Ухвала суду № 41392046, 05.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 року Справа № 876/7140/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

апелянта ОСОБА_1,

представника апелянта ОСОБА_2,

представників відповідача Машіки П.Ю., Александрова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Оноківської сільської ради про скасування рішення Оноківської сільської ради № 347 від 19.02.2014 року "Про доведення до відома набрання законної сили постанов Ужгородського міськрайонного суду від 05.12.2013 року та апеляційного суду Закарпатської області від 11.02.2014 по справі № 308/19906/13-п та припинення повноважень сільського голови", визнання незаконним звільнення його з посади голови Оноківської сільської ради, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Покликався на те, що рішення Оноківської сільської ради № 347 від 19.02.2014 року є таким, що прийняте з порушенням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», норм Кодексу законів про працю України, а його звільнення з посади голови ради - незаконним.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування фактичних обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Просить постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення сільської ради про звільнення його з посади сільського голови є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки не була дотримана процедура прийняття рішення при достроковому припиненні його повноважень як голови сільської ради, для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень сільського голови не було необхідної більшості голосів, рішення прийняте внаслідок неправильного застосування норм антикорупційного законодавства, а також порушений порядок та процедура підготовки питань до розгляду та порушені норми КЗпП України щодо отримання ним трудової книжки.

В судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги апелянт та його представник підтримали апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені. Представники відповідача заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді сільського голови Оноківської сільської ради Ужгородського району та будучи посадовою особою органів місцевого самоврядування 7 рангу 4 категорії, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, в зв'язку з можливістю виконання таких функцій, діючи в інтересах близьких осіб (свого сина ОСОБА_5.) не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно не повідомив безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, а саме Оноківську сільську раду.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 05.12.2013 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 170 гривень. Постановою Апеляційного суду Закарпатської області апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а постанова Ужгородського міськрайонного суду від 05.12.2013 року - без змін, а відтак, рішення Ужгородського міськрайонного суду 05.12.2013 року набрало законної сили.

Оноківською сільською радою 19 лютого 2014 року прийняте рішення «Про доведення до відома набрання законної сили постанов Ужгородського міськрайонного суду від 05.12.2013 року та Апеляційного суду Закарпатської області від 11.02.2014 року по справі № 308/19906/13-п та припинення повноважень сільського голови» № 347, згідно з яким прийнято до відома інформацію про набрання законної сили судовими рішеннями про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення і вирішено вважати повноваження голови Оноківської сільської ради достроково припиненими, а ОСОБА_1 звільненим із займаної посади з 19.02.2014 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оскаржуване рішення Оноківської сільської ради прийняте відповідно до вимог чинного законодавства України, в межах повноважень сільської ради та з дотриманням процедури прийняття рішення, а доводи позивача про протиправність вказаного рішення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та суперечать закону.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 2 цього Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтями 10, 12 вказаного Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста, який обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Частина 1 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими, зокрема, у разі набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення/

Порядок та підстави, з яких повинно проводитись звільнення з посади сільського голови, повноваження якого вважаються припиненими у разі набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, визначені частиною 7 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої повноваження сільського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, - з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постанова Ужгородського міськрайонного суду від 05.12.2013 року, якою позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.172-7 КУпАП (порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів), набрала законної сили 11.02.2014 року. Цією постановою встановлено, що ОСОБА_1 не повідомив сільську раду про суперечність між особистими майновими інтересами його близької особи ( сина ) та своїми службовими повноваженнями, наявність якої могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень, і, крім того, ОСОБА_1 під час головування на сесії при вирішенні питання щодо надання його синові дозволу на складання проекту землеустрою на земельну ділянку особисто проголосував за надання такого дозволу,таким чином, діючи всупереч інтересам служби.

Законом України «Про засади запобігання та протидій корупції» визначені основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидій корупції» корупційне правопорушення - це умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 4 цього Закону (куди включені і посадові особи місцевого самоврядування), забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі, неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти); неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.

Як вбачається з встановлених обставин, позивач ОСОБА_1 вчинив корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, встановлених Законом України «Про засади запобігання та протидій корупції», а тому доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції внесених змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими обмежено застосування норми про дострокове припинення повноважень сільського голови суттю корупційного правопорушення, є безпідставними. Апеляційний суд при цьому враховує те, що корупційне правопорушення було вчинене позивачем під час дії норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка передбачала припинення повноважень посадової особи у зв'язку з вчиненням будь-якого корупційного правопорушення.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що особливості дострокового припинення повноважень голови сільської ради передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування», зокрема, статтею 79 Закону, а тому Оноківська сільська рада, приймаючи рішення № 347 від 19 лютого 2014 року «Про доведення до відома набрання законної сили постанов Ужгородського міськрайонного суду від 05.12.2013 року та Апеляційного суду Закарпатської області від 11.02.2014 року по справі № 308/19906/13-п та припинення повноважень сільського голови» діяла на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Зокрема, прийняте сільською радою рішення не є рішенням про припинення повноважень сільського голови, а відповідно до частини 7 ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішенням, яким береться до відома факт набрання законної сили рішеннями суду про притягнення особи до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, а тому таке рішення не потребує дотримання процедури, передбаченої цим Законом для припинення повноважень сільського голови, зокрема, таємного голосування.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення процедури підготовки питань до розгляду на сесії, зокрема, недоведення до відома питань, які передбачається внести на розгляд сесії, то такі доводи є надуманими, оскільки позивач був головою сільської ради, підготовка до засідань ради входила до його компетенції і ОСОБА_1 був головуючим на засіданні ради, до порядку денного якої було внесено відповідне питання, позивач не заперечував проти його розгляду.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи та пояснень осіб, які беруть участь у справі, жоден з депутатів сільської ради не оспорює правомірність підготовки питань на розгляд сесії та процедури прийняття рішення сільської ради, крім ОСОБА_1, якого це рішення безпосередньо стосувалось.

Тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки позивачем не доведено обставин, якими він обгрунтовував позов, то суд першої інстанції підставно відмовив в задоволенні позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у справі № 807/807/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич

Ухвала складена в повному обсязі 11.11.2014 року