Ухвала суду № 41187978, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11755/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроекологія» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районні Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000272201 від 08 серпня 2014 року прийняте ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Голосіївському районні Головного управління Міндоходів у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Дніпроекологія» за жовтень 2013 року, за результатом якої складено акт № 145/4/22-01-33275270 від 20 грудня 2013 року.

Перевіркою встановлено, що позивач протягом 1095 терміну не використав залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту періоду у розмірі 1 056 110, 00 грн., внаслідок чого позивач позбавляється права на використання від'ємного значення з ПДВ у вказаній сумі.

Так, позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, де задекларовано в рядку 22 «залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду. За вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» та рядку 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» суму 1 056 110 грн.

Перевіркою показників, додатка №2 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається не погашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)» (реєстраційний №9074401562 від 19 листопада 2013 року) податковим органом встановлено, що підприємство протягом 1095 денного терміну не було використано (заявлено до бюджетного відшкодування) залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1 056 110, 00 грн., в т.ч. за грудень 2007 року - 162 864, 00 грн., за лютий 2008 року - 40 101, 00 грн., за березень 2008 року - 13 198, 00 грн., за квітень 2008 року - 40 876, 00 грн., за травень 2008 року - 85 363, 00 грн., за липень 2008 року - 25 410, 00 грн., за вересень 2008 року - 1 307, 00 грн., за листопад 2008 року - 29 668, 00 грн., за січень 2009 року - 169 224, 00 грн., за лютий 2009 року - 37 649, 00 грн., за жовтень 2010 року - 450 450, 00 грн.

На підставі викладеного податковий орган прийшов до висновку, що суми ПДВ, зазначені в рядку 24 декларацій не можуть у подальшому бути заявленими платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів.

Крім того, ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дніпроекологія» щодо дотримання вимог податкового законодавства по визначенню залишку від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2013 року, за результатом якої складено акт № 285/1-22-01/33275270 від 09 липня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 102.5 ст. 102 ПК України за період жовтня 2013 року в результаті чого зменшено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 24) на суму 886 385, 00 грн., а саме: за грудень 2007 року - 162 864, 00 грн., за лютий 2008 року - 40 101, 00 грн., за березень 2008 року - 13 198, 00 грн., за квітень 2008 року - 40 876, 00 грн., за травень 2008 року - 85 363, 00 грн., за липень 2008 року - 25 410, 00 грн., за вересень 2008 року - 1 307, 00 грн., за листопад 2008 року - 29 668, 00 грн., за січень 2009 року - 169 224, 00 грн., за лютий 2009 року - 37 649, 00 грн., за жовтень 2010 року - 450 450, 00 грн.

На підставі вказаних актів перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008272201 від 08 серпня 2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 898 694, 00 грн.

Між тим, колегія суддів з висновками податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 200 ПК України не передбачено застережень щодо участі фактичної сплати ПДВ постачальникам у розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ та напрямів його використання при складанні декларацій з ПДВ (для визначення від'ємного значення чи перекриття поточних податкових зобов'язань з ПДВ). Участь цієї сплати у розрахунку бюджетного відшкодування обмежується лише розміром від'ємного значення з ПДВ.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України - заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Виходячи з аналізу вказаних норм, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ПК України не обмежує бюджетне відшкодування виключно сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду як і не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. А тому відмову платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими воно виникло, неможна визнати правомірною.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що приписи п. 102.5 ст. 102 ПК України визначають правовідносини, які складаються з приводу бюджетного відшкодування ПДВ, а спірні правовідносини склались з приводу формування суми від'ємного значення з ПДВ, а тому висновок контролюючого органу щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положення п. 102.5 ст. 102 ПК України є необґрунтованими.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 04 листопада 2014 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.