Ухвала суду № 41210493, 22.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/9850/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Олексієнка М.М.,

суддів: Весельської Т.Ф.,

Черпака Ю.К.,

при секретарі судового засідання: Крапивки Л.О.,

з участю: представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вищого адміністративного суду України справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області (далі - ВДВС), третя особа комунальне підприємство «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Рівненське ОБТІ») про визнання протиправною бездіяльність щодо невжиття заходів, направлених на виконання рішення суду, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, за касаційною скаргою позивача на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:

визнати протиправною бездіяльність державного виконавця, допущену у виконавчому провадженні №33390553 від 13 липня 2012 року щодо невжиття передбачених законом заходів, спрямованих на виконання судового рішення про зобов'язання провести технічну інвентаризацію об'єкта незавершеного будівництва - складу для кормів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 26 листопада 2012 року;

зобов'язати державного виконавця вчинити дії направлені на виконання рішення суду.

Посилався на незаконність постанови про закінчення виконавчого провадження та дій державного виконавця, оскільки рішення суду фактично виконано не було.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні рішення скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує на те, що суди належним чином не з'ясували всі обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи.

Вислухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає фактичним обставинам справи, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 року визнано протиправними дії КП «Рівненське ОБТІ» в частині відмови в проведенні інвентаризації об'єкта незавершеного будівництва - складу для кормів за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язано відповідача провести інвентаризацію вказаного об'єкта.

На підставі зазначеного рішення 18.05.2012 року Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист за № 2-а-6999, згідно якого зобов'язано КП «Рівненське ОБТІ» провести інвентаризацію об'єкта незавершеного будівництва - складу для кормів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

26.11.2012 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV).

З таким рішенням позивач не погодився і оскаржив його в судовому порядку.

Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішення суду виконано в повному обсязі, тому постанова про закінчення виконавчого провадження є законною.

Проте, з таким висновком погодитися неможливо.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам судові рішення не відповідають.

Умови та порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомості встановлені Інструкцією проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за №582/5773

Відповідно до пункту 3.1 цього нормативного акту під час інвентаризації повинні бути обстежені основні конструктивні елементи будинків: фундаменти, стіни, перегородки, надпідвальні, міжповерхові та горищні перекриття, підлога, вікна, двері, покрівля; внутрішнє і зовнішнє опорядження; системи опалення та вентиляції, водопровідно-каналізаційне обладнання, газове і електрообладнання, ліфти, сміттєпроводи тощо (абзац третій пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Технічний знос будинків (окремих елементів) можливо визначити тільки у процесі обстеження та оцінки технічного стану конструкцій з врахуванням якості виконання будівельних робіт, атмосферного впливу, експлуатаційних та інших чинників. Під заповненою за результатами обстеження таблицею про технічний опис (характеристику) або опис конструктивних елементів зазначається: "Обстеження здійснив, посада, прізвище, ініціали працівника суб'єкта господарювання, який безпосередньо проводив обстеження та оцінку технічного стану конструкцій (абзац четвертий пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Роботи з інвентаризації всіх об'єктів повинні здійснюватися на замовлення та за обов'язковою участю замовника (замовників), у присутності якого (яких) проводиться обстеження, що фіксується в абрисі чи ескізі, з обов'язковим підписанням ним (ними) цих документів. При проведенні технічної інвентаризації визначення вартості об'єктів виконується за бажанням замовника (абзац п'ятий пункту 3.1 у редакції наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.01.2013 р. N 2)

Під час виконання технічної інвентаризації необхідно дотримуватися такої черговості робіт:

вивчення документів, що стосуються інвентаризації;

виконання обстеження, обмірів, складання схематичних креслень земельних ділянок, будинків, допоміжних будівель та споруд.

На кожний об'єкт (у тому числі на захисні споруди) заводиться окрема інвентаризаційна справа і запроваджується літерування та нумерація будинків, допоміжних будівель та споруд (абзац тринадцятий пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167), складає технічний паспорт.

Судом першої інстанції, на порушення вимог, передбачених пунктом 1 частини першої статті 161 КАС України, належним чином не перевірені доводи позивача про невиконання постанови Львівського адміністративного апеляційного суду від 02.02.2012 року. Зокрема, не встановлено, які саме дії вчиняло КП «Рівненське ОБТІ» щодо проведення інвентаризації об'єкта незавершеного будівництва - складу для кормів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, хоча зазначені обставини мають суттєве значення для вирішення спору, адже оскаржувана постанова державного виконавця винесена на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV, відповідно якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд не розмежував, які інвентаризаційні дії вчинені боржником на виконання судового рішенні, і чи є вони достатніми для того, щоб закінчити виконавче провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі судового рішення, і які дії вчинялися до постановлення рішення суду, та чи можуть вони бути розціненими, як такими, що направлені на виконання судового рішення.

Не дано належної оцінки і тим обставинам, що лише за наявності заяви представника стягувача про виконання судового рішення, можливе закінчення виконавчого провадження. Як зазначено у пункті 8 частині першій статті 49 Закону № 606-XIV, виконавче провадження підлягає закінченню лише у випадку фактичного виконання рішення, тобто державний виконавець повинен пересвідчитися, що рішення виконано в повному обсязі. Для цього перевірити, які дії (рішення) вчинило і повинно було вчинити КП «Рівненське ОБТІ», направлені на проведення інвентаризації об'єкта незавершеного будівництва.

Апеляційний суд порушення, допущені судом першої інстанції, не виправив та усупереч вимогам статей 159, 161, 195, 202 КАС України не забезпечив з'ясування наведених доводів апеляційної скарги.

За правилами частини першої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, тому судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи).

При новому розгляді відповідно до статей 71, 86, 159, 161 КАС України належним чином перевірити доводи позивача, та на підставі зібраних і досліджених доказів вирішити спір.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

Т.Ф. Весельська

Ю.К. Черпак