Рішення № 41356207, 18.09.2014, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/333/14-ц

Провадження № 2/355/174/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Єременка В.М.

при секретарі Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, мотивуючи тим, що 08.07.2013 року близько 13 години 00 хвилин на 73 км. автодороги Київ-Харків, виконуючи поворот на село Коржі Баришівського району Київської області, та рухаючись на великій швидкості не справився з керуванням автомобіля при повороті вправо, поїхав прямо та здійснив наїзд на ОСОБА_1 Після чого, не зупиняючись, з місця пригоди втік, не надавши їй ніякої медичної допомоги. В результаті ДТП ОСОБА_1 отримала легкі тілесні ушкодження та перебувала на стаціонарному лікуванні в Баришівській ЦРЛ з 09.07.2013 року по 26.07.2013 року, а з 27.07.2013 року по 10.08.2013 року на амбулаторному лікуванні.

В результаті неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 позивачкою ОСОБА_1були понесені значні матеріальні витрати на стаціонарне та амбулаторне лікування, на ліки, на обстеження, витрати на проїзд приватним автотранспортом для отримання медичної допомоги, втрати заробітної плати в зв,язку з лікуванням, втрати за повернення квитків на поїздку на море. Загальна сума заподіяної матеріальної шкоди позивачкою оцінена на суму 24434 грн. 05 коп., а моральної 50000 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 змінила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача на її користь заподіяну матеріальну шкоду в сумі 19424 грн. 62 коп. та 6090 грн. моральної шкоди.

Представник позивачки ОСОБА_3 підтримала заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заперечував проти заявленого позову.

Свідок по справі ОСОБА_5 поясним суду, що 08.07.2013 року він з дочкою ОСОБА_1 на 73 км. автодороги Харків-Київ в безпечному для пішоходів місці чекали маршрутне таксі в зв,язку з поїздкою дочки до м. Києва. В цей час він помітив, як на їх їде автомобіль «Москвич». Він лише встиг крикнути дочці, але в цей час автомобіль наїхав на дочку і не зупиняючись зник з місця ДТП не надавши постраждалій ніякої допомоги. ОСОБА_5 викликав працівників ДАІ, які по гарячих слідах знайшли автомобіль, який був захований в гаражі в селі Коржі Баришівського району Київської області. Водій автомобіля ОСОБА_2, який скоїв ДТП до працівників ДАІ не вийшов, а його менший син почав вбалакувати свідка, що вони мовляв компенсують всі необхідні витрати на лікування постраждалої, які матимуть місце. Наступного дня дочці стало зле і її помістили на стаціонарне лікування до Баришівської ЦРЛ з діагнозом: струс головного мозку. На лікування дочки ОСОБА_2 коштів не надав та навіть не вибачився, лише розпускає по селу Коржі плітки.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що він працює неврологом в Баришівській ЦРЛ і оглядав ОСОБА_1 та призначав лікування. В перший день вона повідомила, що впала з драбини, але наступного дня сказала, що на неї наїхав автомобіль.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення.

Так, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року (з послідуючими змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №7 від 8.07.1994 р., №11 від 30.09.1994 року, №15 від 25.05.1998 р.) „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа, або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). п.12 (Розмір відшкодування шкоди пов'язаною з втратою потеплілим заробітку (його частини) у зв,язку з ушкодженням здоров'я, встановлюється виходячи зі ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Встановлено, що ОСОБА_1 до ушкодження здоров'я працювала в Товаристві з обмеженою відповідальністю "НОВУС УКРАЇНА" на посаді касира торговельного залу. Перебувала на стаціонарному лікуванні в Баришівській ЦРЛ в зв,язку з дорожньо-транспортною пригодою з 09.07.2013 року по 27.07.2013 року, потім амбулаторно по 10.08.2013 року. Чи здавала вона лікарняний лист в організацію для нарахування їй коштів і чи отримувала кошти, ніяких відомостей суду не надала. Окрім того позивачка не надавала суду наказ про її звільнення з роботи. А тому підстав для стягнення з відповідача на її користь коштів пов,язаних із втратою заробітної плати суд не вбачає.

Суд не може також стягнути витрати, зазначені позивачкою на оплату проїзду найманого приватного автотранспорту та придбання палива на проїзд до місця лікування, так як відсутні угоди з приватними особами про надання таких послуг. Втрати від повернення квитків на поїздку на море на суму 110 грн. також не можуть бути задоволені судом з підстав не підтвердження наявності таких квитків на її прізвище (їх копій) та відсутності в матеріалах справи відомостей про те, що ОСОБА_1 в дійсності на той час являлась студенткою денної форми навчання та користувалась пільгами.

Судом встановлено, що позивачка по справі ОСОБА_1 дійсно 08.07.2013 року в результаті ДТП, яке мало місце на 73 км. автодороги Харків -Київ з вини водія ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров,я, а саме: струс головного мозку, який утворився від дії тупого твердого предмету або при ударі об такий, за давністю може відповідати терміну вказаному в постанові, а саме 08.07.2013 року. (Висновок експерта №27/д від 04.02.2014 року). Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4 та 122-4 КУпАП підтверджується постановами Апеляційного суду Київської області від 31.03. та 01.04.2014 року.

Витрати, понесені позивачкою в зв,язку з лікуванням є доведеними та такими, що здійснювались по необхідності, а тому підлягають до задоволення відповідно з наведеними у чеках сумами: 391 грн. 10 коп., 400 грн. 00 коп., 15 грн. 05 коп., 600 грн.00 коп., 26 грн. 66 коп. (а.с.23), квитанція до прибуткового касового ордеру №1 на суму 400 грн.00 коп., 445 грн.00 коп., 76 грн.18 коп., 206 грн. 18 коп., 154 грн.00 коп., 222 грн. 84 коп., 332 грн. 21 коп., 40 грн.00 коп., (а.с.24), 249 грн. 59 коп., 99 грн. 94 коп., 471 грн. 56 коп., 300 грн. 77 коп., 99 грн. 94 коп., 141 грн. 64 коп.(а.с.25), страхові витрати: 88 грн. 94 коп. (а.с.20) та 368 грн. 19 коп. (а.с.20 на звороті)., а всього 6611 грн. 97 коп.

У суду є підстави вважати, що позивачці заподіяна моральна (немайнова) шкода поєднана з перенесеними нервовими потрясіннями, перебуванням на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в Баришівській ЦРЛ на протязі часу, зазначеному в лікарняному листі, яку суд оцінює в 2000 тисячі гривень, що є цілком об'єктивним і відповідає завданим моральним стражданням.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

висновком експерта №27/д від 04.02.2014 року (а.с.13); постановами Апеляційного суду Київської області від 31.03. та 01.04.2014 року (а.с.40,42); чеками на придбання ліків, квитанцією до прибуткового касового ордеру №1, страховими витратами: (а.с.20, 23, 24, 25); постановою слідчого відділення Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області від 14.02.2014 року про закриття кримінального провадження; ксерокопією лікарняного листка, виданого ОСОБА_1; іншими матеріалами справи.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що вина володільця джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_2 є доведеною, як відповідача по справі та встановлене порушення ним Правил дорожнього руху України.

За таких обставин позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 31, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215-218 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_1 6611 (шість тисяч шістсот одинадцять) грн. 97 коп. заподіяної матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_1 заподіяну моральну шкоди в розмірі 2000 (дві тисячі) грн., а всього стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8611 (вісім тисяч шістсот одинадцять) грн. 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2, судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок на р/р 31215206700016, код за ЄДРПОУ 37862784, МФО банку 821018, назва отримувача Баришівський районний суд Київської області, банк отримувача ГУ ДКСУ у Київській області, м. Київ, п.1.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за розгляд справи в суді.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області.

Суддя Баришівського районного суду В. М. Єременко