Ухвала суду № 41188104, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10787/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О. А. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Лімонтова В. Б., представника відповідача Запорожця С. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Петрус-Алко" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення від 01.07.2014 р. № 000240 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 8 500 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2014 р. позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено перевірку складу, що розташований за адресою: Бориспільський р-н, смт. Проліски, вул. Промислова, 9 та належить суб'єкту господарювання ТОВ «Петрус-Алко», за результатами якої складено акт «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами» від 27.05.2014 р. № 412/10-36-21/36942172 (а. с. 38-41).

Проведеною перевіркою встановлено зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: вино ординарне десертне солодке біле «Сонцев бокалі» виробництва ТОВ «Фрут Майстер Фудс» та вино ординарне столове напівсолодке рожеве «Ізабелла» виробництва ТОВ «Фрут Майстер Фудс».

На підставі зазначеного вище акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 01.07.2014 р. № 000240 про застосування фінансових санкцій, яким на позивача накладено штраф у розмірі 8 500,00 грн. (а. с. 7).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481) визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Приписи статті 17 Закону не встановлюють форми та вимог до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Аналогічні норми містить Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790. Зокрема, додатком до цього Порядку визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Разом із тим, відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податковим кодексом України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу.

Зазначене стосується також і норм, які регулюють повноваження контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З наведеного визначення випливає, що поняття грошового зобов'язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи. Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Зазначена норма встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов'язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

При цьому в пункті 58.1 статті 58 Податкового кодексу України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов'язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Зазначене цілком стосується органів доходів і зборів України, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

З огляду на аналіз викладених законодавчих приписів контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

Тому з 1 січня 2011 року (від часу набрання чинності Податковим кодексом України) у контролюючих органів в розумінні Податкового кодексу України відсутні повноваження щодо прийняття інших рішень, крім податкових повідомлень-рішень, якими можуть бути визначені грошові зобов'язання.

Однак, окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.10.2014 р. у справі № 814/2790/13-а.

Відповідно до абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

Отже, марка акцизного збору є спеціальним знаком, яким підтверджується, у тому числі, легальність реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного збору несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Для застосування до продавця алкогольних напоїв відповідальності на підставі наведеної норми Закону достатньо самого факту здійснення продавцем зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору безвідносно до вини продавця, оскільки інше суперечило б основним засадам Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо забезпечення високої якості алкогольних напоїв та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв на території України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.10.2014 р. у справі № 2а-1670/1613/11.

Так згідно фотокопій, наявних в матеріалах справи, відповідачем встановлено зберігання у позивача двох алкогольних напоїв, на одному з яких акцизна марка відсутня, а на іншому є пошкодженою, нецілісною (а. с. 10-13).

З заперечень відповідача вбачається, що акцизні марки на алкогольних напоях були пошкоджені та частково втрачені.

Даний факт позивачем не заперечується.

У відповідності до ч. 21 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251, для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Відповідно до ч. 22 Положення у разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

Згідно п. 24 Положення ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.

В апеляційній скарзі позивачем зазначено, що під час підготовки та сортування вина до реалізації позивачем було виявлено пошкодження цілісності упаковки, в результаті чого відбулося і пошкодження акцизних марок.

З огляду на це, 2 пакети вина зберігалися у позивача не з метою реалізації, а з метою повернення продавцю.

З даного приводу колегія суддів зауважує, що стаття 17 Закону № 481 встановлює склад правопорушення у вигляді зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку і при цьому не пов'язує факт порушення з метою такого зберігання.

Таким чином намір позивача повернути товар продавцю, а не реалізовувати його споживачу для вирішення даної справи значення не має.

Натомість, з матеріалів справи не вбачається, що позивач у встановленому законом порядку наділений правом здійснювати торгівлю алкогольними напоями на розлив.

Крім того, як правомірно зауважено судом першої інстанції, позивач отримав вказаний товар за видатковими накладними № ТТ-0000663 від 29.04.2014 р. (а. с. 43) та № ТТ-0000749 від 13.05.2014 р. (а. с. 44), тобто у позивача було достатньо часу для повернення товару продавцю.

Натомість, повернення товару оформлено документом за № Б-БР016201 від 28.05.2014 р. (а. с. 16), отже, після встановленого відповідачем факту правопорушення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач виніс оскаржуване рішення в межах повноважень, визначених діючим законодавством, а тому таке рішення оскарженню не підлягає.

Стосовно доводів апелянта щодо неправомірності визначення суми колегія суддів зазначає, що відповідачем в акті перевірки визначена сума товару по ціні 18 грн. за одиницю.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо того, що згідно первинних документів, наявних в матеріалах справи, загальна ціна товару становить 28,70 грн.

Натомість, абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначено розмір фінансової санкції: 200 % вартості товару, але не менше 8500 гривень.

З огляду на те, що відповідачем застосована мінімальна дозволена діючим законодавством сума штрафу, що є значно більшою від вартості товару за первинними документами та актом перевірки, колегія суддів зазначає, що неправильне зазначення відповідачем в акті перевірки ціни товару не вплинуло на визначений розмір фінансових санкцій та не є підставою для задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 04.11.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.