Ухвала суду № 41289513, 06.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/4966/13-ц Головуючий у І інстанції Мікулін А.В.Провадження № 22-ц/780/5386/14 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.Категорія 18 06.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

06 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Франюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року ПАТ «Креді Агріколь Банк» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилався на те, що 26.09.2008 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір №304/707297, згідно якого, ПАТ «Креді Агріколь Банк» взяв на себе зобов'язання надати ОСОБА_2 кредит в розмірі - 14 809,00 дол. США, а останній зобов'язався повертати кредит згідно графіку погашення суми кредиту й сплачувати щомісячно проценти за користування кредитом.

Позивач вказував, що він надав відповідачу грошові кошти в розмірі - 14 809,00 дол. США для споживчих потреб, а сааме: придбання автомобіля Dacia Logan.

Зазначає, що відповідач порушив умови кредитного договору - п.п. 1.4.1., 3.3.2., 3.3.5., 3.3.7. Зауважував також те, що вимогу від 18.06.2012 р. та вимогу від 20.12.2012 р. ОСОБА_2 не виконав і станом на 07.02.2013 р. має загальну заборгованість в розмірі - 48 372,45 грн.

Зважаючи на викладене, позивач просив стягнути із відповідача на свою користь 48 372,45 грн. заборгованості за кредитним договором й судові витрати по справі.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27 листопада 2013 року заявлені позовні вимоги задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором №304/707297 від 26.09.2008 р. в розмірі - 48 372,45 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі - 483,72 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ПАТ «Креді Агріколь Банк» з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.09.2008 р. між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №304/707297, згідно умов якого, ПАТ «Креді Агріколь Банк» взяв на себе зобов'язання надати ОСОБА_2 кредит в розмірі - 14 809,00 дол. США, а останній зобов'язався повертати кредит згідно графіку погашення суми кредиту й сплачувати щомісячно проценти в розмірі 11,9% річних за користування кредитом.

Згідно п. 1.2. вказаного кредитного договору, кредит надається позичальнику для купівлі автомобіля Dacia Logan (а.с.9-15).

Також судом встановлено, що ПАТ «Креді Агріколь Банк» виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №304/707297 від 26.09.2008 р., що підтверджується валютними меморіальними ордерами №1, №4048 від 26.09.2008 р. (а.с.18-20).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2012 р. та 20.12.2012 р. ПАТ «Креді Агріколь Банк» надсилав ОСОБА_2 вимоги щодо погашення заборгованості, але останній вимоги не виконав (а.с.7-8).

Згідно із розрахунком заборгованості станом на 07.02.2013 р. ОСОБА_2 має загальну заборгованість перед ПАТ «Креді Агріколь Банк» по кредитному договору в розмірі - 48 372,45 грн. (а.с.4).

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, а відповідно до частини третьої - обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вищезазначене спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо порушення судом норм матеріального права, оскільки суд правильно визначив правовідносини сторін та застосував норми матеріального права що регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права також колегія суддів вважає безпідставними, оскільки апелянтом не надано суду належних, допустимих доказів на підтвердження тих обставин, які на їх думку апелянтів є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів також не встановлено.

Відповідно до положень ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у рішенні.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального, а підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, для скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у позові немає, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_2 та залишає рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: