Постанова № 41392071, 10.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 р. Справа № 820/12809/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Зарицької Т.В.

представників позивача - Гирман А.І., Полтавець В.А.

представника відповідача - Кириченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2014р. по справі №820/12809/14

за поданням Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод"

про стягнення коштів за податковим боргом з розрахункового рахунку,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до суду з поданням, в якому просить стягнути з розрахункових рахунків, відкритих Казенним підприємством "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" в банківських установах, заборгованість у сумі 178245,09 грн. в рахунок погашення податкового боргу на користь державного бюджету на бюджетний рахунок одержувача №31110029700227, одержувач УДКСУ у Зміївському районі (код 37754227), банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що за підприємством рахується податковий борг у загальному розмірі 178245,09 грн., який виник внаслідок несплати у встановлений строк самостійно визначеної платником суми податку на додану вартість. В зв'язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку суму податкового зобов'язання сплачено не було, а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то дана сума підлягає стягненню за рішенням суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року подання було задоволено.

Стягнуто з розрахункових рахунків, відкритих КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" в банківських установах, заборгованість у сумі 178 245 грн. 09 коп. в рахунок погашення його податкового боргу на користь державного бюджету на бюджетний рахунок одержувача № 31110029700227, одержувач УДКСУ у Зміївському районі (код 37754227), банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні подання.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення п. 96.2 ст.96 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що оскільки відповідач є казенним підприємством, то до нього застосовується особливий порядок погашення податкового боргу, визначений ст. 96 ПК України. Таким чином, оскільки податковим органом під час звернення до суду не було надано доказів вжиття передбачених законодавством заходів щодо погашення податкового боргу, то правові підстави для стягнення суми заборгованості відсутні.

Податковим органом надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" зареєстроване в якості юридичної особи, знаходиться на обліку як платник податків і зборів в ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області та за даними інформаційної довідки заявника по КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" наявні відкриті розрахункові рахунки в банківських установах.

КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" подано до ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області податкові декларації з податку на додану вартість за період з березня по серпень 2013 року, з листопада 2013 року по травень 2014 року, а саме:

- № 9021180261 від 17.04.2013 року, за якою сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, складає - 12761,00 грн., термін сплати 30.04.2013 року. Залишок несплаченої суми станом на 07.07.2014 року складає 5778,09 грн.;

- № 9028344917 від 17.05.2013 року, за якою сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, складає - 39150,00 грн., термін сплати 30.05.2013 року;

- № 9036291029 від 19.06.2013 року, за якою сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, складає - 13221,00 грн., термін сплати 30.06.2013 року;

- № 9042830918 від 17.07.2013 року, за якою сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, складає - 29405,00 грн., термін сплати 30.07.2013 року;

- № 9051288782 від 19.08.2013 року, за якою сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, складає - 12468,00 грн., термін сплати 30.08.2013 року;

- № 9058285497 від 18.09.2013 року, за якою сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, складає - 22604,00 грн., термін сплати 30.09.2013 року;

- № 9080788965 від 16.12.2013 року, за якою сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, складає - 32082,00 грн., термін сплати 30.12.2013 року;

- № 9087652853 від 17.01.2014 року, за якою сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, складає - 10735,00 грн., термін сплати 30.01.2014 року;

- № 9007866164 від 18.02.2014 року, за якою сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, складає - 5409,00 грн., термін сплати 02.03.2014 року;

- № 9013883544 від 18.03.2014 року, за якою сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, складає - 496,00 грн., термін сплати 30.03.2014 року;

- № 9021097169 від 17.04.2014 року, за якою сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, складає - 6549,00 грн., термін сплати 30.04.2014 року;

- № 9028389527 від 19.05.2014 року, за якою сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, складає - 205,00 грн., термін сплати 30.05.2014 року;

- № 9034988860 від 19.06.2014 року, за якою сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, складає - 143,00 грн., термін сплати 30.06.20 14 року.

Як вказує податковий орган, сума самостійно визначеного КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" податкового зобов'язання з ПДВ, з урахуванням часткової сплати, складає 178245,09 грн.

В зв'язку з тим, КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" в добровільному порядку не було сплачено суму заборгованості з податку на додану вартість у загальному розмірі 178245,09 грн., який виник внаслідок несплати у встановлений строк самостійно визначеної платником суми податку на додану вартість, податковий орган звернувся до суду із поданням про стягнення суми боргу у примусовому порядку.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не було в добровільному порядку погашено податковий борг у загальному розмірі 178245,09 грн., який виник внаслідок несплати у встановлений строк самостійно визначеної платником суми податку на додану вартість, то вказані кошти підлягають стягненню за рішенням суду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, колегія суддів зауважує, що відповідач, будучі платником податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного кодексу України, податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Перевіряючи правомірність звернення до суду та наявність підстав для стягнення суми боргу у примусовому порядку, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до положень п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п.п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України).

Положеннями п.11 ст.56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини з приводу примусового виконання контролюючим органом податкового обов'язку платників податків - державних, казенних, комунальних підприємств регулюються положеннями статей 59, 87-89, 95, 96 ПК України.

З аналізу вищевказаних положень кодексу встановлено, що законодавцем запроваджена обов'язкова до додержання послідовність реалізації суб'єктом владних повноважень - податковою інспекцією управлінської функції з контролю за своєчасністю надходження публічних платежів з податків і зборів, а саме: 1) формування і направлення на адресу платника податків - боржника (вручення платнику податків) податкової вимоги (не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання), 2) призначення податкового керуючого, 3) проведення податковим керуючим опису майна в податкову заставу, 4) реєстрація податкової застави в державному реєстрі обтяжень, 5) звернення до суду з вимогою про стягнення коштів (як в безготівковій, так і в готівковій формах) за податковим боргом (не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) платнику податків - боржнику податкової вимоги), 6) звернення до суду з вимогою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, 7) звернення до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з приводу вжиття заходів, спрямованих на виконання податкового обов'язку, 8) подача позову про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно (в разі неотримання письмової відповіді від органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади або в разі отримання від органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади відмови в погашення податкового боргу).

При цьому, кожний наступний етап реалізації управлінської функції може бути застосований контролюючим органом виключно або в разі фактичного виконання процедури за попереднім етапом, або в разі відсутності у платника податків - боржника власних коштів чи майна, котрі можуть бути визнані джерелом погашення податкових зобов'язань та податкового боргу.

Колегія суддів зауважує, що положення статті 96 ПК України підлягають додатковому застосуванню до спірних податкових правовідносин за участі державних, казенних, комунальних підприємств, а відтак можуть бути поширені на спірні правовідносини лише після моменту реалізації контролюючим органом процедур стягнення згідно з вимогами статті 95 ПК України, положення якої мають пріоритет у застосуванні.

Водночас, добуття контролюючим органом внаслідок реалізації управлінської функції фактичних даних, які достеменно засвідчують факт відсутності у платника податків - боржника власних коштів чи майна, котрі можуть бути визнані джерелом погашення податкових зобов'язань та податкового боргу, звільняє контролюючий орган від обов'язку формального виконання процедур стягнення згідно з ст. 95 ПК України.

Як свідчать письмові докази, позивачем направлялась засобами поштового зв'язку відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 06.05.2014 року № 135-25, яка була отримана 16.05.2014 року.

Зі змісту положень пункту 96.2 статті 96 ПК України встановлено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до вимог пункту 96.3 статті 96 вищевказаного Кодексу, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про недотримання податковим органом під час звернення до суду із даним поданням, особливого порядку погашення податкового боргу.

Відповідно до ч.ч. 4,6 ст. 71 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції.

Таким чином, оскільки податковим органом не дотримані умови, необхідні для звернення до суду із позовом, встановлені статтею 96 ПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог, оскільки вони є передчасними.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, серед іншого, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального права, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року по справі №820/12809/14 не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до вимог ст. 202, ч.2 ст. 205 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого подання.

Судові витрати підлягають розподілу згідно вимог діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2014р. по справі №820/12809/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні подання Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" про стягнення коштів за податковим боргом з розрахункового рахунку.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" (63404, Харківська обл., м.Зміїв, вул., Зміївська, 29, код ЄДРПОУ 08326540) сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 45 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.

Повний текст постанови виготовлений 14.11.2014 р.