від операцій з облігаціями.

У зв'язку з вищенаведеним, на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 93 294 грн. (50 %, з урахуванням того, що попереднім актом перевірки від 17 лютого 2012 року №145/40-40/25394566 уже застосовувались штрафні санкції у розмірі 25%).

Судом встановлено, що підставою для вказаних висновків відповідача щодо завищення позивачем відповідних показників у податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року стало те, що податковий орган, приймаючи до уваги зміни внесені до Податкового кодексу України Законом №4834 від 24 травня 2012 року вважає, що в декларації необхідно було враховувати лише 25% від'ємного значення 2011 року, тобто 296 171,25 грн. (1 184 685*25%), а різниця між сумою врахованою позивачем та сумою, яку розрахував відповідач, складає 888 513,75 грн. (1 184 685 - 296 171,25). А тому, саме з цієї суми відповідачем визначено позивачу суму грошового зобов'язання у розмірі 186 588 грн. (888 513,75*21%).

Так, в декларації ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд" за півріччя 2012 року під час визначення об'єкта оподаткування від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, позивач врахував повністю від'ємне значення в сумі 1 184 685 грн. від цих операцій (рядок 1 додатку ЦП до річної декларації з податку на прибуток підприємств за 2011 рік). Наслідком цього стало відображення позивачем в рядку 1.3 додатку ЦП до декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2012 року суми від'ємного значення в розмірі 1 184 685 грн., яка повністю врахована позивачем для зменшення доходу від аналогічних операцій в сумі 4 478 019 грн.

Таким чином, в декларації за півріччя 2012 року позивачем визначено об'єкт оподаткування в розмірі 3 293 334 грн. (4 478 019 - 1 184 685).

При цьому, 01 липня 2012 року набув чинності Закон України №4834 від 24 травня 2012 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм», яким внесено зміни до п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України та запроваджено особливий порядок застосування статті 150 Кодексу в період 2012-2015 років, що передбачає обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого станом на 01 січня 2012 року, який враховується у витратах при визначенні податкових зобов'язань платника податку у наступних звітних податкових періодах.

Зокрема, передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України застосовується: у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Таким чином, норми п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України з 01 липня 2012 року запроваджують нові правила урахування (у результатах наступних податкових періодів) від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилось у платників податку за операціями до 01 січень 2012 року.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом не враховано, що вищевказана норма встановлює обмеження лише щодо перенесення загального від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилось станом на 01 січня 2012 року.

Водночас, негативний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є від'ємним значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток. Вказане обмеження не може застосовуватись до від'ємного фінансового результату від торгівлі цінними паперами, оскільки до його складу входять витрати на придбання цінних паперів (тобто вартості нереалізованих цінних паперів).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01 січня 2012 року позивач отримав та задекларував від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами у розмірі 1 184 685 грн.

Судом встановлено, що такий від'ємний фінансовий результат повністю складався з витрат на придбання цінних паперів, які знаходили у власності підприємства на вказану звітну дату. Тобто, за економічним змістом цей від'ємний фінансовий результат підприємства є витратами на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01 січня 2012 року та знаходились у портфелі підприємства.

Згідно Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку відображення в податковому обліку суб'єктами господарювання операцій з цінними паперами, затвердженої Наказом Державної податкової служби України від 21 грудня 2012 року №1160, у податковій декларації з податку на прибуток за звітні періоди 2012 - 2015 років (починаючи із звітного періоду - першого півріччя 2012 року), у платників з доходом, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше враховується лише по 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01 січня 2012 року у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо у такому від'ємному фінансовому результаті не містяться витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01 січня 2012 року.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що обмеження щодо врахування збитків застосовується лише до від'ємного значення, яке не містить витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01 січня 2012 року.

А тому витрати на придбання цінних паперів, які були придбані в попередніх податкових періодах та не реалізовані станом на 01 січня 2012 року враховуються в рядку «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду» Додатку ЦП до Податкової декларації з податку на прибуток банку в наступних податкових періодах у повному обсязі, що і мало місце в спірному випадку.

Таким чином, положення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якими встановлено обмеження щодо включення від'ємного значення, утвореного станом на 01 січня 2012 року до складу витрат І півріччя 2012 може застосовуватись лише до від'ємного значення, що не було включено до складу витрат станом на 01 липня 2012 року (дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм", яким було внесено до Податкового кодексу України відповідні зміни).

Так, податкові зобов'язання позивачу були нараховані на підставі акту камерального перевірки № 849/40-50/25394566 від 17 серпня 2012 року, яким було встановлено, що за результатами декларування за І півріччя 2012 року позивачем не враховано обмеження 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, що рахуються станом на 01 січня 2012 року.

Згідно даного Акту, при перевірці було використано декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2012 року, податкову звітність з податку на прибуток за І квартал 2012 року та податкові звітність з податку на прибуток за ІІ - ІV квартали 2011 року.

Судом встановлено, що сума від'ємного фінансового результату за операціями з цінними паперами у розмірі 1 184 685 грн., який утворився станом на 01 січня 2012 року була відображена в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року.

З огляду на те, що позивачем сума від'ємного фінансового результату за операціями з цінними паперами у розмірі 1 184 685грн., яке утворилось станом на 01 січня 2012 року була відображена в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року, а тому вона була включена позивачем до складу витрат до 01 липня 2012 року.

Враховуючи те, що зміни до пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, яким було встановлено обмеження щодо включення від'ємного значення, що утворилось станом на 01 січня 2012 року до складу витрат за І півріччя 2012 року були внесені Законом, який набрав чинності з 01 липня 2012 року, а також те, що сума від'ємного фінансового результату за операціями з цінними паперами була включена до складу витрат до 01 липня 2012 року, колегія суддів вважає правомірними відображення позивачем вказаної суми у повному обсязі у складі витрат в декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2012 року.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 05.11.2014 року..

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.