Вирок № 41356209, 15.10.2014, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2481/14-к

Кримінальне провадження № 1-кп/355/56/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2014 р. Баришівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Єременка В.М.

при секретарі Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області кримінальне провадження за №12013100070000993 від 28.07.2013 року, яке внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не працюючого, одруженого, має на утриманні 2-х дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, освіта середня, не військовозобов,язаного, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Баришівської міжрайонної прокуратури Київської області юристів третього класу Євтушенка Миколи Миколайовича та Петрик Ольги Михайлівни,

потерпілого ОСОБА_6,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачення відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України визнається судом доведеним.

Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується в умисному нанесенні середньої тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров,я.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28 липня 2013 року близько 05 години 30 хвилин ОСОБА_6 проходив біля автобусної зупинки, що знаходиться по вул. Комсомольська в смт. Баришівка Київської області і побачив там незнайому компанію чоловіків, які розпивали спиртні напої. Підійшовши до них, попросив у ОСОБА_1 цигарку після чого виникла сварка в ході якої ОСОБА_1 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно з метою нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи причинний зв,язок між своїми діями та можливими наслідками, наніс ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки по обличчю в область щелепи, в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 23.08.2013 року №155 у ОСОБА_6 маються тілесні ушкодження у вигляді: двобічного перелому нижньої щелепи в ділянці правого кута та між 3-4 зубами, спричинені від механічної дії тупого твердого предмета (предметів), частина, яких можливо з обмеженою контактуючою поверхнею, за давністю можуть відповідати терміну, а саме 28.07.2013 року та відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень з тривалим розладом здоров,я строком понад 21 добу.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як умисне нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров,я за ч.1 ст.122 КК України.

Прокурор по справі Євтушенко М.М. в судовому засіданні підтримав обставини, викладені в обвинувальному акті даного кримінального провадження, щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України відносно ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України щодо потерпілого ОСОБА_6 визнав повністю та показав суду, що 28 липня 2013 року він, біля 05 години ранку знаходився на автобусній зупинці в смт. Баришівка навпроти кафе «Молодіжне». До нього підійшов раніше не знайомий ОСОБА_6 та попросив цигарку. До цього ОСОБА_1 вживав спиртні напої і перебував в стані алкогольного сп,яніння. Вважає, що потерпілий сам спровокував конфліктну ситуацію і ОСОБА_1 вдарив його в обличчя. Заявлений потерпілим цивільний позов визнає частково на суму 5000 тис. грн.

Окрім показів обвинуваченого ОСОБА_1, доказами на підтвердження встановлених судом у судовому засіданні у кримінальному правопорушенні обставин є покази:

-потерпілого ОСОБА_6, який показав суду, що 28 липня 2013 року біля 05 години ранку на автобусній зупинці в смт. Баришівка навпроти кафе «Молодіжне» після того, як ОСОБА_8 попросив у хлопців, які знаходилися на автобусній зупинці цигарку, ОСОБА_1 безпричинно вдарив ОСОБА_6 кулаком в обличчя. В Баришівській ЦРЛ йому була надана невідкладна медична допомога, після чого він з товаришем поїхали в 12-ту Київську міську лікарню в щелепно лицьову хірургію, де йому поставили на місце щелепу. У нього виявили двобічний перелом щелепи, вирвали три зуби та була проведена операція із вживленням титанової пластини. На протязі місяця він знаходився в лікарні, не міг нормально вживати їжу, а лише через трубку. Щодо ОСОБА_1, то він пів року не з,являвся в міліцію і через 7-8 місяців написав повинну та не виходив з ним на зв,язок.

Показами свідків:

ОСОБА_9, який показав суду, що він був присутній на відтворенні обстановки і обставин події, де ОСОБА_1 показував, як він бив ОСОБА_6 рукою в область обличчя.

ОСОБА_10, який показав суду, що він був задіяний на відтворенні обстановки та обставин події в якості статиста.

ОСОБА_8, який показав суду що на кануні 27.07.2013 року в селі Селичівка Баришівського району разом з ОСОБА_6 грав у футбол, а потім з членами футбольної команди спочатку в с. Селичівка, а потім в смт. Баришівка святкували перемогу та вживали пиво від 4-х до 5-ти бакалів кожний. Після чого в смт. Баришівка перед ранком на зупинці чекали маршрутне таксі. ОСОБА_8 підійшов до якихось хлопців на автобусній зупинці і попросив цигарку, яку йому дав товариш ОСОБА_1, але потім до нього та ОСОБА_6 підійшов ОСОБА_1 та запитав у них: хто так просить цигарки? ОСОБА_6 у відповідь запитав: а як потрібно просити? І в цей час ОСОБА_1 вдарив його кулаком у щелепу, де ОСОБА_6 впав на землю.

ОСОБА_11, який показав суду, що 27.07.2013 року в селі Селичівка Баришівського району разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 грав у футбол в селі Селичівка Баришівського району Київської області. Після гри пішли в бар в с. Селичівка пити пиво. Потім поїхали в смт. Баришівка, де в кафе продовжили вживати пиво. Біля 4-х годин ранку пішли до кафе «Молодіжне» і там на автобусній зупинці через дорогу від кафе чекали маршрутне таксі на Київ. На зупинці були ще інші не знайомі хлопці, до яких підійшов ОСОБА_8 та попросив цигарку. Хтось дав йому цигарку, а ОСОБА_1 потім вдарив ОСОБА_6 рукою в обличчя.

- висновок судово-медичної експертизи від 23.08.2013 року №155 із якого вбачається, що у ОСОБА_6 маються тілесні ушкодження у вигляді: двобічного перелому нижньої щелепи в ділянці правого кута та між 3-4 зубами, спричинені від механічної дії тупого твердого предмета (предметів), частина, яких можливо з обмеженою контактуючою поверхнею, за давністю можуть відповідати терміну, а саме 28.07.2013 року та відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень з тривалим розладом здоров,я строком понад 21 добу.

-протокол прийняття заяви ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 28.07.2013 року;

- протокол огляду місця події від 28.07.2013 року з фототаблицями;

-протокол проведення слідчого експерименту від 16.04.2014 року з фототаблицями;

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності в їх сукупності вважає їх достатніми для прийняття відповідного рішення по справі.

Судом в судовому засіданні приєднані до матеріалів справи матеріали кримінального провадження, які досліджені судом.

Суд вважає доведеним обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України вірна в зв,язку з нанесенням умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_6, що спричинило тривалий розлад здоров,я.

Обставини, які пом,якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, передбачені ст.66 КК України є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1, передбачені ст.67 КК України є вчинення злочину в стані алкогольного сп,яніння.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у межах, установлених у санкції ч.1 ст.122 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу з урахуванням, як пом,якшуючих вину обставин, так і обтяжуючих вину обставин та досліджених в судовому засіданні доказів.

Суд враховує, те що потерпілому ОСОБА_6 обвинувачений ОСОБА_1 в процесі судового розгляду справи частково відшкодував заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 5000 тис. грн. По місцю проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. На даний час ОСОБА_1 вважається не судимим. Суд також звертає увагу на поведінку ОСОБА_1, який безпідставно, неодноразово зрівав судові засідання, затягуючи розгляд справи по суті і не являвся на судовий розгляд справи. Суд не залишає поза увагою думку прокурора про те, що ОСОБА_1 лише через вісім місяців після скоєного ним кримінального правопорушення, на численні наполягання слідчого, з,явився до органу досудового слідства та написав 11.04.2014 року заяву із зізнанням.

В ході судового розгляду справи встановлено, що судові витрати по справі відсутні. По справі заявлені цивільні позови:

потерпілим ОСОБА_6 в судовому засіданні заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_6 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 14375 грн.06 коп. та моральну шкоду в розмірі 20000 тис. грн.

Суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, так як ОСОБА_12 частково відшкодував потерпілому ОСОБА_6 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 5000 тис. грн. Документально в матеріалах справи підтверджується сума 10556 грн. 24 коп. за мінусом відшкодованих 5000 грн. і до задоволення підлягає 5556 грн. 24 коп. Суд вважає, що потерпілому неправомірними діями обвинуваченого заподіяна моральна шкода, яку суд з урахуванням обставин справи оцінює в 6000 тис. грн.

Баришівським міжрайонним прокурором про стягнення з ОСОБА_1 на користь Київської міської клінічної лікарні №12 витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_6 в сумі 3118 грн. 82 коп.

Речові докази по справі відсутні.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_7 після закінчення з,ясування обставин та перевірки їх доказами заявили письмове клопотання про застосування до ОСОБА_1 п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільнивши його від відбуття покарання, оскільки він має на утриманні двох малолітніх дітей, що підтверджується свідоцтвами про їх народження.

Вчинене кримінальне правопорушення згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Згідно ст.85 КК України на підставі закону про амністію або акту про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання.

Відповідно до положень ч.2 ст.86 КК України Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

19.04.2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року №1185-V11. Дія цього закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону). ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення 28.07.2013 року.

В силу п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільняються від відбуття покарання особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років. ОСОБА_1 має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 (свід. серія НОМЕР_2) видане 17.12.2010 року та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (свід. серія НОМЕР_1) видане 05.12.2013 року. Інформації щодо позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно дітей суд не має.

Суд роз,яснює обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії не звільняє його від обов,язку відшкодувати потерпілому заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду, а також те, що у разі застосування амністії в подальшому протягом десяти останніх років амністія до нього не може бути застосована.

Керуючись ст. 85, 86 КК України, ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2014 році», ст.ст.373,374 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції 2012 року),

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк один рік 6 місяців.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1, не обиралась.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_6 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 5556 (п,ять тисяч п,ятсот п,ятдесят шість) грн.24 коп. та моральну шкоду в сумі 6000 (шість тисяч) грн., а всього 11556 (одинадцять тисяч п,ятсот п,ятдесят шість) грн. 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 за позовом Баришівського міжрайонного прокурора Київської області на користь Київської міської клінічної лікарні №12 витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_6 в сумі 3118 (три тисячі сто вісімнадцять) грн. 82 коп. ( 01103 м.Київ-103 вул. професора Підвисоцького, 4-а, р/р 35429201048577 ГУДКСУ в м. Києві, МФО:820019, код ЕДРПОУ:25680639, код банку 37512608, ідентифікаційний податковий номер 256806326103).

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

Вирок може бути оскаржений на протязі тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області, а засудженим з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Баришівського

районного суду В. М. Єременко