Ухвала суду № 41201961, 04.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2014 року

справа № 804/5183/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі № 804/5183/13-а за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби до Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі – позивач) звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" (далі - відповідач), в якому просила надати дозвіл на погашення суми податкового боргу відповідача в розмірі 7 842 790 грн. 23 коп. за рахунок його майна, що перебуває в податковій заставі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року позов задоволено частково. Надано позивачу дозвіл на погашення суми податкового боргу Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" у розмірі 2 599 957,57 грн. (1 630 543,73 грн. по податку на прибуток та 969 413,84 грн. по податку на додану вартість) за рахунок його майна відповідно до переліку, затвердженого рішенням Павлоградської міської ради від 06.07.2010 №1275-66/V, яке перебуває у податковій заставі. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального права при винесенні оскаржуваної постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області як юридична особа 07.02.3003, про що зроблено запис за № 04052229Ю0021797 у журналі обліку реєстраційних справ, та знаходиться на обліку у позивача, як платник податків з 28.02.1993 за №2351.

Станом на 13.03.2013 за відповідачем рахується податковий борг у сумі 7 842 790,23 грн., у т.ч. 6070598,47 грн. по податку на додану вартість та 1 772 191,76 грн. по податку на прибуток, який виник 06.05.2003. Проти суми заборгованості відповідач не заперечував.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України (далі – ПК України), орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Положеннями п. 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до норм податкового законодавства, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків можливе за наявності таких обставин: недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків; наявність податкової застави; вручення податкової вимоги про сплату боргу за 60 днів.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем були сформовані та направлені першу від 27.05.2003 №1/630 та другу від 03.07.2003 №2/824 податкові вимоги, які отримані уповноваженою особою відповідача 02.06.2003 та 03.02.2003, відповідно.

Дані обставини свідчать про те, що 60 днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги позивачем вже минуло, що відповідає вимогам п. 95.2 ст. 95 ПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що 02 вересня 2003 року позивачем було винесено рішення №16854/10/24 про застосування заходів погашення податкового боргу платників податків за рахунок стягнення його активів.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) зареєстрована податкова застава майна КП “Павлоградтеплоенерго” терміном дії до 02.09.2015.

Недостатність коштів, які перебувають у власності відповідача, для погашення податкового боргу у сумі 7 842 790,23 грн. у повному обсязі підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що у податковій заставі перебуває все майно відповідача та майнові права, у тому числі майно, яке входить до цілісного майнового комплексу Комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго”.

Згідно із ч. 1, 6 ст. 60 ЗУ “Про місцеве самоврядування”, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Так, 22.12.2009 Павлоградською міською радою прийнято рішення №1119-59/V про недоцільність надання дозволу на реалізацію майна відповідача, що входить до цілісного майнового комплексу, задіяного у виробництві та постачанні теплової енергії.

Разом з тим, рішенням Павлоградської міської ради від 06.07.2010 №1275-66/V затверджений перелік рухомого майна, що не входить до цілісного майнового комплексу відповідача.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо можливості надання дозволу на погашення суми податкового боргу відповідача за рахунок рухомого майна, перелік який затверджено рішенням Павлоградської міської ради від 06.07.2010 №1275-66/V.

Колегія суддів погоджується з тим, що такий дозвіл необхідно надати тільки на погашення частини податкового боргу, що підтверджено рішеннями суду.

Судом першої інстанції було витребувано розрахунки податкового боргу відповідача, з яких вбачається, що рішеннями суду підтверджений податковий борг відповідача тільки на суму 1 630 543,73 грн. по податку на прибуток та на суму 969 413,84 грн. по податку на додану вартість, в іншій частині податковий борг у судовому порядку не стягувався.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі позивача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі № 804/5183/13-а – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак