Ухвала суду № 4137269, 25.02.2008, Апеляційний суд міста Києва

Справа №10-223/2008 Категорія ст.236-8 КПК

Головуючий в суді 1-ї інстанції Павленко О.П. Доповідач Полтавцева Г.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючої

Полтавцевої Г А.

суддів

Коваль С.М., Вдовіченка С.Л.

з участю прокурора

Карпу ка Ю .А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2008 року.

Цією постановою скарга захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 задоволена, постанова старшого слідчого в ОВС ВРКС у Шевченківському районі СВ ПМ ДПА в м. Києві від 20 жовтня 2006 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Логістик - Маркет» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 України, скасована, в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Своє рішення суд мотивував тим, що на момент порушення кримінальної справи приводів та підстав, передбачених ст.94 КПК України, для її порушення не було, а дані, які б вказували на наявність в діях директора ТОВ «Логістик -Маркет» ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, відсутні.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, в якій просить постанову суду

2

скасувати та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні скарги, посилаючись на те, що у старшого слідчого було достатньо приводів і підстав для порушення кримінальної справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, прокурор зазначає, що постанова Господарського суду м. Києва від 05.03.2007 року про скасування податкового повідомлення - рішення винесена після порушення кримінальної справи, а тому не могла бути врахована слідчим при прийнятті процесуального документу.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали за скаргою та матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Як видно з матеріалів справи, захисник ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого в ОВС ВРКС у Шевченківському районі СВ ПМ ДПА у м. Києві від 20 жовтня 2006 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Логістик - Маркет» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, як незаконну, винесену без достатніх приводів і підстав, передбачених чинним законодавством.

Розглядаючи скаргу на постанову в порядку ст.236-8 КПК суд встановив, що приводом для її порушення став акт № 224/23-5/30022051 від 24.05.2006 року «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Логістик-Маркет» за період з 01.01.2003 року по 01.01.2005 року», на підставі якого в подальшому було прийнято податкове повідомлення-рішення від 6 червня 2006 року.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Логістик-Маркет» в судовому порядку оскаржив його до Господарського суду м. Києва, постановою якого від 05.03.2007 року повідомлення-рішення № 0004802305/0 від 06.06.2006 року скасоване як таке, що прийнято з порушенням діючого законодавства України, оскільки суд визнав відсутність факту порушення ТОВ «Логістик - Маркет» податкового законодавства, а також відсутність суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) з податку на додану вартість в період 2003 року.

З цих підстав суд прийшов до висновку, що на момент порушення кримінальної справи податкові зобов'язання ТОВ «Логістик - Маркет» узгоджені не були, а тому товариство не повинно було сплачувати податки за цими зобов'язаннями.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.

3

Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платники податків зобов'язані сплачувати лише ті податкові зобов'язання, що були узгоджені у встановлені цим Законом порядку (ст.5 Закону). При зверненні платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.212 КК України, злочином визнається умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», дата узгодження податкового зобов'язання і дата, коли платник повинен був погасити узгоджену суму податків не настали, тому немає підстав вважати, що суми податків фактично не надійшли до бюджету. Фактичне ненадходження коштів до бюджету є обов'язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст.212 КК України, а її відсутність унеможливлює настання кримінальної відповідальності за вказаний злочин.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що на момент порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення директором ТОВ «Логістик-Маркет» ОСОБА_2 від сплати податків, в розпорядженні слідчого не було достатніх даних, які б вказували на наявність ознак цього злочину, а тому доводи прокурора, наведені в апеляції, про достатність даних для порушення кримінальної справи, є непереконливими.

Інших приводів для порушення справи, крім акту № 224/23-5/30022051 від 24.05.2006 року «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Логістик-Маркет» за період з 01.01.2003 року по 01.01.2005 року», ним не наведено, а відсутність в цих матеріалах даних про наявність ознак злочину відповідно до п. 2 частини 1 статті 6 та статті 99 КПК України є підставою для відмови в порушенні кримінальної справи.

За таких обставин апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не підлягає задоволенню.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА: ,

4

Постанову Шевченківського районного суду м. Киева від 22 січня 2008 року, якою скарга ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 задоволена, постанова старшого слідчого в особливо важливих справах ВРКС у Шевченківському районі слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Києві від 20 жовтня 2006 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Логістик -Маркет» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, скасована, в порушенні кримінальної справи відмовлено, залишити без змін, а апеляцію прокурора, який участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.