Ухвала суду № 41202625, 28.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/893/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

28 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємства «Держекоінвест» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Держекоінвест» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області про скасування постанови , -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року позивач - Державне підприємство «Держекоінвест» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області про скасування постанови №5/7122-43 від 08.01.2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року та прийти нову, якою позов задовольнити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення, порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що недопуск позивачем до проведення відповідачем перевірки не обов'язково повинен мати активний характер. Такий недопуск може бути і у формі створення обставин, які фактично не дають змогу провести перевірки, як то: відсутність уповноважених осіб забудовника для допуску чи не допуску до перевірки, відсутність документів та інше. Забезпечення на об'єкті будівництва відповідальної особи забудовника та наявність будівельної документації є особистою внутрішньою справою позивача і не впливає (не ставить в залежність) на виконання суб'єктами владних повноважень своїх функцій і завдань, в тому числі тих, які стосуються проведення перевірки. Відтак враховуючи, що ДП "Держекоінвест" не забезпечило явку свого представника на перевірку виконання робіт капітального ремонту будівлі Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 та не надав при цьому відповідних дозвільних документів, проектної та іншої передбаченої законодавством документації, тим самим унеможливив проведення позапланової перевірки виконання вищевказаних робіт, позивачем дійсно допущено порушення вимог п.1, 4 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п.11 Порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

21.10.2013 року заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області посадовій особі останньої видано направлення на здійснення позапланової перевірки капітального ремонту Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 на підставі наказу №1360 від 21.10.2013 року та листа міського Голови м. Старокостянтинів від 17.09.2013 року.

Відповідно до листа від 15.10.2013 року №7/22-2423 з питань проведення позапланової перевірки, направленого на адресу директора ДП «Держекоінвест» Коблі Михайла Миколайовича, повідомлено, що 23.10.2013 року об 11 год. буде розпочато проведення позапланової перевірки на об'єкті «Капітальний ремонт будівлі Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ст. №7, Хмельницької обл.».

Разом з тим, керівник ДП «Держекоінвест» не забезпечив явку представника для участі у проведенні перевірки та не надав необхідних документів.

Таким чином, 23.10.2013 року посадовою особою відповідача складено акт про недопущення посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. Зазначеним актом встановлено, що директор ДП "Держекоінвест" не допустив посадових осіб інспекції на перевірку виконання робіт капітального ремонту будівлі Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7, не надавши відповідних дозвільних документів, проектної та виконавчої документації на капітальний ремонт даного об'єкту, чим порушив вимоги п.1, 4 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553.

Крім того, 23.10.2013 року посадовою особою відповідача також було складено протокол №00840 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

08.01.2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області за наслідком розгляду акта про недопущення посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 23.10.2014 року, протоколу №00840 від 23.10.2014 року та припису від 23.10.2014 року винесено постанову №5/7122-43 від 08.01.2014 року. Вказаною постановою ДП "Держекоінвест" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 11 470 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду за даним позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

За приписами статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають, зокрема, право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до пп. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок), посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

- безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Пунктом 16 Порядку передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном (п.15 Порядку).

Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240.

Вказаним наказом затверджено такі форми актів:

1) форму акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

2) форму акта про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Отже, колегія суддів звертає увагу на те, що наказом Міністерства регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року № 240 затверджено лише дві форми актів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Тобто, у зв'язку з не забезпеченням позивачем явки представників та ненаданням необхідної документації, Інспекція під час проведення перевірки, могла скласти лише Акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

За таких обставин, є хибним твердження апелянта про те, що під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю присутність суб'єкта містобудування визначено як право, а не його обов'язок.

Слід зазначити, що пункт 14 Порядку встановлює, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Також подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельний контролю.

За таких обставин, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що недопуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки на об'єкті не обов'язково повинен мати активний характер. Такий не допуск може бути у і формі створення обставин, які фактично не дають змогу провести перевірки, як-от: відсутність уповноважених осіб забудовника для допуску чи не допуску до перевірки, відсутність документів та інше. Забезпечення на об'єкті будівництва відповідальної особи забудовника та наявність будівельної документації є особистою внутрішньою справою позивача і не впливає (не ставить в залежність) на виконання суб'єктами владних повноважень своїх функцій і завдань, в тому числі тих, які стосуються проведення перевірки.

Колегія суддів вважає також доцільним зауваження суду першої інстанції про те, що жодною нормою закону чи підзаконного нормативно-правового акту, які регулюють правовідносини у сфері містобудівної діяльності, не передбачено обв'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснювати повідомлення суб'єктів містобудування про проведення позапланової перевірки. Водночас з матеріалів справи убачається, що відповідач повідомляв уповноважену особу позивача про проведення такої перевірки. При цьому, позивача повідомлено за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 33, кімната 603, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як місцезнаходження юридичної особи.

Відтак, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про тек, що оскаржуваною постановою правомірно визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.