Ухвала суду № 41300465, 06.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року Справа № 5760/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області (далі - Позивач, УПФУ в Миколаївському районі) звернулося до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт» (далі - Відповідач, ТДВ «Миколаївцемремонт»), в якому просить стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за лютий, березень 2014 року на загальну суму 61120,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що понесених позивачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач не відшкодовував, що і зумовило появу заборгованості, про стягнення якої заявлено позов.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року позов задоволено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ТДВ «Миколаївцемремонт», подавши на неї апеляційну скаргу. Відповідач зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Як обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, вказав, що Позивачем неправомірно призначено колишнім працівникам Відповідача пільгових пенсій відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і, як наслідок, неправомірно визначено заборгованість.

Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТДВ «Миколаївцемремонт» зареєстроване як юридична особа 28.02.1996 року та перебуває на обліку в УПФУ в Миколаївському районі, що підтверджується копією витягу з реєстру страхувальників ДРСС.

Склад витрат на виплату та доставку пенсій, призначених пенсіонерам за списками № 1, 2 відповідно до пункт «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за лютий, березень 2014 р. та факт їх понесення управліннями Пенсійного фонду України підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та корінцями повідомлень форми «Ю», які були отримані відповідачем 11.02.2014 року та 25.03.2014 року відповідно, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Позивач також долучив докази, що підтверджують виплату пільгових пенсій працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, а саме довідки про перебування на обліку та отримання пенсії.

Як вбачається з карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 ТДВ «Миколаївцемремонт», призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за лютий, березень 2014 року, загальна сума фактичних витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій за вищевказаний період, яка підлягає відшкодуванню, становить 61120,39 грн.

Оскільки станом на дату судового розгляду справи заборгованість відповідача в сумі 61120,39 грн. не погашена, позовні вимоги УПФУ в Миколаївському районі є обґрунтованими, документально підтвердженими, тому підлягають до задоволення.

Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Частиною першою статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як передбачено частиною першою статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році та 100 відсотків у 2012 році.

Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, предметом доказування в даній справі є наявність саме таких обставин, з якими законодавство пов'язує стягнення в судовому порядку заборгованості з відшкодування підприємствами витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах: наявність боргу, повідомлення Відповідача про такий борг та відсутність доказів його сплати.

Надані позивачем докази колегія суддів апеляційного суду вважає належними та допустимими в розумінні статті 70 КАС України, а також достатніми для доведення обставин в межах предмету доказування. На час розгляду справи судом першої інстанції відсутня інформація про сплату Відповідачем вказаного боргу.

Матеріально-правовою підставою даного позову є пункт 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV), згідно якого пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «а», «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-XII.

Крім того, статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (надалі - Закон № 400/97-ВР) визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що Позивачем неправомірно призначено колишнім працівникам Відповідача пільгових пенсій відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і, як наслідок, неправомірно визначено заборгованість, колегія суддів вважає такими, що знаходяться за межами предмету доказування, а тому не беруться до уваги при вирішенні даної справи.

Також матеріалами справи, зокрема повідомленнями про вручення поштового відправлення, спростовуються доводи Відповідача про його неповідомлення про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції. Так само долучена до позовної заяви копія квитанції про відправлення такої заяви Відповідачу спростовує доводи щодо порушення його процесуальних прав в цій частині.

Отже, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за лютий, березень 2014 року на загальну суму 61120,39 грн.

Доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року у справі № 813/3061/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська