Ухвала суду № 41202126, 23.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2014 рокусправа № 804/13610/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі № 804/13610/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Електроград» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ПАТ «Електроград» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.08.2013 року № 0000332220, яким ПАТ «Електроград» донараховано ПДВ в сумі 2703735,00 грн., штрафних санкцій 690742,50 грн., всього 3394477,50 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.08.2013 року № 0000322220, яким ПАТ «Електроград» донараховано податок на прибуток в сумі 3231298,00 грн., штрафних санкцій 1502951,00 грн., всього 4734249,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 року позовні вимоги ПАТ «Електроград» задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Криворізька південна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що такі суб'єкти господарювання ТОВ «Елеонтех», ТОВ «Вектор-ВС», ТОВ «Союз Маркет Лайн», у своїй діяльності не створюють реальних дій по продажу товарно-матеріальних цінностей, та метою діяльності яких є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував на операції здійсненні позивачем з своїми контрагентами не пов'язані з господарською діяльністю товариства, не підтвердженні первинними документами, зокрема сертифікатами на продукцію яка продавалась контрагентами, саме наявність сертифікатів та їх передача підтвердили б товарність господарських операцій. Зазначав, що дії позивача спрямовані на заниження податкових зобов'язань за рахунок здійснення збиткових операцій. Криворізька південна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області вказувала на те, що під час перевірки виявлено відсутність підтвердження оплати за отриманий товар та послуги, встановлено неправомірне віднесення певних сум до складу податкового кредиту через відсутність податкових накладних. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача були відсутні первинні документи, перевіркою встановлено відсутність товарно-транспортних накладних по переміщенню отриманого товару.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача ТОВ «Елеонтех», ТОВ «Вектор-ВС», ТОВ «Союз Маркет Лайн» є платниками ПДВ. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з постачання товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від ТОВ «Елеонтех», ТОВ «Вектор-ВС», ТОВ «Союз Маркет Лайн» послуг, їх оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Судом першої інстанції зазначалось, що наявність або відсутність сертифікатів якості на отриманий товар від контрагентів не впливає на формування податкового кредиту, вказав, що сертифікат якості у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не містить інформацію про господарську операцію і не є первинним документом. Суд першої інстанції врахував, операції при здійсненні на суму до 200 грн., які здійснював позивач і сформував податкові зобов'язання відповідно чеків і податкових накладних. Враховано, що отриманий товар позивачем був використаний при здійсненні власного виробництва, був перепроданий при господарській діяльності підприємства.

Матеріалами справи встановлено, що Криворізькою південною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з 03.06.2013 року по 02.07.2013 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Електроград» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки 16.07.2013 року складено акт № 837/222/30734728. Згідно висновків перевірки викладених у акті ПАТ «Електроград» порушено ст.22, п.44.1 ст.44, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року в сумі 2644500 грн.; п.198.2, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року в сумі 59235 грн.; встановлено заниження податку на прибуток за 2012 рік у сумі 3267036 грн., внаслідок порушення: п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року на загальну суму 2780506 грн.; порушення пп. 135.5.4, п.135.5 ст.135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.012012 року по 31.12.2012 року на загальну суму 108587 грн.; п.138.4 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року на загальну суму 342205 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «Елеонтех», ТОВ «Вектор-ВС», ТОВ «Союз Маркет Лайн», відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій, контрагентами позивача.

На підставі акту перевірки Криворізькою південною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 28.08.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000322220, яким ПАТ «Електроград» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 4734249 грн., з яких за основним платежем - 3231298 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1502951 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000332220, яким ПАТ «Електроград» збільшено суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 3394477,50 грн., з яких за основним платежем - 2703735 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 690742,50 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 01.03.2012 року між позивачем та ТОВ «Елеонтех» було укладено договір поставки № 35ВП, предметом якого є постачання продавцем ТОВ «Елеонтех» товару (блоків управління). Господарські взаємовідносини з ТОВ «Елеонтех» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Елеонтех» було виписано видаткові накладні за період березень-листопад 2012 року та податкові накладні за період березень-листопад 2012 року, які підтверджують передачу товару (блоків управління) протягом вказаного періоду. Оплата за отриманий товар позивачем була проведена шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Елеонтех» грошових коштів, що підтверджується виписками по банківському рахунку. Відповідно до умови договору, поставка товару здійснювалась силами ПАТ «Електроград», тобто власним автотранспортом, наявним у позивача.

Матеріалами справи встановлено, що між ПАТ «Електроград» та ТОВ «Вектор-ВС» було укладено договір від 10.02.2012 року №120029, предметом якого є поставка товару виробничо-технічного призначення (трансформатор струму, навісна шафа, кріплення та інше). Господарські взаємовідносини з ТОВ «Вектор-ВС» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Вектор-ВС» видало ПАТ «Електроград» видаткові накладні і після оплати послуг та товару податкові накладні за період січень-липень 2012 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ПАТ «Електроград» оплатило вартість товару, що підтверджується банківськими виписками по руху коштів на рахунках. Перевезення товару від ТОВ «Вектор-ВС» до ПАТ «Електроград» відбувалось ПП «Нічний експрес» та ТОВ «Транспортна компанія «САТ», виконання послуг з перевезення підтверджується актами здачі-приймання робіт (про надання послуг) та вантажними деклараціями.

Матеріалами справи встановлено, що між ПАТ «Електроград» та ТОВ «Союз Маркет Лай» було укладено договір від 07.01.2012 року №07/01, предметом якого є поставка товару відповідно до специфікації яка є додатком до договору (пристрій зарядно-підзарядного типу, контролер, пульт, датчик). Господарські взаємовідносини з ТОВ ТОВ «Союз Маркет Лай»» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Союз Маркет Лай» видало ПАТ «Електроград» видаткові накладні і після оплати послуг та товару податкові накладні за період лютий-березень 2012 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ПАТ «Електроград» оплатило вартість товару, що підтверджується банківськими виписками по руху коштів на рахунках. Перевезення товару від ТОВ «Союз Маркет Лай» до ПАТ «Електроград» відбувалось ПП «Нічний експрес» та ТОВ «Нова пошта», виконання послуг з перевезення підтверджується актами здачі-приймання робіт (про надання послуг) та вантажними деклараціями.

В матеріалах справи наявні податкові накладні отримані від інших контрагентів, суми яких, включені позивачем до складу податкового кредиту у періоді, що перевірявся. Наявні копії товарних чеків, залізничних квитків, подорожних листів на відрядження, торгівельних квитанцій, на суму до 200 грн. без урахування ПДВ, які позивач використав при формуванні податкового кредиту без одержання податкових накладних відповідно до п. 201.11 ст. 201 ПК України.

В матеріалах справи наявна додаткова угода від 28.08.2013 року до контракту № 144 від 04.05.2009 року, укладена між ПАТ «Електроград» та «Техноград Лімітед», наявне платіжне доручення № 46 від 08.11.2013 року, чим підтверджується не включення до складу доходів, що враховується при обчисленні об'єкту оподаткування та повернення коштів на рахунок покупця - «Техноград Лімітед».

Основним видом діяльності позивача є серійне виробництво пристроїв для електропостачання, підстанцій комплексних трансформаторних блоків, що підтверджується сертифікатами відповідності, які видані позивачем на виготовлені товари, отже, замовлені у ТОВ «Елеонтех», ТОВ «Вектор-ВС» та ТОВ «Союз Маркет Лайн» пристрої та деталі, позивач використовував у своїй господарській діяльності. Крім того, в матеріалах справи є копії договорів та митних декларацій, які підтверджуються продаж вироблених ПАТ «Електроград» товарів суб'єктам господарювання в Україні та суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності (ТОВ «Електроград» Москва, ТОВ «Казпромторг» Астана)

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Відповідно до п. 138.1, п. 138. 2 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ПАТ «Електроград» з ТОВ «Елеонтех», ТОВ «Вектор-ВС», ТОВ «Союз Маркет Лайн» у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій з даними контрагентами. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які були кладені позивачем з ТОВ «Елеонтех», ТОВ «Вектор-ВС» та ТОВ «Союз Маркет Лайн» визнані судом недійсними.

Колегія суддів вважає, що Криворізька південна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області необґрунтовано прийшла до висновку про не реальність господарських операцій позивача з його контрагентами лише з підстав відсутності сертифікатів якості на отриманий ПАТ «Електроград» товар. Відсутність сертифікатів якості на товар (пристрої) не вказує на безтоварність господарської операції, оскільки сертифікат якості не входить до переліку первинних документів та не може підтвердити дійсну передачу товару від продавця - покупцю. Судом першої інстанції вірно визначено, що податковий орган не в праві контролювати наявність або відсутність сертифікатів якості на продукцію.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі № 804/13610/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук