Ухвала суду № 41214342, 03.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року Справа № 876/14686/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Обрізка І.М., Сеника Р.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторівський завод Кліматтехніки" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторівський завод Кліматтехніки" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі Івано-Франківської області Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторівський завод Кліматтехніки" звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі Івано-Франківської області Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000182300 та № 0000202300 від 24.05.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі протиправних висновків відповідача, викладених в акті перевірки №88/2200/34159221 від 03.04.2012 року, про те, що укладений між позивачем та ПП "Дніпрорембуд-сервіс" правочин порушує публічний характер та не спрямований на настання реальних наслідків, а сам контрагент позивача - ПП "Дніпрорембуд-сервіс" має ознаки фіктивності. Оскільки для висновку про нікчемність угоди необхідно мати належні та допустимі докази, в тому числі, що підтверджують наявність умислу керівників обох підприємств, а податковий орган вказані висновки формував тільки на підставі своїх власних міркувань, за таких обставин визнання ДПІ в Галицькому районі правочину, укладеного позивачем з ПП "Дніпрорембуд-сервіс" недійсним в силу закону, не ґрунтується на вимогах Цивільного кодексу України. Виходячи з цього, висновки відповідача в акті перевірки №88/2200/34159221 від 03.04.2012 року про завищення позивачем суми податкового кредиту в сумі 21875,13 грн., є безпідставним та таким, що порушують вимоги чинного законодавства, а тому винесені на їх основі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року в задоволенні позову відмовлено, оскільки суд не погодився з доводами позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторівський завод Кліматтехніки" подало апеляційну скаргу, вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нової, якою задоволити позовні вимоги.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічними вимогами та доводами, які наводив в позовній заяві.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не зявились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п. 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні норми чинного законодавства та обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторівський завод Кліматтехніки" зареєстроване 07.02.2006 року, взяте на податковий облік державною податковою інспекцією у Галицькому районі Івано-Франківської області 05.04.2006 року та є платником ПДВ з 07.04.2006 року.

Відповідачем в період з 21.03.2012 року по 27.03.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Вікторівський завод Кліматтехніки" з питання підтвердження взаємовідносин з ПП "Дніпрорембуд-сервіс", результати якої оформлені актом перевірки від 03.04.2012 року за №88/2200/34159221.

Висновками акту перевірки встановлено, зокрема, що згідно статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ПП "Дніпрорембуд-сервіс" на загальну суму 131250,80 грн., в тому числі ПДВ - 21875,13 грн., чим порушено вимоги п.198.2, п.198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит з ПДВ в загальній сумі 21875,13 грн., зокрема за травень 2011 року в сумі 13541,80 грн., та червень 2011 року в сумі 8333,33 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000122300 від 18.04.2012 року, яке позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПІ в Івано-Франківській області. Так, рішенням про результати розгляду скарги №2076/710-319/93/333 від 18.05.2012 року вищевказане повідомлення-рішення скасовано в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 3251 в тому числі (21875,10 грн. - 3250 грн.) за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, оскільки податковим органом не враховано, що позивачем по декларації за травень та червень 2011 року задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в загальному розмірі 3250 грн., та зобов'язано відповідача винести податкові повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 3250 грн., та про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 18625,10 грн.

За результатами розгляду скарги позивача та на виконання рішення ДПС в Івано-Франківській області №2076/710-319/93/333 від 18.05.2012 року відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме: №0000202300 від 24.05.2012 року, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 3250 грн., з них за травень 2011 року - 178 грн., за червень 2011 року - 3072 грн. (том 1 а.с.30) та №0000182300 від 24.05.2012 року за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 18626,13 грн., зокрема 18625,13 грн., за основним платежем та 1 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням ДПС України №16987/7/10-2115 від 19.06.2012 року скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись з податковим органом позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення №0000182300 та № 0000202300 від 24.05.2012 року до суду.

Відповідач заперечує сам факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Дніпрорембуд-сервіс".

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного. Господарські відносини між позивачем та ПП "Дніпрорембуд-сервіс" здійснювались в травні та червні 2011 року та полягали в виконанні останнім будівельних робіт на користь позивача, за що позивач повинен здійснити оплату.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Дніпрорембуд-сервіс" суду надано договори на будівельні роботи №01/05-2011/7 від 10.05.2011 року та №01/06-2011/9 від 10.06.2011 року, Довідку про вартість виконаних підрядних робіт №77-0-1-1 за травень 2011 року на суму 81250,80 грн №77-0-1-1 за червень 2011 року на суму 50000 грн, акт приймання виконаних будівельних робіт №77-0-1-2 за травень 2011 року на суму 81250,80 грн, №77-0-1-3 за червень 2011 року на суму 50000 грн, податкову накладну №173 від 26.05.2011 року на суму 81250,80 грн, №321 від 30.06.2011 року на суму 50000 грн. Вказані первинні документи зі сторони ПП "Дніпрорембуд-сервіс" підписані директором - ОСОБА_1. Документів на підтвердження оплати послуги суду не надано, проте факт оплати наданих послуг підтверджений матеріалами акту перевірки. На підставі вищевказаних первинних документів, позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 21875,13 грн.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, із змінами та доповненнями, визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Із змісту частини другої статті 9 цього Закону вбачається, що первинні та зведені облікові документи серед обов'язкових реквізитів повинні містити посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Вимоги щодо оформлення податкових накладних врегульовані чинним наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 01.11.2011 року № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р., за №1333/20071.

Так, за змістом пункту 1 Порядку податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 16 Порядку усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Відповідно до матеріалів справи 15.03.2013 року Васильківською ОДПІ Київської області за результатами документальної позапланової перевірки ПП "Дніпрорембуд-сервіс" з питань дотримання податкового законодавства і правильності нарахування ПДВ з 01.03.2009 року по 31.12.2011 року, складено акт за №76/23-2/34827449, згідно з висновками якого встановлено вчинення ПП "Дніпрорембуд-сервіс" правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків з контрагентами за період з березня 2009 року по грудень 2011 року. Також перевіркою встановлено, що ДПС у м.Києві порушено кримінальну справу №50-6270 від 01.03.2012 року за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення невстановленими особами ПП "Дніпрорембуд-сервіс" з метою прикриття незаконної діяльності за ч.2 ст.205 КК України. Від ДПІ в Обухівському районі надійшли пояснення, відібрані 22.02.2012 року у громадянки ОСОБА_1, відповідно до яких остання договорів, видаткових, прибуткових, податкових накладних, інших фінансово-господарських документів ПП "Дніпрорембуд-сервіс" не підписувала, банківських рахунків ПП "Дніпрорембуд-сервіс" не відкривала та нікого на це не уповноважувала, декларацій до податкових органів не подавала та нікого на це не уповноважувала, печатку ПП "Дніпрорембуд-сервіс" не отримувала, ніяких звітів до державних установ не подавала. Також від ДПІ в Обухівському районі надійшов висновок спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Київській обл., згідно з висновком якого, на документах фінансово-господарської діяльності ПП "Дніпрорембуд-сервіс" в графі "Директор" підпис виконаний не громадянкою ОСОБА_1, а іншою особою.

В ході дослідження доказів, до матеріалів справи судом долучений також протокол допиту свідка - ОСОБА_1, складений 15.11.2011 року слідчим ОВС СВ ПМ ДПА у м.Києві, в якому містяться протилежні показання ОСОБА_1, зокрема, що 15.04.2011 року її призначено директором ПП "Дніпрорембуд-сервіс" і всі документи щодо господарської діяльності знаходяться в неї за фактичним місцем проживання. Печатку підприємства втратила проте, по цьому факту до правоохоронних органів не зверталася.

З огляду на те, що досліджені судом покази та пояснення ОСОБА_1, відібрані в останньої 15.11.2011 року та 22.02.2012 року відповідно, за своїм змістом є повністю протилежними, суд підставно не прийняв до уваги як доказ жоден з наведених документів.

Ухвалою суду першої інстанції ініційовано проведення експертного дослідження зразків підписів громадянки ОСОБА_1 на фінансово-господарських документах, якими підтверджувалися взаємовідносини позивача з ПП "Дніпрорембуд-сервіс".

Висновком експерта №406 від 17.05.2013 року встановлено, що підписи, які виконані від імені ОСОБА_1, на документах які надіслані судом, зокрема податкових накладних, виконані не громадянкою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідн. код НОМЕР_2), а іншою особою.

Таким чином, суд обґрунтовано дійшов висновку, що позивач формував податкові зобов'язання з ПДВ та податковий кредит за операціями, оформленими з ПП "Дніпрорембуд-сервіс" на підставі податкових накладних та інших первинних документів, які підписані не директором підприємства ОСОБА_1, а невстановленою особою, а отже, виписані від її імені первинні документи, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а сама господарська операція має всі ознаки безтоварної.

Судом також встановлено, що директора позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 21875,13 грн., за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину та рішення суду набрало законної сили та виконано.

Згідно з частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За наведених підстав та вказаних правових норм, віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, підписаних від імені ПП "Дніпрорембуд-сервіс" невстановленими особами є безпідставним та таким, що порушує вимоги податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі №21-421а11.

Також, судом встановлено, що позивачем до складу валових витрат не віднесено витрати по вказаних господарських операціях та не відображено в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

З цього приводу, Верховний Суд України у постанові від 07 лютого 2012 року у справі № 21-425во10 та в постанові від 20 лютого 2012 року у справі №21-402а11 дійшов висновку, що позивач може включити до складу податкового кредиту суми, сплачені контрагенту лише за умови фактичного придбання товару і віднесення зазначених витрат до валових.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторівський завод Кліматтехніки" залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року у справі № 2а-2656/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: І.М. Обрізко

Р.П.Сеник