Рішення № 41391827, 07.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11297/14 07.11.14Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс"до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"про визнання недійсними договорівта за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс"про стягнення 2199820 грн. 02коп.Представники сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Кухаревська Н.О. - представник за довіреністю б/н від 22.05.2014;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Заяць Е.П. - представник за довіреністю б/н від 23.04.2014.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

06.06.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання недійсними кредитного договору № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 та договору іпотеки № РМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що при укладенні кредитного договору № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 директор позивача вийшов за межі повноважень, наданих йому товариством, уклавши вказаний кредитний договір з більшою сумою кредиту та розміром процентної ставки, яка не була передбачена протоколом зборів учасників товариства. А зважаючи на те, що кредитний договір № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 є недійсним, то недійсним є і договір, укладений на його забезпечення,тобто, договір іпотеки № РМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008. Крім того, договір іпотеки № РМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008, з боку відповідача був укладений відділенням «Русанівське» Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", що суперечить ст. 11 Закону України «Про заставу», оскільки сторонами договору застави можуть бути лише юридичні особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 порушено провадження у справі № 910/11297/14, розгляд справи призначено на 08.07.2014.

08.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заява про застосування строку позовної давності.

У відзиві на позовну заяву Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" зауважило, що розмір кредиту, наданого позивачу, становить 2640870 грн. 00 коп., що відповідає умовам, визначеним у протоколі №2 засідання зборів засновників позивача від 04.06.2008. Крім того, у вказаному протоколі не розглядалось питання про отримання кредиту за фіксованою процентною ставкою у розмірі 18% річних, а, навпаки, порядком денним було отримання кредиту за відсотковою ставкою 18%, плаваючою (може мінятися раз на рік), про що було ухвалено відповідне рішення.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 справу № 910/11297/14 передано на розгляд судді Головіній К.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 (суддя Головіна К.І.) справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.07.2014.

08.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" про стягнення 2201533 грн 13 коп. заборгованості за кредитним договором № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008.

Позовні вимоги Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами кредитного договору № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008, не виконало взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків, у зв'язку з чим у відповідача виникла строкова заборгованість по кредиту у розмірі 1888201 грн. 43 коп., прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 25202 грн. 26 коп.; строкова заборгованість по відсоткам у розмірі 26161 грн. 16 коп. за період з 26.12.2013 по 21.01.2014, прострочена заборгованість по відсоткам у розмірі 29415 грн. 79 коп. за період з 26.11.2013 по 26.12.2013, заборгованість по відсоткам, нарахованих на прострочений кредит, у розмірі 315 грн. 73 коп. за період з 27.12.2013 по 21.01.2014. Крім того, позивач за зустрічним позовом у зв'язку з невиконанням зобов'язань відповідачем за зустрічним позовом умов кредитного договору № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 нарахував пеню на прострочений кредит у розмірі 103972 грн. 92 коп. та пеню на прострочені відсотки у розмірі 128263 грн. 84 коп. за періоди, вказані у розрахунках.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 справу № 910/11297/14 передано на розгляд судді Головіній К.І. для вирішення питання щодо прийняття зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 (суддя Головіна К.І.) зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс"; розгляд справи призначено на 25.07.2014.

08.07.2014 до відділу діловодства суду від Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просив суд накласти арешт на всі рахунки відповідача за зустрічним позовом, його грошові кошти, рухоме і нерухоме майно.

Також, 08.07.2014 від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про застування позовної давності, яку суд долучив до матеріалів справи.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 справу № 910/11297/14 передано на розгляд судді Отрош .І.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 (суддя Отрош І.М.) справу № 910/11297/14 прийнято до провадження.

25.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" надійшли додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 08.08.2014.

У судовому засіданні 08.08.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 08.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014, відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 19.09.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 19.09.2014 справу № 910/11297/14 передано на розгляд судді Головіній К.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2014 (суддя Головіна К.І.) справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.10.2014.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 справу № 910/11297/14 передано на розгляд судді Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 (суддя Отрош І.М.) справу прийнято до провадження.

У судовому засіданні 03.10.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 10.10.2014.

10.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.10.2014 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" подав письмові заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких просив суд застосувати позовну давність щодо нарахування пені за кредитним договором № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008.

У судовому засіданні 10.10.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 24.10.2014.

21.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" надійшли додаткові документи по справі, які суд долучив до матеріалів справи.

24.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" надійшли додаткові документи по справі та заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" заборгованість по кредиту в розмірі 1892556 грн. 18 коп., заборгованість по строковим відсоткам в розмірі 15447 грн. 02 коп., заборгованість по простроченим відсоткам в розмірі 235844 грн. 81 коп., заборгованість по відсоткам, нарахованих на прострочений кредит, в розмірі 15227 грн. 94 коп., пеню за прострочений кредит в розмірі 19869 грн. 48 коп. та пеню за прострочені відсотки в розмірі 20874 грн. 59 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 07.11.2014.

06.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" надійшла заява, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" заборгованість по кредиту в розмірі 1892556 грн. 18 коп., заборгованість по відсоткам в розмірі 266519 грн. 77 коп., пеню за прострочений кредит в розмірі 19869 грн. 48 коп. та пеню за прострочені відсотки в розмірі 20874 грн. 59 коп.

Розглянувши у судовому засіданні 07.11.2014 заяву Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про забезпечення позову, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просив суд накласти арешт на всі рахунки відповідача за зустрічним позовом, його грошові кошти, рухоме і нерухоме майно, суд не знайшов підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

У відповідності до п. 1 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 3 вищевказаної постанови, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивач за зустрічним позовом свою заяву про вжиття заходів до забезпечення позову не обґрунтував, доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суду не надав, а також нічим не підтвердив припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову.

У судовому засіданні 07.11.2014 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надав усні пояснення по суті спору; свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 07.11.2014 надав усні пояснення по суті спору; свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти задоволення первісного позову заперечив.

У судовому засіданні 07.11.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2008 між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (ст. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів від 19.04.2013 № 62; державна реєстрація змін до установчих документів проведена 24.05.2013, номер запису 10681050043005865) (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Актив бізнес-плюс» (позичальник) укладено Кредитний договір № СМ-SME 008/290/2008 (Договір), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у частині №1 цього Договору, а позичальник прийняв, зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому Договорі.

Відповідно до п. 2 частини №1 Договору, розмір кредиту - 2640870 грн. 00 коп., валюта кредиту - гривня, цільове використання - на проведення ремонту нерухомого майна, річна база нарахування процентів - 365 днів у році, дата остаточного повернення кредиту - 26.06.2018, поточний рахунок - 26000801319981, транзитний рахунок - 29091002900008.

Пунктом 3 частини 1 Договору сторони погодили, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка.

Відповідно до п. 1.4.1.2 Договору, у разі використання плаваючої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються як FIDR + Фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. За базовий FIDR сторони приймають ставку FIDR (діючу на момент укладення Договору).

Згідно з п. 1.4.1.3 Договору, плаваюча процентна ставка по Кредиту підлягає корегуванню протягом дії Договору щоразу після перебігу кожного 12 (дванадцятого) календарного місяця, починаючи з дати укладання цього Договору, якщо інше не передбачено цим Договором.

Плаваюча процентна ставка за користування Кредитом впродовж першого року цього Договору, підлягає корегуванню після перебігу 11 (одинадцятого) календарного місяця, починаючи з дати укладання цього Договору (п.1.4.1.3.1 Договору).

Згідно з п. 1.5.1 Договору, погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісячно у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахування на поточний та/чи транзитний рахунок.

Відповідно до п. 1.5.1.4 Договору, при надходженні до банку коштів для виконання боргових зобов'язань, банк направляє такі кошти на погашення боргових зобов'язань в наступній черговості: 1) прострочені проценти за користування Кредитом (якщо прострочка матиме місце); 2) проценти, нараховані на прострочену до повернення суму Кредиту (якщо про строчка матиме місце); 3) прострочена до повернення сума Кредиту (якщо прострочка матиме місце); 4) пеня за несплату в строк процентів (якщо прострочка матиме місце); 5) пеня за не повернення в строк суми Кредиту (якщо не повернення матиме місце); 6) строкові проценти за користування Кредитом; 7) штраф за нецільове використання Кредиту; 8) комісія за дострокове часткове або повне виконання боргових зобов'язань (у випадку її застосування); 9) сума основного боргу за Кредитом.

При цьому, банк має право змінити порядок погашення боргових зобов'язань за цим Договором. За запитом позичальника, Банк інформує позичальника в письмовій формі про черговість погашення боргових зобов'язань, що застосовувалась.

Порядок надання Кредиту визначено п. 1.7 Договору, зокрема: банк здійснює видачу Кредиту позичальнику однією сумою чи траншами згідно з Кредитною/ними заявкою/ами позичальника. Кредит надається однією сумою чи траншами шляхом дебетування кредитного рахунку позичальника та перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника в банку. Кожний наступний транш надається позичальнику за умови підтвердження ним цільового використання кожного попереднього траншу.

Відповідно до п. 1.7.1.2 Договору, після подання банку кредитної заявки (у разі надання Кредиту траншами), Позичальник зобов'язаний прийняти суму траншу, згідно такої Кредитної заявки.

Пунктом 3.1 Кредитного договору № СМ-SME 008/290/2008 від 26.06.2008 сторони прийшли до згоди, що в якості забезпечення всіх своїх зобов'язань за цим Договором позичальник керуючись положеннями чинного законодавства України, в тому числі, але не виключно, положеннями ст.5 Закону України «Про Іпотеку», передає чи зобов'язується забезпечити передачу Майновим поручителем в іпотеку банку предмет іпотеки, який є чи стане власністю Позичальника та/чи Майнового поручителя в майбутньому відповідно до правовстановлюючого/их документу/ів щодо предмету іпотеки та забезпечити чинність Договору іпотеки протягом всього строку дії цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору № СМ-SME 008/290/2008 від 26.06.2008, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань по цьому Договору позичальник несе відповідальність в порядку і на умовах, визначених в цьому Договорі.

Згідно з п. 4.1.1 Договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим Договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% (одного відсотка) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього Договору.

В подальшому між сторонами було укладено 4 Додаткові угоди до Договору, якими вносились зміни та доповнення до Кредитного договору № СМ-SME 008/290/2008 від 26.06.2008.

Пунктом 2.2 Додаткового договору №3 від 28.11.2011 сторони погодили в строк до 28 листопада 2011 провести реструктуризацію боргових зобов'язань шляхом: зміни строків та розмірів погашення простроченого кредиту в сумі 11509 грн. 39 коп., прострочених процентів в сумі 24208 грн. 36 коп. та процентів, нарахованих на прострочений кредит в сумі 125 грн. 78 коп., що виникли в період з 27.10.2011 по 27.11.2011; відновлення нарахування процентів за весь період припинення нарахування процентів, якщо банком раніше було застосовано таке право.

Відповідно до п. 2.1.1 Додаткового договору №4 від 26.04.2012 до Кредитного договору № СМ-SME 008/290/2008 від 26.06.2008, сторони домовились викласти графік платежів в новій редакції (Додаток №1).

Проценти нараховуються у день сплати процентів, що визначається у графіку платежів (Додаток №1), на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позичальником відповідно до умов п. 2.1.2.1 Додаткового договору та інших положень Кредитного договору (п. 2.1.2 Додаткового договору №4 від 26.04.2012).

Відповідно до п. 2.1.2.1 Додаткового договору №4 від 26.04.2012, повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів буде здійснюватись шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів у розмірі, строки та з періодичністю, що визначені у графіку платежів, який є невід'ємною частиною цього Додаткового договору №4 від 26.04.2012 (Додаток №1) та шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

Згідно з п. 2.1.2.1.1 Додаткового договору №4 від 26.04.2012, після внесення/перерахування коштів на поточний рахунок, банк, в порядку передбаченому Кредитним договором та цим Додатковим договором, здійснює договірне списання коштів з поточного рахунку.

Пунктом 2.1.2.1.2 Додаткового договору №4 від 26.04.2012 визначено, якщо дата повернення нарахованих процентів та кредиту припадає на не банківський день платежі здійснюються позичальником в банківський день, наступний за таким не банківським днем, але в будь-якому разі не пізніше передостаннього банківського дня поточного місяця.

Відповідно до п. 2.1.3.1 Додаткового договору №4 від 26.04.2012, у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань понад 7 (сім) календарних днів чи невиконання позичальником або третіми особами інших умов Кредитного договору, Документів забезпечення та/чи будь-яких інших умов договорів (правочинів) укладених між банком та позичальником, та/чи між банком та третіми особами, що існували на момент укладання Кредитного договору чи цього Додаткового договору, чи таких, що будуть укладені в майбутньому, понад 7 (сім) календарних днів (надалі - «Строк порушення зобов'язань»), та/або у випадку пред'явлення будь-яких позовів відносно предмету іпотеки на суму (ціну), що складає більш ніж 10% (десять процентів) від ринкової вартості предмета іпотеки, та/або у випадку пред'явлення будь-яких позовів відносно позичальника на суму (ціну), що складає більш ніж 10% (десять процентів) від розміру (суми) кредиту, та/або у випадку пред'явлення позичальником та/або третіми особами, будь-яких позовів до банку суму (ціну), що складає більш ніж 10% (десять процентів) від розміру (суми) кредиту, сторони домовились, що банк вважається таким, що реалізував своє право щодо вручення позичальнику вимоги про дострокове виконання боргових зобов'язань у повному розмірі (надалі - «Вимога»), а позичальник вважається таким, що допустив істотне порушення умов Кредитного договору та отримав вимогу банку, в зв'язку з чим позичальник зобов'язаний погасити боргові зобов'язання в повному розмірі протягом наступних 7 (семи) календарних днів, що слідують за останнім днем строку порушення зобов'язань.

Згідно з п. 2.1.3.2 Додаткового договору №4 від 26.04.2012, незважаючи на інші положення Кредитного договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та/чи інших зобов'язань за Кредитним договором чи іншими укладеними з банком договорами та/або умов Документів забезпечення (надалі - «Вимога»). При цьому, зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника, зазначену у цьому Додатковому договорі, відповідної письмової вимоги (надалі - «Дата відправки вимоги») та повинно бути проведено позичальником протягом 7 (семи) календарних днів з дати відправки вимоги.

Обгрунтовуючи позовні вимоги за первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" вказало на те, що при укладенні кредитного договору № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 директор позивача за первісним позовом вийшов за межі повноважень, наданих йому товариством, уклавши вказаний кредитний договір з більшою сумою кредиту та розміром процентної ставки, яка не була передбачена протоколом зборів учасників товариства.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з підпунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбаченими законом.

Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

При цьому суд зазначає, що припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що кредитний договір № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" був укладений (підписаний) директором, Яцином Р.П., який діяв на підставі Статуту.

Згідно з протоколом № 1 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" від 26.10.2007, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" обрано Яцину Р.П.

Відповідно до п. 12.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс", затвердженого протоколом № 1 Загальних зборів засновників від 26.10.2007, державна реєстрація юридичної особи проведена 01.11.2007; номер запису: 10661020000005320) вищим органом товариства є Загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. В разі наявності в товаристві лише одного учасника, він одноособово здійснює повноваження Зборів учасників товариства.

Згідно з п 13.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс", затвердженого протоколом № 1 Загальних зборів засновників від 26.10.2007, державна реєстрація юридичної особи проведена 01.11.2007; номер запису: 10661020000005320), виконавчим органом товариства є директор, який призначається та звільняється зборами учасників.

Пунктом 13.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс", затвердженого протоколом № 1 Загальних зборів засновників від 26.10.2007, державна реєстрація юридичної особи проведена 01.11.2007; номер запису: 10661020000005320) передбачено, що директор товариства має право одноособово без довіреності представляти товариство у відносинах з державними органами (установами), юридичними та фізичними особами та здійснювати будь-які дії від імені товариства, включаючи укладення без обмежень угод (договорів, контрактів), у тому числі зовнішньоекономічних, управління, розпорядження активами товариства.

Відповідно до п. 13.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс", затвердженого протоколом № 1 Загальних зборів засновників від 26.10.2007, державна реєстрація юридичної особи проведена 01.11.2007; номер запису: 10661020000005320), директор відкриває, закриває та розпоряджається рахунками товариства в банківських установах, видає в межах своїх повноважень довіреності, а також має право першого підпису на фінансових та банківських (платіжних) документах. Директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Зборів Учасників.

Судом встановлено, що сума виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" кредиту становить 2640870 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями кредитних заявок Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" від 26.06.2008 на суму 500000 грн. 00 коп., від 09.09.2008 на суму 850000 грн. 00 коп., від 07.10.2008 на суму 100000 грн. 00 коп., від 15.10.2008 на суму 1190870 грн. 00 коп. та меморіальних ордерів № 01 від 26.06.2008 на суму 500000 грн. 00 коп., № 03 від 09.09.2008 на суму 850000 грн. 00 коп., № 08 від 07.10.2008 на суму 100000 грн. 00 коп., № 02 від 15.10.2008 на суму 1190870 грн. 00 коп. та банківськими виписками, наданими Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", за спірний період.

При цьому, твердження позивача за первісним позовом суд не приймає до уваги, оскільки вони є необґрунтованими, адже розмір кредиту, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс", становить 2640870 грн. 00 коп., що відповідає умовам, визначеним у протоколі №2 засідання зборів засновників позивача за первісним позовом від 04.06.2008. Крім того, у вказаному протоколі не розглядалось питання про отримання кредиту за фіксованою процентною ставкою у розмірі 18% річних, а, навпаки, порядком денним було отримання кредиту за відсотковою ставкою 18%, плаваючою (може мінятися раз на рік), про що було ухвалено відповідне рішення.

Зокрема, як вбачається з протоколу № 2 засідання зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" від 04.06.2008, порядком денним було: отримання кредиту в сумі 2640870 грн. 00 коп. терміном на 10 років, відсоткова ставка - 18,0% річних, плаваюча (може мінятися раз на рік); ухвалили: отримати кредит в сумі 2640870 грн. 00 коп. терміном на 10 років, відсоткова ставка - 18% річних.

До того ж судом встановлено, що кредитні заявки на видачу траншу у розмірі 32000 грн. 00 коп. та 11506 грн. 39 коп. були подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" з метою погашення строкових (нарахованих) відсотків в рамках реструктуризації кредитної заборгованості та на їх підставі відповідач за первісним позовом здійснив видачу кредиту (траншу) позивачу за первісним позовом у загальному розмірі 43506 грн. 39 коп., що підтверджується наданими Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" банківськими виписками та меморіальними ордерами № 11 від 26.08.2009 на суму 32000 грн. 00 коп. та № 02 від 28.11.2011 на суму 11506 грн. 39 коп.

Крім того, відповідно до п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Факт схвалення Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" укладеного з Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" кредитного договору № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 підтверджується матеріалами справи та позивачем за первісним позовом не спростований.

Зокрема, наявні в матеріалах справи кредитні заявки Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" від 09.09.2008 на суму 850000 грн. 00 коп., від 07.10.2008 на суму 100000 грн. 00 коп., від 15.10.2008 на суму 1190870 грн. 00 коп., меморіальні ордері № 03 від 09.09.2008 на суму 850000 грн. 00 коп., № 08 від 07.10.2008 на суму 100000 грн. 00 коп., № 02 від 15.10.2008 на суму 1190870 грн. 00 коп.; кредитні заявки на видачу траншу у розмірі 32000 грн. 00 коп. та 11506 грн. 39 коп. та меморіальні ордери № 11 від 26.08.2009 на суму 32000 грн. 00 коп. та № 02 від 28.11.2011 на суму 11506 грн. 39 коп.; а також укладені Додаткові угоди до кредитного договору № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 є свідченням про схвалення правочину - кредитного договору № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008, а також часткова сплата кредиту та процентів за його користування, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, у зв'язку з чим твердження позивача за первісним позовом, що укладений між сторонами кредитний договір є недійсним на підставі п. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України є безпідставним та необґрунтованим.

Як встановлено судом, 26.06.2008 між сторонами укладено Договір іпотеки № РМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 з метою забезпечення повного і своєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" боргових зобов'язань за кредитним договором № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008.

У позовній заяві позивач за первісним позовом зазначив, що зважаючи на те, що кредитний договір № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 є недійсним, то недійсним є і договір, укладений на його забезпечення,тобто, договір іпотеки № РМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008. Крім того, договір іпотеки № РМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008, з боку відповідача був укладений відділенням «Русанівське» Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", що суперечить ст. 11 Закону України «Про заставу», оскільки сторонами договору застави можуть бути лише юридичні особи.

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс", виходячи з того, що позивачем за первісним позовом не доведено суду наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, про що вже зазначалось вище.

Відповідно до частини 2 статті 548 Цивільного кодексу України, недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Втім, Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" не доведено недійсності основного зобов'язання - кредитного договору № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача за первісним позовом в частині визнання недійсним правочину щодо забезпечення основного зобов'язання - договору іпотеки № РМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008.

Що стосується укладення договору іпотеки № РМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" в особі відділення «Русанівське», з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11, коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно вчинення правочинів від імені цієї особи визначається її установчими документами, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджене юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Позивачем за первісним позовом не доведено, що у Відділення «Русанівське» на дату укладення договору іпотеки № РМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 не було правових підстав укладати вказаний правочин. Більш того, судом встановлено, що договір іпотеки № РМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 з боку Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" було укладено в особі Начальника відділу обслуговування приватних клієнтів відділення «Русанівське» Кузнєцової О.В., яка діє на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_1, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 06.02.2008, зареєстрованої в реєстрі за № 404, та старшого експерта по роботі з підприємствами МСБ сектору по роботі з підприємствами МСБ відділення «Русанівське» Авдєєнкової О.О., яка діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23.05.2007, зареєстрованої в реєстрі за № 1780.

Згідно з п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11, якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається Товариство обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" у своїй позовній заяві щодо визнання кредитного договору № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 та договору іпотеки № РМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 недійсними, є безпідставними, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" не підлягають задоволенню.

08.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшла заява про застосування строку позовної давності.

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 № 10, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Зважаючи на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" не доведено суду належними та допустимими доказами порушення свої прав та охоронюваних законом інтересів Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", у суду відсутні підстави для застосування позовної давності.

Зустрічні позовні вимоги Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами кредитного договору № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008, не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків, у зв'язку з чим у відповідача виникла строкова заборгованість по кредиту у розмірі 1888201 грн. 43 коп., прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 25202 грн. 26 коп.; строкова заборгованість по відсоткам у розмірі 26161 грн. 16 коп. за період з 26.12.2013 по 21.01.2014, прострочена заборгованість по відсоткам у розмірі 29415 грн. 79 коп. за період з 26.11.2013 по 26.12.2013, заборгованість по відсоткам, нарахованих на прострочений кредит, у розмірі 315 грн. 73 коп. за період з 27.12.2013 по 21.01.2014. Крім того, позивач за зустрічним позовом у зв'язку з невиконанням зобов'язань відповідачем за зустрічним позовом умов кредитного договору № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008 нарахував пеню на прострочений кредит у розмірі 103972 грн. 92 коп. та пеню на прострочені відсотки у розмірі 128263 грн. 84 коп. за періоди, вказані у розрахунках.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, позивач за зустрічним позовом належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором № СМ-SME 008/290/2008 від 26.06.2008 та Додатковими договорами до нього, перерахувавши Товариству з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" суму кредиту в загальному розмірі 2640870 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями кредитних заявок Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" від 26.06.2008 на суму 500000 грн. 00 коп., від 09.09.2008 на суму 850000 грн. 00 коп., від 07.10.2008 на суму 100000 грн. 00 коп., від 15.10.2008 на суму 1190870 грн. 00 коп. та меморіальних ордерів № 01 від 26.06.2008 на суму 500000 грн. 00 коп., № 03 від 09.09.2008 на суму 850000 грн. 00 коп., № 08 від 07.10.2008 на суму 100000 грн. 00 коп., № 02 від 15.10.2008 на суму 1190870 грн. 00 коп. та банківськими виписками, наданими Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", за спірний період.

При цьому суд зазначає, що кредитні заявки на видачу траншу у розмірі 32000 грн. 00 коп. та 11506 грн. 39 коп. були подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" з метою погашення строкових (нарахованих) відсотків в рамках реструктуризації кредитної заборгованості та на їх підставі позивач за зустрічним позовом здійснив видачу кредиту (траншу) відповідачу за зустрічним позовом у загальному розмірі 43506 грн. 39 коп., що підтверджується наданими Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" банківськими виписками та меморіальними ордерами № 11 від 26.08.2009 на суму 32000 грн. 00 коп. та № 02 від 28.11.2011 на суму 11506 грн. 39 коп.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" в порушення умов Кредитного договору № СМ-SME 008/290/2008 від 26.06.2008 та Додаткових договорів до нього, а також норм чинного законодавства належним чином не виконувало взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з повернення кредиту у розмірі 1892556 грн. 18 коп., що підтверджується виписками по особових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс", і також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення кредиту у розмірі 1892556 грн. 18 коп.

24.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" заборгованість по кредиту в розмірі 1892556 грн. 18 коп., заборгованість по строковим відсоткам в розмірі 15447 грн. 02 коп., заборгованість по простроченим відсоткам в розмірі 235844 грн. 81 коп., заборгованість по відсоткам, нарахованих на прострочений кредит, в розмірі 15227 грн. 94 коп., пеню за прострочений кредит в розмірі 19869 грн. 48 коп. та пеню за прострочені відсотки в розмірі 20874 грн. 59 коп.

Розглянувши подану Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд прийшов до висновку, що вона є заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" основного боргу в розмірі 1892556 грн. 18 коп., відсотків в розмірі 266519 грн. 77 коп. та пені в розмірі 40744 грн. 07 коп.

06.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" надійшла заява, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" заборгованість по кредиту в розмірі 1892556 грн. 18 коп., заборгованість по відсоткам в розмірі 266519 грн. 77 коп., пеню за прострочений кредит в розмірі 19869 грн. 48 коп. та пеню за прострочені відсотки в розмірі 20874 грн. 59 коп.

Розглянувши вказану заяву позивача за зустрічним позовом, суд встановив, що вона є аналогічною за своєю правовою природою заяві від 24.10.2014 щодо зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Зважаючи на вищевикладене, суд приймає заяву позивача за зустрічним позовом щодо зменшення розміру позовних вимог та розглядає вимоги Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" заборгованості за кредитом в розмірі 1892556 грн. 18 коп., заборгованості за відсотками в розмірі 266519 грн. 77 коп., пені за прострочений кредит в розмірі 19869 грн. 48 коп. та пені за прострочені відсотки в розмірі 20874 грн. 59 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до норм статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок заборгованості по кредиту за Кредитним договором № СМ-SME 008/290/2008 від 26.06.2008 та Додатковими договорами до нього у розмірі 1892556 грн. 18 коп. суд вважає його обґрунтованим, у зв'язку з чим вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" заборгованості по кредиту у розмірі 1892556 грн. 18 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" нараховано та заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" відсотків за користування кредитом в загальному розмірі 266519 грн. 77 коп., з яких: 15447 грн. 02 коп. строкових відсотків за період з 26.09.2013 по 13.10.2014, 235844 грн. 81 коп. прострочених відсотків за період з 26.12.2013 по 25.09.2014 та 15227 грн. 94 коп. відсотків за прострочений кредит за період з 26.12.2013 по 13.10.2014 (в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок заборгованості по відсотках за користування кредитом за Кредитним договором № СМ-SME 008/290/2008 від 26.06.2008 та Додатковими договорами до нього, суд вважає його обґрунтованим, у зв'язку з чим вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом у загальному розмірі 266519 грн. 77 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У зв'язку з неналежним виконанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" своїх зобов'язань за Кредитним договором № СМ-SME 008/290/2008 від 26.06.2008 та Додатковими угодами до нього, Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" нарахувало та заявило до стягнення у зустрічному позові в первісній редакції 232236 грн. 76 коп. пені за період з 26.08.2012 по 22.01.2014.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 4.1.1 Договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим Договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% (одного відсотка) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього Договору.

У судовому засіданні 10.10.2014 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" подав письмові заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких просив суд застосувати позовну давність щодо нарахування пені за кредитним договором № СМ-SМЕ 008/290/2008 від 26.06.2008, у зв'язку з чим Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" був здійснений перерахунок пені та 24.10.2014 подана до відділу діловодства Господарського суду міста Києва заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" пеню за прострочений кредит в розмірі 19869 грн. 48 коп. та пеню за прострочені відсотки в розмірі 20874 грн. 59 коп. (розрахунок здійснений з урахуванням строку позовної давності).

При цьому суд зазначає, що згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» визначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги дату звернення Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" із зустрічною позовною заявою до суду (08.07.2014 - про що свідчить відтиск вхідного штампу відділу діловодства Господарського суду міста Києва), суд приходить до висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення пені за прострочений кредит в розмірі 19869 грн. 48 коп. та пені за прострочені відсотки в розмірі 20874 грн. 59 коп. за період, починаючи з 14.10.2013, є такими, що заявлені в межах позовної давності.

Перевіривши наданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок пені за прострочений кредит у розмірі 19869 грн. 48 коп. та пені за прострочені відсотки у розмірі 20874 грн. 59 коп. за загальний період з 14.10.2013 по 13.10.2014 щодо кожного окремого простроченого платежу в межах шестимісячного періоду нарахування, суд дійшов висновку в його обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" пені в загальному розмірі 40744 грн. 07 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" про стягнення основного боргу (суми кредиту) в розмірі 1892556 грн. 18 коп., відсотків за користування кредитом в розмірі 266519 грн. 77 коп., пені за прострочений кредит в розмірі 19869 грн. 48 коп. та пені за прострочені відсотки в розмірі 20874 грн. 59 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" відмовити.

2. Позов Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив бізнес-плюс" (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 88; ідентифікаційний код: 35493947) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43; ідентифікаційний код: 21685166) 1892556 (один мільйон вісімсот дев'яносто дві тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 18 коп. заборгованості по кредиту, 266519 (двісті шістдесят шість тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 77 коп. заборгованості по відсоткам, 19869 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 48 коп. пені за прострочений кредит, 20874 (двадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 59 коп. пені за прострочені відсотки та 43996 (сорок три тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 46 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 12.11.2014

Суддя І.М. Отрош