Ухвала суду № 41209181, 14.10.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Приндюк М.В., Беця О.В.

з участю секретаря Сологуб В.І.

прокурора Кокошко О.В.

особи, яка подала скаргу ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1, в інтересах ТОВ «Прем'єр Лізинг», на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.10.2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці Редіч Н.Ю., погоджене прокурором відділу 07/2/3 прокуратури міста Києва Кокошко О.В., та надано тимчасовий доступ до документів ТОВ «Прем'єр Лізинг» (код ЄДРПОУ 37559525), яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 33-в, офіс 1001, а саме: документів, які були надані учасниками торгів з при дбання на піввагонів, за результатами яких укладено договір фінансового лізингу № ФЛ-29/08-2012 від 29.08.2012; протоколи засідань тендерного комітету, які стосуються процедури проведення торгів з придбання на піввагонів, за результатами яких укладено договір фінансового лізингу № ФЛ-29/08-2012 від 29.08.2012; договору фінансового лізингу № ФЛ-29/08-2012 від 29.08.2012; усіх документів, на підставі яких здійснювалось приймання на піввагонів та перераховувались грошові кошти за поставлені на піввагони; платіжні документи, на підставі яких перераховувались грошові кошти за поставлені на піввагони; сертифікати якості, технічні паспорти, гарантії та супровідні документи на поставлені на піввагони на підставі договору фінансового лізингу № ФЛ-29/08-2012 від 29.08.2012; актів комісійних оглядів, а також документів, які стосуються перевірки обсягів та якості поставлених вагонів; документів фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Прем'єр Лізинг» з ДП «Дарницький вагоноремонтний завод», ДП «Укрспецвагон», ПАТ СКТБ «Комплекс», ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», АКБ «Фортуна Банк», АКБ «Класик Банк» у період з 2012 р. по 2014 р. у сфері надання послуг фінансового лізингу, а саме: договори, угоди, контракти, додатки до них, специфікації, графіки лізингових платежів, акти прийому-передачі виконаних робіт, прибуткові, видаткові накладні, технічні вимоги, сертифікати, акти технічного стану, банківські гарантії, платіжні доручення, листування, довіреності; посадових інструкцій, за період 2012-2014 р., директора, головного бухгалтера підприємства, а також осіб, які здійснювали контроль за виконанням умов договору фінансового лізингу № ФЛ-29/08-2012 від 29.08.2012 на ТОВ «Прем'єр Лізинг»; копію положення про тендерний комітет, яке діяло у період 2013-2013 р.; копії наказів про призначення/звільнення з посади за період 2012-2014 року директора, головного бухгалтера підприємства, а також осіб, які здійснювали контроль за виконанням умов договору фінансового лізингу № ФЛ-29/08-2012 від 29.08.2012 на ТОВ «Прем'єр Лізинг»; установчі та реєстраційні документи ТОВ «Прем'єр Лізинг».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції адвокат ОСОБА_1, в інтересах ТОВ «Прем'єр Лізинг», подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.10.2014 скасувати, постановити нову ухвало, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що слідчим органом було передчасно ініційовано таку слідчу процедуру, як тимчасовий доступ до речей та документів, а прийнята ухвала не відповідає принципам кримінального судочинства. В оскаржуваній ухвалі зазначено, що суд не здійснював виклик ТОВ «Прем'єр Лізинг», оскільки на переконання слідчого судді, документи до яких слідчий просив надати тимчасовий доступ перебувають під загрозою знищення або зміни. В той же час, слідчий суддя надав тимчасовий доступ до речей і документів без права їх вилучення, що повністю суперечить обґрунтуванню для розгляду клопотання за відсутності ТОВ «Прем'єр Лізинг». Без виклику особи, у володінні якої знаходяться речі чи документи про тимчасовий доступ до яких ставиться питання, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, якщо стороною кримінального провадження, що звертається із клопотанням, буде доведено наявність передбачених у ч. 2 ст. 163 КПК України підстав. В порушення зазначених вимог закону слідчий суддя не здійснював виклик представника ТОВ «Прем'єр Лізинг», чим порушив принцип змагальності. Окрім цього, як зазначає автор апеляції, оскаржувана ухвала безпосередньо стосується прав та законних інтересів ТОВ «Прем'єр Лізинг», оскільки надання доступу, може унеможливити подальше виконання господарських зобов'язань та вимагати такого виконання від контрагентів ТОВ «Прем'єр Лізинг». Тобто ухвала слідчого судді постановлена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим, на думку апелянта, підлягає скасуванню.

При цьому, враховуючи те, що ухвала слідчого судді була постановлена у відсутність ТОВ «Прем'єр Лізинг», апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.10.2014 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту, думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, поновити апелянту строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні клопотання слідчого, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно матеріалів провадження оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена без виклику особу у володінні якої перебувають відповідні речі та документи, про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді апелянту стало відомо після прийняття оскаржуваної ухвали та закінчення строку на апеляційне оскарження.

Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження апелянтом пропущений з поважних причин.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги захисникаОСОБА_1, то слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Зазначені міжнародні гарантії прав людини на недоторканість житла, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя, недоторканість прав власності нормативно визначені в Конституції України та є загальними засадами кримінального провадження.

Передбачений в главі 15 розділу ІІ КПК інститут тимчасового доступу до речей і документів як захід забезпечення кримінального провадження, який пов'язаний з втручанням до наведеної вище сфер прав людини, нормативно закріплює та чітко окреслює межі такого втручання і здійснюється лише на підставі ухвали слідчого судді або суду.

При цьому сутність тимчасового доступу до речей і документів, відповідно до положень ст. 159 КПК України, полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею або судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Застосування такого заходу не допускається, якщо сторона кримінального провадження не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для досягнення якого слідчий, прокурор звернувся із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування, згідно ч. 4 ст. 132 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Однак, вказаних вимог слідчим та слідчим суддею дотримано не було.

Як вбачається з ухвали суду, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ слідчого відділу Управління МВС на Південно-Західній залізниці знаходяться матеріали досудового розслідування № 42014100000000961 від 30 липня 2014 року за ч. 2 ст. 364 КК України.

Задовольняючи клопотання слідчого, а ні слідчим суддею, а ні слідчим не було дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки під час складання клопотання слідчий як суб'єкт, який безпосередньо здійснює досудове розслідування, повинен не лише констатувати наявність необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а як суб'єкт, який найбільш обізнаний стосовно фактичних підстав їх застосування, навести суду відповідні аргументи, що підтверджують таку необхідність, переконати суд прийняти відповідне процесуальне рішення, а суд, ґрунтуючись на власному переконанні щодо наявності для цього достатніх підстав, постановляє рішення, яким задовольняє таке клопотання.

Слідчий суддя у своїй ухвалі посилаючись на те, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014100000000961, вказав, що виникла необхідність у тимчасовому доступі до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, оскільки, одержати в інший спосіб відомості, в межах досудового розслідування неможливо, окрім як у зазначений спосіб.

Однак, дійшовши такого висновку, слідчий суддя не дотримався вимог ст. 370 КПК України, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. При цьому слідчим суддею ні яким чином не обґрунтовано такий висновок та зазначено жодних підстав, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов такого висновку, що саме такий захід забезпечення кримінального провадження є на даний час єдиним способом для отримання необхідних речей або документів.

Крім того, слідчий мотивуючи своє клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.

Разом з тим надавши на розгляд слідчого судді клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, слідчий повинен додати відповідні документи, що обґрунтовують подане клопотання та витяг з ЄРДР, які належним чином повинні бути завірені, невиконання відповідної вимоги позбавляє слідчого суддю можливості пересвідчитись в ідентичності цих документів, в той час, як інформація, що в них міститься, має суттєве значення під час розгляду клопотання цієї категорії. Але, всупереч зазначеної вимоги, надані до клопотання матеріали є лише ксерокопіями деякої частини кримінального провадження, які належним чином не завіренні. При цьому, слідчий суддя, оцінюючи надані слідчим на обґрунтування клопотання матеріали, не звернув на зазначену обставину уваги та не надав цьому відповідної правової оцінки у своєму рішенні.

Окрім цього, розглядаючи надане слідчим клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів в порядку ч. 2 ст. 163 КПК України, ні слідчим суддею, ні слідчим не було доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення необхідних речей чи документів.

З урахуванням вищевикладених обставин, внесене 01 жовтня 2014 року клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ТОВ «Прем'єр Лізинг», не мало правового підґрунтя, а отже слідчий суддя не вправі був постановляти ухвалу про його задоволення, однак, провівши розгляд вказаного клопотання поверхово, слідчий суддя залишив поза увагою зазначені обставини та прийняв незаконне рішення.

На підставі викладеного, ухвала слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого та вилучене документи і речі, які перебувають у володінні ТОВ «Прем'єр Лізинг», підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом про відмову у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст. 167, 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити ТОВ «Прем'єр Лізинг» строк на оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.10.2014 року.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2014 року, якою частково задоволено клопотання слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці Редіч Н.Ю., погоджене прокурором відділу 07/2/3 прокуратури міста Києва Кокошко О.В., та надано тимчасовий доступ до документів ТОВ «Прем'єр Лізинг» (код ЄДРПОУ 37559525), яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 33-в, офіс 1001.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці Редіч Н.Ю., погодженого прокурором відділу 07/2/3 прокуратури міста Києва Кокошко О.В., про надання тимчасового доступу до документів ТОВ «Прем'єр Лізинг» (код ЄДРПОУ 37559525), яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 33-в, офіс 1001.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

__ _______ _____

Рибак І.О. ПриндюкМ.В. Бець О.В.

Справа № 11-сс/796/1978/2014 Категорія ст. 160 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Піхур О.В.

Доповідач: Рибак І.О.