Ухвала суду № 41201903, 23.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2014 року

справа № 1170/2а-2335/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградсьської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013року у справі №1170/2а-2335/11 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Кіровоград-Авто» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Кіровоград-Авто" (далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000662330 від 02 червня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 233 331,00 грн. за основним платежем та нараховано 58 333,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року позов було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідача в частині визначення грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 289 830,30грн, з яких 231 664грн-за основним платежем, 58 166,30грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невірне застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та законним, факти порушень позивачем норм податкового законодавства підтверджено під час перевірки та зафіксовано актом перевірки.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, просили залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Зазначили, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог позивачем не оскаржується.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Кіровоградської ОДПІ та ДПА у Кіровоградській області у період з 30.03.11 по 06.05.11 проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 по 31.12.10, за наслідками якої складено акт перевірки №48/2330/03120392 від 16.05.11 (а.с. 12-74, т.1).

Під час перевірки виявлено порушення, зокрема, пп.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.01.10 по 31.12.10 на загальну суму 233 331 грн., в т.ч.: за січень 2010 року в сумі 19 352 грн.; за лютий 2010 року в сумі 19 352 грн.; за березень 2010 року в сумі 20 080 грн.; за квітень 2010 року в сумі 19 716 грн.; за травень 2010 року в сумі 19 716 грн.; за червень 2010 року в сумі 19716грн.; за липень 2010 року в сумі 19 212 грн.; за серпень 2010 року в сумі 21 383 грн.; за вересень 2010 року в сумі 18 701 грн.; за жовтень 2010 року в сумі 18 701 грн.; за листопад 2010 року в сумі 18 701 грн.; за грудень 2010 року в сумі 18 701 грн.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000662330 від 02.06.11, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до ч.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, за порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 291 664 грн., з яких 233 331 грн. - за основним платежем та 58 333 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 10, т.1).

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку (а.с. 8-12, т.2) підставою для висновків податкового органу про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та його донарахування у сумі 233 331 грн. шляхом винесення податкового повідомлення-рішення №0000662330 від 02.06.11, стали порушення, допущені позивачем при декларуванні податкового кредиту з ПДВ, зокрема:

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість за січень - грудень 2010 року в сумі 183 664 грн., за рахунок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ з вартості послуг, придбаних у АТ "Українська автомобільна корпорація" за договором №1/07 від 01.02.07 про надання послуг з охорони власності та забезпечення перепускного режиму на підприємстві, факт використання яких у господарській діяльності не підтверджено;

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість за січень - грудень 2010 року в сумі 48 000 грн., за рахунок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ з вартості послуг, придбаних у АТ "Українська автомобільна корпорація" за договором оренди №1 від 01.06.09, факт використання яких у господарській діяльності не підтверджено;

- пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість за серпень 2010 року 1 667 грн., за рахунок віднесення до податкового кредиту за серпень 2010 року податкової накладної ТОВ "Росма" №69 від 30.07.10, яка вже була включена до складу податкового кредиту декларації з ПДВ позивача за липень 2010 року.

У ході судового розгляду справи представники позивача погодилися з донарахуванням грошового зобов'язання з ПДВ у суму 1 667 грн. за порушення пп. 7.4.5 п.7.4. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість". Воднораз, наполягали на безпідставності висновків відповідача про порушення пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" при формуванні податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями з придбання послуг у АТ "Українська автомобільна корпорація" за договором №1/07 від 01.02.07 та за договором №1 від 01.06.09, доводячи, що вказані послуги придбавалися з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що право платника податку - ПАТ "Кіровоград-Авто" - на податковий кредит за спірними господарськими операціями з АТ "Українська автомобільна корпорація" виникло внаслідок фактичного проведення таких операцій, які є об'єктами оподаткування, підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Отже, суми ПДВ від операцій з придбання послуг в АТ "Українська автомобільна корпорація" за договором про надання послуг №1/07 від 01.02.07 у розмірі 183 664 грн. та за договором оренди №1 від 01.06.09 розмірі 48 000 грн. правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту, а висновки відповідача про порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", як підстави для донарахування йому грошових зобов'язань у відповідних розмірах, є необґрунтованими. Відтак, донарахування позивачеві спірним податковим повідомленням-рішенням №0000662330 від 02.06.11 грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 231 664 грн. (183 664 грн. + 48 000 грн.) здійснено протиправно, а рішення у цій частині підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту визначалися пунктом 7.4 статті 7 цього ж Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону передбачав, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7 статті 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позиція податкового органу щодо порушень позивачем порядку формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з АТ "Українська автомобільна корпорація" полягає у тому, що позивач, отримавши у період з 01.01.10 по 31.12.10 значні збитки, протягом 2010 року здійснював у бухгалтерському та податковому обліку нарахування вартості охоронних послуг та орендних послуг по контрагенту АТ "Українська автомобільна корпорація", по яких перевіркою не встановлено подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та щодо яких у ході перевірки не надано первинних документів, підтверджуючих фактичне виконання послуг.

Як встановив суд першої інстанції, між ВАТ "Кіровоград-Авто" (замовник) та АТ "Українська автомобільна корпорація", від імені якого діяв філіал "Рубіж-Авто" (виконавець) було укладено договір №1/07 від 01.02.07 про надання послуг з охорони власності та забезпечення перепускного режиму на підприємстві, за умовами якого виконавець в передбаченому цим договором порядку забезпечує охорону об'єктів, за адресами зазначеними в додатку №1, забезпечує дотримання встановленого на об'єктах режиму та виконує інші зобов'язання, передбачені цим договором (а.с. 75-82, т.1). Додатковими угодами до договору №1/07 від 01.02.07 змінено вартість послуг та обумовлено перелік та режими охорони об'єктів ВАТ "Кіровоград-Авто" (а.с. 83-92, 206, т.1).

Про виконання зобов'язань між сторонами складено щомісячні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень - грудень 2010 року на загальну суму 1101981, 36 грн., у т.ч. ПДВ - 183663, 56 грн. (а.с. 99-110, т.1). Крім того, АТ "Українська автомобільна корпорація" видано позивачу податкові накладні на загальну суму 1101981, 36 грн., у т. ч. ПДВ - 183663, 56 грн. (а.с. 111-122, т.1) Розрахунки між сторонами за вказаним договором проведено у безготівковій формі, про що свідчать надані представником позивача копії платіжних доручень (а.с. 228-239, т.2)

Суми ПДВ за вказаними операціями на підставі виписаних АТ "Українська автомобільна корпорація" податкових накладних включено позивачем до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ відповідних періодів, а саме: 15 352 грн. - за січень 2010 року; 15 352, 17 грн. - за лютий 2010 року; 16079, 83 грн. - за березень 2010 року; 15716 грн. - за квітень 2010 року; 15716 грн. - за травень 2010 року; 15716 грн. - за червень 2010 року; 15212, 07 грн. - за липень 2010 року; 15716 грн. - за серпень 2010 року; 14700, 83 грн. - за вересень 2010 року; 14700, 83 грн. - за жовтень 2010 року; 14700, 83 грн. - за листопад 2010 року; 14700, 83 грн. - за грудень 2010 року, всього - 183 664 грн. (а.с. 6-106, т.3).

Крім того, між АТ "Українська автомобільна корпорація" (орендодавцем) та ВАТ "Кіровоград-Авто" (орендарем) укладено договір оренди №1 від 01.06.09, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в користування на певний строк перший поверх головного корпусу з побутовими приміщеннями, другий поверх головного корпусу, територію земельної ділянки огородженою металевим парканом, дах головного корпусу та частину нежитлового приміщення, що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Яновського, 65/52. (а.с. 142-145, т.1). Згідно з пунктом 3.1 цього договору метою оренди є використання орендованого приміщенні у власній господарській діяльності. Відповідно до пункту 5.1 договору за користування орендованим майном орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 24 000 грн. в місяць, в т.ч. ПДВ 4 000 грн.

Про виконання зобов'язань між сторонами складено щомісячні акти прийому-передачі виконаних робіт/послуг за січень - грудень 2010 року на загальну суму 288000грн., у т. ч. ПДВ - 48 000 грн. (а.с. 147-158, т.1). Також АТ "Українська автомобільна корпорація" видано позивачу податкові накладні на загальну суму 288 000 грн., в т.ч. ПДВ 48 000 грн. (а.с. 159-170, т.1). Розрахунки між сторонами за вказаним договором проведено у безготівковій формі, про що свідчать надані представником позивача копії платіжних доручень (а.с. 242, т.2, а.с. 3, т.3)

Суми ПДВ за вказаними операціями на підставі виписаних АТ "Українська автомобільна корпорація" податкових накладних включено позивачем до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ відповідних періодів, а саме: 4000 грн. - за січень 2010 року; 4000 грн. - за лютий 2010 року; 4000 грн. - за березень 2010 року; 4000 грн. - за квітень 2010 року; 4000 грн. - за травень 2010 року; 4000 грн. - за червень 2010 року; 4000 грн. - за липень 2010 року; 4000 грн. - за серпень 2010 року; 4000 грн. - за вересень 2010 року; 4000 грн. - за жовтень 2010 року; 4000 грн. - за листопад 2010 року; 4000 грн. - за грудень 2010 року, всього - 48 000 грн. (а.с. 6-106, т.3).

З наданих позивачем документів вбачається фактичне отримання позивачем послуг за договором №1/07 від 01.02.07 про надання послуг з охорони власності та забезпечення перепускного режиму на підприємстві та за договором оренди №1 від 01.06.09, проведення витрат по сплаті ПДВ у складі ціни отриманих послуг, підтвердження суми податку належним чином оформленими податковими накладними, виданими постачальниками.

Наведене свідчить, що право платника податку – позивача у справі - на податковий кредит за спірними господарськими операціями виникло внаслідок фактичного проведення таких операцій, які є об'єктами оподаткування, підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Оскільки у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду фактів порушення ПАТ "Кіровоград-Авто" норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з ПДВ у січні-грудні 2010 року по взаємовідносинах з АТ "Українська автомобільна корпорація", є безпідставним і застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пунктом 123.1 статті 123 ПК України.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі № 1170/2а-2335/11 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 08.10.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак