ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2014 року
справа № 804/11431/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередниченко В.Є.,
суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі №804/11431/13-а за позовом Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до комунального підприємства «Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі – Нікопольська ОДПІ) 27 серпня 2013 року звернулася до суду з позовом до комунального підприємства «Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради» (далі – КП «Марганецьке ВУ ВКГ»), в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути податковий борг відповідача з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах на суму податкового боргу в розмірі 447 241 грн.:
- з податку на прибуток в розмірі 328 593 грн. (р/р 33210860700028, код платежу 11020200, отримувач Управління ДКС України в м. Марганець, код отримувача 37857392, банк ГУ ДКС України у Дніпропетровській області МФО 805012);
- авансовий внесок по податку на прибуток в розмірі 118 648 грн. (р/р 33214844700028, код платежу 11023200, отримувач Управління ДКС України в м. Марганець, код отримувача 37857392, банк ГУ ДКС України у Дніпропетровській області МФО 805012).
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідач має узгоджену суму податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 328 593 грн., яка утворилася в результаті несплати грошових зобов’язань визначених КП «Марганецьке ВУ ВКГ» у податковій декларації від 09.02.2012 року №90115800523. Крім того відповідач має узгоджену суму заборгованості з авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 118 648 грн., яка утворилася в результаті несплати грошових зобов’язань за березень, квітень 2013 року визначених у декларації від 11.02.2013 року №9087415769.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року позов задоволено.
Суд, стягнув податковий борг з комунального підприємства «Марганецьке виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарство» Дніпропетровської обласної ради (реєстраційний номер облікової картки платника податків 03340989) з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах, на суму податкового боргу в розмірі 580 347,80 грн. (п’ятсот вісімдесят тисяч триста сорок сім)грн. 80 коп., а саме з податку на додану вартість в розмірі 133 106,80 грн. (р/р 31116029700028, код платежу 14010100, отримувач Управління ДКС України у м. Марганець, код отримувача 378573392, банк ГУ ДКС України у Дніпропетровський області МФО 805012).
З податку на прибуток в розмірі 328 593,00 грн. (р/р 33210860700028 код платежу 11020200, отримувач Управління ДКС України у м. Марганець, код отримувача 37857392 банк ГУ ДКС України у Дніпропетровський області МФО 805012).
Авансовий внесок по податку на прибуток в розмірі 118 648,00 грн. (р/р 33214844700028, код платежу 11023200, отримувач Управління ДКС України у м. Марганець, код отримувача 37857392, банк ГУ ДКС України у Дніпропетровській області МФО 80512) (а.с.54-55). Постанова суду мотивована тим, що станом на 28.05.2013 року відповідач має податковий борг по платежам до бюджету в сумі 580 347,80 грн., а саме: по податку на додану вартість в сумі 17 106,80 грн.; по податку на прибуток в сумі 328 593,00 грн.; по авансовим внескам з податку на прибуток в сумі 118 648,00 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині стягнення з нього податкового боргу в сумі 192 430,80 грн., в тому числі з податку на додану вартість в сумі 133 106,80 грн. та авансового внеску з податку на прибуток в сумі 59 324 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не врахував те, що позивач зменшив свої позовні вимоги у зв’язку з погашенням КП «Марганецьке ВУ ВКГ» податкового боргу з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями. Крім того в доводах апеляційної скарги відповідач вказує на те, що 11.02.2013 року ним надано до податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік, в якій визначений авансовий внесок в сумі 59 324 грн., що підлягає сплаті щомісяця, починаючи з березня 2013 року. За березень 2013 року в особовому рахунку був нарахований до сплати авансовий внесок в сумі 59 324 грн., проте не сплачений у зв’язку з відсутністю коштів. 07.05.2013 року до податкової інспекції була надана декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року, в якій зазначено, що за підсумками 1 кварталу 2013 року КП «Марганецьке ВУ ВКГ» не отримало прибуток, тому у 2-4 кварталах 2013 року авансові внески не повинні сплачуватись відповідно не повинні нараховуватися.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що КП «Марганецьке ВУ ВКГ» зареєстроване в установленому законодавством порядку 08.02.2005 року, та як платник податків перебуває на податковому обліку з та відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи (а.с.9-10;11;12).
Відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток у декларації від 09 лютого 2012 року №9015800523 у розмірі 328 593 грн. (а.с.16-17).
Також, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток у декларації №9087415769 від 11.02.2013 року у розмірі 59 324 грн. (а.с.18-19).
Суд апеляційної інстанції проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Стягнення податкового боргу відповідача з розрахункових рахунків підприємства відкритих у банківських установах на суму 447 241 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..
Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.
Відповідно до п.57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов’язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2013 року КП «Марганецьке ВУ ВКГ» подано до податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік, в якій визначений авансовий внесок, що підлягає сплаті щомісяця, починаючи з березня 2013 року в сумі 59 324 грн. (а.с.18-19).
07 травня 2013 року відповідачем до податкової інспекції була надана декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року, в якій зазначено, що за підсумками 1 кварталу 2013 року КП «Марганецьке ВУ ВКГ» не отримало прибуток, тому у 2-4 кварталах 2013 року авансові внески не повинні сплачуватись відповідно не повинні нараховуватися.
Тобто, за відповідач має податковий борг по платежам до бюджету в сумі 387 917 грн., а саме: по податку на прибуток у розмірі 328 593,00 грн.; по авансовим внескам з податку на прибуток у розмірі 59 324 грн.
Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем складено першу податкову вимогу від 24.10.2001 року №1/8 та другу податкову вимогу від 05.12.2001 року №2/74, які отримані представником товариства (а.с.20).
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Отже, враховуючи те, що відповідач має податковий борг по платежам до бюджету в сумі 387 917 грн., а саме: по податку на прибуток у розмірі 328 593,00 грн.; по авансовим внескам з податку на прибуток у розмірі 59 324 грн., який є узгодженим, а також те, що позивачу надано право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови у справі.
Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради» – задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі №804/11431/13-а – скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Стягнути податковий борг з комунального підприємства «Марганецьке виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарство» Дніпропетровської обласної ради (реєстраційний номер облікової картки платника податків 03340989) з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах, на суму податкового боргу в розмірі 387 917,00 (триста вісімдесят сім тисяч дев’ятсот сімнадцять) грн., а саме з податку на прибуток в розмірі 328 593,00 (триста двадцять вісім п’ятсот дев’яносто три) грн. (р/р 33210860700028 код платежу 11020200, отримувач Управління ДКС України у м. Марганець, код отримувача 37857392 банк ГУ ДКС України у Дніпропетровський області МФО 805012) та авансового внеску по податку на прибуток в розмірі 59 324,00 (п’ятдесят дев’ять тисяч триста двадцять чотири) грн. (р/р 33214844700028, код платежу 11023200, отримувач Управління ДКС України у м. Марганець, код отримувача 37857392, банк ГУ ДКС України у Дніпропетровській області МФО 80512).
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь комунального підприємства «Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради» судовий збір у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев’яносто чотири) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлений 17 жовтня 2014 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Судове рішення № 41202127, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 872/16536/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: