Ухвала суду № 41329373, 03.11.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/5151/14 Провадження № 22-ц/795/2112/2014 Головуючий у I інстанції -Маслюк Н. В. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В.

при секретарі - Зіньковець О.О.,

за участю: представника апелянта ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування та зміну черговості одержання права на спадкування,

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12.09.2014 року, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування та зміну черговості одержання права на спадкування, відмовлено, та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Доводи скарги зводяться до того, що рішення суду не ґрунтується на повному і всебічному з»ясуванню обставин справи, суд не дав правову оцінку жодному доказу наданого позивачем, а докази надані відповідачем - не спростовують жодної обставини справи.

В скарзі апелянт зазначає, що протягом 10 років ОСОБА_3 проживав спільно з померлою ОСОБА_4, яка останнім часом знаходилась в тяжкому фізичному стані в зв»язку із проблемами зі здоров»ям і потребувала стороннього догляду. Позивач оплачував витрати на комунальні послуги та квартирну плату, здійснював догляд за ОСОБА_4 до моменту її смерті. Під час хвороби померлої ОСОБА_3 був працевлаштований на двох роботах, отримував кошти та витрачав значну їх частину на утримання та лікування ОСОБА_4

Вказує, що викладені факти були підтверджені свідками, покази яких місцевий суд до уваги не прийняв.

Незаконність судового рішення апелянт обґрунтовує тим, що позивач є спадкоємцем четвертої черги, але керуючись ч. 2 ст. 1259 ЦК України позивач може одержати право на спадкування після смерті його цивільної дружини, ОСОБА_4, разом із спадкоємцем другої черги, відповідачем ОСОБА_2

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 4). Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з будинку по АДРЕСА_1, що належав померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло видане 23.09.2010 року виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (а.с. 5). За час свого життя ОСОБА_4 заповіту не склала.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.02.2013 року встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 9-10).

До приватного нотаріуса Чернігівського міського округу ОСОБА_5 у встановлений законом шестимісячний строк подав заяву про прийняття спадщини ОСОБА_2, як племінник в порядку представлення, замість свого померлого батька ОСОБА_6, який помер до відкриття спадщини (а.с. 33).

З заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 до нотаріуса звернувся ОСОБА_7, як спадкоємець четвертої черги за законом у відповідності до ст.1264 ЦК України (а.с.48).

Відмовляючи в задоволення позову місцевий суд виходив з того, що факт порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження, жодних правових підстав для задоволення позову суд не встановив.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи з"ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Стаття 1224 ч. 3, 5 ЦК України визначає, що не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1259 ч. 2 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено те, що ОСОБА_4 потребувала постійної допомоги, при цьому у справі відсутні належні і допустимі докази того, що ОСОБА_2 будучи достовірно обізнаний, свідомо без поважних причин ухилявся від її надання.

Само по собі перебування у безпорадному стані без встановлення обставин ухилення від надання допомоги не може бути підставою для застосування положень ст. 1224 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, що померла знаходилась в тяжкому фізичному стані за станом здоров»я, потребувала стороннього догляду та перебувала в безпорадному стані, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження зазначених обставин.

Не спростовують правильності висновків суду і доводи апеляційної скарги, щодо працевлаштування позивача на двох роботах, оплату комунальних послуг, витрачання коштів на лікування, з врахуванням рішення Новозаводського районного суду від 19.02.2013 року по справі № 751/769/13-ц, відповідно до якого було встановлено факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_8 однією сім"єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки згідно ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Таким чином, фактичні обставини місцевим судом встановлені повно та об'єктивно, які підтверджуються матеріалами справи. Вказаним обставинам та наданим сторонами доказам судом першої інстанції надано належний правовий аналіз, що обґрунтовано відображено у мотивувальній частині судового рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213 - 215 ЦПК України та є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують, а матеріали справи не дають підстав вважати, що суд при розгляді даної справи допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, які у відповідності до вимог ст. 309 ч.1 п. 3,4 ЦПК України є підставами для скасування рішення.

За наведених обставин апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: