Постанова № 41216653, 22.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"22" жовтня 2013 р.

справа № 2а/0470/6073/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Чабаненко С.В.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 р. у справі № 2а/0470/6073/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій"

до Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції (П'ятихатське відділення) Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступник - Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У травні 2012 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати повідомлення-рішення відповідача №0001531540 від 13.03.2012р. про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1360 грн. за неподання у 2009-2010 рр. розрахунків по забрудненню навколишнього природного середовища - викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарним джерелом забруднення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 р. в задоволені позову відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що на балансі позивача є будівля, яка обладнана автономною системою опалення у складі якої є котел АОГВ-20, який є стаціонарним джерелом забруднення. Податкові розрахунки відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року №303, позивач у 2009-2010 рр. не подавав, тому відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач зареєстрований та перебуває на обліку у відповідача з 27.02.1996 р.

07.12.2011р. відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача.

Перевіркою встановлено, що у позивача на балансі обліковано власну будівлю, яка обладнана автономною системою опалення, агрегат якої - котел АОГВ-20 є стаціонарним джерелом забруднення.

Позивачем щорічно з Жовтоводським УЕГГ ПАТ "Дніпропетровськгаз" укладало договори на газопостачання, що підтверджує використання котла.

Позивачем не надавалися розрахунки по збору за забруднення навколишнього cepeдовища за 1-й квартал 2009 року, 1-ше півріччя 2009 року, дев'ять місяців 2009 року, 2009 рік, 1-й квартал 2010 року, 1-ше півріччя 2010 року, дев'ять місяців 2010 року та 2010 рік, чим порушено п.9 "Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища і стягнення цього збору", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року №303.

За результатами перевірки складено Акт №82/153-03113549 від 07.12.2011 р.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001531540 від 13.03.2012 р., яким відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України нараховані ПАТ "ДОПАС" штрафні санкції в сумі 1360 грн. за неподання у 2009-2010 рр. розрахунків по забрудненню навколишнього природного середовища - викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарним джерелом забруднення.

Колегія суддів приходить не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення рішення відповідача з наступних підстав.

Відповідно до п.120.1. чт.120 Податкового Кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року (пп. 14.1.57 п. 14.1. ст.57 Податкового кодексу України).

Джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин. Забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища (ст.1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря")

З наведеного вбачається, що до відповідальності, відповідно до п.120.1. чт.120 Податкового Кодексу України, в даному випадку, може бути притягнуто лише підприємство, яке є платником екологічного податку.

Екологічний податок сплачується лише тим підприємством, яке здійснює викиди забруднюючих речовин з джерел забруднення в атмосферне повітря.

Відомості про те, що позивач перебуває на обліку у відповідача як платник екологічного податку та сплачує чи сплачував цей податок, відсутні.

З акту перевірки вбачається, що, на думку відповідача, власники торговельних, складських та інших будівель та споруд, обладнаних автономною системою опалення, мають бути платниками збору за забруднення навколишнього середовища за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення. Котел АОГВ-20, що використовується позивачем, є стаціонарним джерелом забруднення, тому позивач буз зобов’язаний подавати розрахунки збору за забруднення навколишнього cepeдовища.

Відповідно до частини 2 статті 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, висновки чи рішення уповноважених органів чи осіб, посилання на нормативні акти, які свідчили б про те, що котел АОГВ-20 є джерелом забруднення, тобто в процесі його експлуатації здійснюються викиди в атмосферне повітря, які можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища. Висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, ґрунтуються лише на припущення.

Відповідно до ст.19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що повідомлення-рішення відповідача №0001531540 від 13.03.2012 р. прийнято з порушенням встановленого законом порядку, що є підставою для його скасування.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.205, ст.207 КАС України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 р. у справі № 2а/0470/6073/12 скасувати. Позов задовольнити.

Скасувати повідомлення-рішення Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції (П'ятихатське відділення) Дніпропетровської області Державної податкової служби №0001531540 від 13.03.2012р. про застосування до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1360 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.В. Чабаненко