Ухвала суду № 41228537, 30.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 р.Справа № 820/15226/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014р. по справі № 820/15226/14

за позовом Приватного підприємства "Фірма "ІНЕКС"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Фірма "Інекс" (далі по тексту - позивач, ПП "Фірма "Інекс") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.08.2014 року № 0002862201, прийняте на підставі акту перевірки від 22.07.2014 року №2436/20-34-22-01-05/32134472.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача від 08.08.2014 року №0002862201.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів на підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач (код ЄДРПОУ 32134472) зареєстрований як юридична особа, перебуває на обліку у відповідача та є платником податку на додану вартість.

Позивач має ліцензію щодо надання послуг з охорони власності та громадян від 03.02.2011 року №505311, яка видана Міністерством внутрішніх справ України, термін дії якої з 27.11.2010 року.

Згідно з довідкою АБ №673920 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, видами діяльності позивача за КВЕД - 2010 є діяльність приватних охоронних служб; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; обслуговування систем безпеки; діяльність у сфері права; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

За період з 01.03.2014р. по 31.03.2014 року фахівцями відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з ТОВ "ВИАТЕЛ" .

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем був складений акт від 22.07.2014 року за №2436/20-34-22-01-05/32134472, яким встановлено порушення вимог п.198.3, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у вигляді заниження податку на додану вартість у загальній сумі 58503 грн., в тому числі за березень 2014 року - в сумі 58503 грн.

На зазначений акт позивачем було подано заперечення до відповідача.

Листом від 06.08.2014 року №5593/20-342201-16/7 податковий орган повідомив позивача про прийняття рішення про визнання висновків акту перевірки правомірними та залишення їх без змін.

На підставі акту перевірки від 22.07.2014 року №2436/20-34-22-01-05/32134472, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2014 року №0002862201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 87754,50 грн. за основним платежем - 58503 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 29251,50 грн.

Не погодившись з цим податковим повідомленням-рішенням відповідач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення складено необґрунтовано та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК України від 02.12.2010 року ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Відповідно до п. 198.4 ст. 198 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ "ВИАТЕЛ" (виконавець) та позивачем (замовник) були укладені договори про надання послуг з розробки концепції безпеки об'єкту:

- від 25.02.2014 року №250214. Згідно з п.1.1 договору про надання послуг - замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок з розробки концепції безпеки Харківського заводу будівельних матеріалів "Астор", який охороняється замовником.

Крім того, договором передбачено порядок здачі і приймання робіт, а саме: не пізніше 31.03.2014 року виконавець надає замовнику письмовий звіт про виконану роботу, усі додатки до нього, схеми, письмові рекомендації.

- від 04.03.2014 року №40314. Згідно з п.1.1 договору про надання послуг - замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок з розробки концепції безпеки ПП "САН Ін Бев", який охороняється замовником.

Також договором передбачено порядок здачі і приймання робіт, а саме: не пізніше 31.03.2014 року виконавець надає замовнику письмовий звіт про виконану роботу, усі додатки до нього, схеми, письмові рекомендації.

- від 18.02.2014 року №180214. Згідно з п.1.1 договору про надання послуг - замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок з розробки концепції безпеки ТОВ "Євроком", який охороняється замовником.

Також договором передбачено порядок здачі і приймання робіт, а саме: не пізніше 31.03.2014 року виконавець надає замовнику письмовий звіт про виконану роботу, усі додатки до нього, схеми, письмові рекомендації.

Реальність виконання робіт, їх сплати підтверджується наступними документами: актами здачі - приймання робіт, письмовими звітами до договорів, які є додатковими до актів виконаних робіт, платіжними дорученнями.

Отримані роботи були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 631.

Право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "ВИАТЕЛ".

Крім того, між позивачем та ТОВ "ВИАТЕЛ" було укладено договір про надання послуг з фізичної підготовки особового складу від 23.09.2013 року №230913, з додатковою угодою до договору від 27.02.2014 року. Згідно з п.1.1 договору про надання послуг - замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок з надання послуг щодо фізичної підготовки особового складу замовника для підтримання їх у фізичній формі. Фізична підготовка особового складу здійснюється відповідно до списків особового складу.

На підтвердження реальності виконання робіт, їх сплати, позивачем надані первинні документи: акти здачі - прийняття послуг, платіжні доручення, списки співробітників позивача за різні періоди часу.

Отримані послуги були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 631.

Право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "ВИАТЕЛ".

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Колегія суддів зазначає, що первинні документи по взаємовідносинам між позивачем та його контрагентом - ТОВ "ВИАТЕЛ" оформлені належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства України, документи не мають дефекту форми, змісту або походження та підтверджують реальність вчинення господарських операцій між сторонами.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у контрагента позивача - ТОВ "ВИАТЕЛ" складських приміщень, обладнання, транспорту, а також трудових ресурсів, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки суб'єкти господарських відносин не обмежуються у праві на укладення цивільно-правових угод оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Крім того, щодо доводів апеляційної скарги про ненадання позивачем окремих документів бухгалтерського обліку щодо отриманих послуг, колегія суддів зазначає таке.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду копії документів бухгалтерського обліку доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, здійснення руху активів у позивача, зміни, що відбулись у його зобов'язаннях.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з інших підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014р. по справі № 820/15226/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О.