Ухвала суду № 41222118, 21.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1779/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Авраменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, управління Державної казначейської служби України у Макарівському районі Київської області про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" звернулося в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, управління Державної казначейської служби України у Макарівському районі Київської області про стягнення коштів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2950675,00 грн. (два мільйони дев'ятсот п'ятдесят тисяч шістсот сімдесят п'ять грн.), заявлену згідно загальної податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2007р.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.02.2007 року позивачем подано до ДПІ у Макарівському районі Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2007 року, розрахунок сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість складає 3191550 грн.

В зв'язку з поданням даної декларації з від'ємним значенням, Державною податковою інспекцією у Макарівському районі проведено виїзну позапланову перевірку TOB «Макарівська птахофабрика» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01.12.2006 року по 31.01.2007 року.

За результатами перевірки, складено акт №59/35/23-0/33272065 від 12.04.2007 року.

Як вбачається з зазначеного акта податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податку на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, а саме: TOB «Макарівська птахофабрика»було зайво віднесено до складу податкового кредиту у грудні 2006 року ПДВ в сумі 2850000 грн. (по податковій накладній №146 від 25.12.2006 року, виписаній TOB «Захистбуд») та в сумі 100675 грн. (по податковій накладній №392 від 22.12.2006 року, виписаній TOB «Агромаш-ІФ»), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року в розмірі 2950675 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012400/0 від 18.04.2007 року, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість TOB «Макарівська птахофабрика» в розмірі 2 950 675 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 (а.с. 21-24) та Вищого адміністративного суду від 20 грудня 2012 року (а.с. 25-29), скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ в Макарівському районі Київської області від 18.04.2007 № 0000012400/0.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податковим органом порушено право позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування з ПДВ виходячи з наступного.

Статею 200 Податкового кодесу України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до абз. 2 п. 200.15. ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

П. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Крім того, відповідно до 4.5 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України затвердженого постановою Указом Президента України від 3 квітня 2011 року N 460/2011 Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

П. 16 ч. 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого Постановою КМ України від 03.08.2011р. № 845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що з моменту звернення ТОВ «Макарівська птахофабрика» до контролюючого органу з податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2007р. щодо повернення із бюджету заявленої суми та до моменту розгляду справи, відповідачами не здійснено повернення заявленої суми на розрахунковий рахунок платника податків та не надано жодної відповіді щодо часу здійснення такого відшкодування.

Доводи апелянта про те, що заборгованість з податку на додану вартість за податковими деклараціями за січень 2007 року, не були предметом оскарження у справі № А13/220-07 (2а-2881/11/1070) є безпідставними, оскільки предметом оскарження в даній справі було податкове повідомлення-рішення №0000012400/0 від 18.04.2007 року, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 950 675 грн., саме за січень 2007 року.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивачем пропущено трирічний термін звернення з даним позовом, встановлений п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, оскільки право на відшкодування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2950675,00 грн. у позивача виникло в момент набрання законної сили рішення про скасування податкового повідомлення-рішення №0000012400/0 від 18.04.2007 року, тобто 4 квітня 2012 року.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 30 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.