Ухвала суду № 41306600, 07.10.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/5627/14-к

Номер провадження 11-кп/786/746/14

Категорія: ч.2 ст. 185 КК України

Головуючий у 1-й інстанції Сировєтнік Т.І.

Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року м. ПолтаваКолегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого - судді Харлан Н.М.,

суддів: Кожевнікова О.В., Захожая О.І.,

при секретарі Погорілій Ю.І.,

з участю прокурора Акулової С.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 липня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА :

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кременчука Полтавської області, українець, громадянин України з середньою спеціальною освітою, неодружений, працює в ПП «ОСОБА_6», зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_2, раніше судимий:

- 11.05.1999 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 140 КК України (в ред. 1960 року) на 2 роки позбавлення волі з застосуванням ст. 46-1 КК України (в ред. 1960 року) з відстрочкою виконання вироку на 2 роки та сплатою штрафу 680 грн. Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 15.02.2000 року відстрочка виконання вироку відмінена, направлений для відбування покарання за вироком суду. Звільнений 31.01.2001 року за постановою Полтавського райсуду Полтавської області умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 18 днів;

- 25.01.2002 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 3 ст. 140, ст. 17, ч. 2 ст. 140, ст. 42, ст. 43 КК України ( в редакції 1960 року) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 23.10.2004 року по відбуттю строку покарання;

- 06.07.2005 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 3.10.2007 року по відбуттю строку покарання;

- 3.11.2009 року Крюківським райсудом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений 13.09.2013 р. умовно достроково на невідбутий строк 6 місяців.

- засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно за наступних обставин.

6.05.2014 року близько 9 години ОСОБА_2, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, яку він орендував на одну добу з 5.05.2014 р. з 14 год. у ФОП ОСОБА_3, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав телевізор «Соні-Тірінтрон» діагоналлю 14 дюймів вартістю 300 грн., телевізор «Соні Трінітрон» діагоналлю 21 дюйм, вартістю 600 грн., мікрохвильову піч «Індезіт» вартістю 250 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 1150 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить пом'якшити призначене судом покарання та не позбавляти його волі. Просить врахувати те, що він повністю визнав вину, щиро розкаявся, частково відшкодував потерпілій шкоду, а також його незадовільний стан здоров'я, наявність на утриманні матері - інваліда.

Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, прокурора Акулову С.М. про безпідставність апеляційних вимог, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, за наведених у вироку обставин, є обґрунтованим і не спростовується в апеляційній скарзі.

Фактичні обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорювалися, а тому докази судом відповідно до ст. 394 КПК України не досліджувалися.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України правильна та в апеляційній скарзі також не оспорюється.

Покарання ОСОБА_2 призначене судом з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та даних про особу засудженого, який раніше судимий, працює, посередньо характеризується за місцем проживання.

При цьому судом враховано, як пом'якшуючі покарання обставини, ті ж самі, на які посилається обвинувачений в апеляційній скарзі - повне визнання вини, щире каяття, сприяння органам досудового розслідування у розкритті злочину,негативний стан здоров'я, та відсутність обтяжуючих покарання обставин. Наявність на утриманні обвинуваченого матері інваліда, не є обставиною, яка істотно знижує суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_2 злочину.

Слід зазначити, що ОСОБА_2 має чотири незняті і непогашені судимості та щоразу був засуджений позбавлення волі з реальним відбуванням покарання. Двічі був звільнений умовно-достроково від відбування покарання. Наведене свідчить про стійку антисоціальну спрямованість дій ОСОБА_2, який, будучи неодноразово засудженим, на шлях виправлення не став, продовжує вчиняти умисні корисливі злочини.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене судом покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та є справедливим.

Обране судом покарання призначене в межах санкції закону за який він засуджений, пом'якшуючих обставин, крім тих, що враховані судом у вироку, апеляційна скарга не містить, окрім того, враховуючи, що злочин ОСОБА_2 вчинений менш ніж за рік після звільнення з місць позбавлення волі, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання.

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України , колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 11 липня 2014 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

С У Д Д І :

Харлан Н.М. Кожевніков О.В. Захожай О.І.