Постанова № 41188106, 28.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2491/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Міністерства оборони України про стягнення одноразової грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Міністерства оборони України про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у запас за станом здоров'я у розмірі 192665 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби у розмірі 192665 (сто дев'яносто дві тисячі шістсот шістдесят п'ять ) гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до Міністерства оборони України відмовити та зобов'язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 проходив військову службу з 5 серпня 1982 року по 21 лютого 2014 року, що підтверджується витягом із послужного списку.

На виконання наказу Міністра Оборони України від 8 грудня 1999 року №704, ОСОБА_2 був відряджений із залишенням на військовій службі до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства транспорту і зв'язку України із залишенням на військовій службі на підставі Указу Президента України від 25.10.2007 року №1020, Постанов Кабінету міністрів України від 20.06.2003 року №933, від 19.07.1999 року №1281 про відрядження в установленому порядку військовослужбовців Збройних сил України до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України міністерства транспорту і зв'язку України, що підтверджується Довідкою від 18.02.2014 року №1.6.40-8 Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України.

На підставі наказу Міністра оборони України №26 від 03.02.2014 року, Наказом генерального директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 20 лютого 2014року №91/о, Наказом регіонального структурного підрозділу Київського районного центру "Київцентраеро" ДП "Украерорух" №102/0 від 21.02.2014 року ОСОБА_2 був звільнений з військової служби у запас з посади старшого штурмана (старшого диспетчера з руху літаків РПС "Київцентраеро" у військовому званні майора провідного інженера відділу організації експлуатації засобів зв'язку, навігації та спостереження Державного підприємства обслуговування повітряного руху України відповідно до пункту "б" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я).

На день звільнення з військової служби, вислуга позивача у Збройних Силах України у календарному обчисленні становить 31 рік 05 місяців.

Позивач звернувся до Міністерства оборони України з вимогами виплатити належну суму одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби, на що позивач отримав відповідь №248/3/9/1/208 від 02.04.2014 року, у якій повідомлялось, що враховуючи положення п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби повинно здійснювати ДП "Украерорух".

Позивач, також, звернувся з листом до ДП "Украерорух" з вимогою здійснити виплату одноразової грошової допомоги.

Листом від 23.03.2014 року №1.24-8 Державне підприємство обслуговування повітряного руху України повідомило позивача ОСОБА_2 про те, що відповідно до вимог ч.4 ст.9 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких Інших осіб" та пункту 4 частини 2 статті 15 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виплата одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби має виплачуватись за рахунок коштів державного бюджету, призначених для утримання Збройних Сил України. ДП „Украаерорух" не отримує кошти з державного бюджету України і тому не може здійснювати виплату зазначеної грошової допомоги.

Не погоджуючись з відмовами у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_2 звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Законом, що визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ.

Абзацом першим пункту 2 статті 15 зазначеного Закону встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до частини дев'ятої статті 6 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час вчинення спірних відносин) військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, установ, організацій, а також Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями в цих державних органах, установах, організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затверджується Президентом України.

Відповідно до абзаців четвертого, п'ятого пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання. Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що обов'язок з виплати військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби законодавець покладає як на Міноборони, інші утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, так і на органи державної влади, органи місцевого самоврядування або сформовані ними органи, підприємства, установи, організації, вищі навчальні заклади залежно від того, були відряджені зазначені військовослужбовці для подальшого проходження служби в органи державної влади, органи місцевого самоврядування або сформовані ними органи, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади чи ні.

У разі коли військовослужбовці звільняються безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах, куди вони були відряджені для подальшого проходження служби із залишенням на військовій службі, обов'язок виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби покладається законодавцем на органи державної влади, органи місцевого самоврядування або сформовані ними органи, підприємства, установи, організації, вищі навчальні заклади відповідно, до яких були відряджені зазначені військовослужбовці та у яких вони працювали.

Крім того, пунктом 1 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частиною п'ятою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Пунктом 14 постанови № 393 встановлено, що військовослужбовцям, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, звільненим зі служби безпосередньо з посад, які вони займали в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі, виплата одноразової грошової допомоги у випадках, передбачених пунктом 10 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких військовослужбовці та зазначені особи працювали.

Відповідно до пункту 4 постанови № 1281 грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється у порядку, визначеному постановою № 104.

При цьому передбачено, що фінансування витрат на утримання підрозділів системи здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державному бюджеті, частини коштів, що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до пункту 1 постанови № 104 виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення, зокрема, входять одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу також є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333, видатки на її виплату здійснюються за кодом «Грошове забезпечення військовослужбовців».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Підприємства, здійснюється за рахунок коштів цього підприємства, то виплата одноразової грошової допомоги зазначеним військовослужбовцям при звільненні зі служби також здійснюється за рахунок коштів Підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного суду України від 07 жовтня 2014 року, справа № 21-398а14.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з помилковим застосуванням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 р. - скасувати та винести нову постанову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Міністерства оборони України - відмовити.

Позов ОСОБА_2 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України задовольнити частково.

Зобов'язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби передбаченому ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ від 20.12.1991 р.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст рішення виготовлено 03.11.2014р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.