Постанова № 41177885, 28.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2014 р. Справа№ 5011-26/343-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку ,,Укргазбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українська інвестиційно-інжинірингова компанія"

на рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2013р.

у справі № 5011-26/343-2012 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку ,,Укргазбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українська інвестиційно-інжинірингова компанія"

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ,,Укргазбанк" (далі - позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (далі - відповідач) про стягнення 54 258 166,44 грн. заборгованості за кредитним договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2013р. у справі № 5011-26/343-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 45 275 217,00 грн. боргу та судові витрати. В іншій частині в позові відмовлено. Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, пославшись на висновок судово - економічної експертизи № 6010/6011/12-45 від 19.02.2013р., дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду м. Києва від 25.04.2013р. у справі № 5011-26/343-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов залишити без розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд не надав належної оцінки доводам відповідача та зібраним у справі доказам. Зокрема, відповідач вважає, що суд першої інстанції мав залишити позов без розгляду, оскільки іншим судом була розглянута справа між тими ж сторонами і про той же предмет та прийнято рішення, яке набрало законної сили.

Позивач також не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду м. Києва від 25.04.2013р. у справі

№ 5011-26/343-2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Позивач зазначає, що після прийняття рішення Васильківським міськрайонним судом Київської області від 31.03.2011р. непогашеною та такою, що підлягає стягненню з відповідача залишилася заборгованість у сумі 54 258 166,44 грн. Позивач посилається на те, що експертом та судом не було враховано, що позивач на підставі ст. 534 ЦК України застосував загальний порядок погашення заборгованості та зарахував отриману від оприбуткування земельних ділянок за вказаним судовим рішенням суму, як погашення суми основного боргу і в другу чергу на погашення заборгованості по процентам. На думку позивача, висновок судової експертизи містить помилку в розрахунках, є нечітким та неоднозначним, проте суд взяв його до уваги при прийнятті рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р. апеляційні скарги у даній справі прийнято до провадження та об'єднано в єдине апеляційне провадження. Розгляд скарг призначено на 03.07.2013р.

02.07.2013р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про призначення повторної експертизи, яке обґрунтовано тим, що наданий КНДІСЕ висновок судово-бухгалтерської експертизи, який покладено судом першої інстанції в основу свого рішення, не містить відповідей на поставлені запитання суду.

03.07.2013р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про призначення повторної експертизи, яке обґрунтовано невідповідністю висновків експерта матеріалам справи та фактичним обставинам.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. у справі № 5011-26/343-2012 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково - дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі № 5011-26/343-2012 зупинено до проведення судової економічної експертизи та отримання висновку експерта.

На вирішення судової економічної експертизи поставлено наступне питання:

- Яка сума заборгованості ТОВ ,,Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" перед ПАТ АБ ,,Укргазбанк" за кредитним договором № 3/VIP від 27.02.2009р. станом на 13.11.2011р., з урахуванням суми погашення заборгованості за рахунок іпотечного майна згідно з рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2011р. в сумі 53 917 750 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.12.2013р. у справі № 5011-26/343-2012 погоджено початок виконання судової економічної експертизи, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. у I кварталі 2014р. за клопотанням судового експерта Андрощук О.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2014р. поновлено провадження у справі № 5011-26/343-2012 для розгляду клопотання експерта Волинського відділення Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз Андрощук О.П. про представлення додаткових документів, необхідних для проведення експертизи та дачі висновку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014р. у справі № 5011-26/343-2012 клопотання експерта Волинського відділення Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_2 про представлення додаткових документів, необхідних для проведення експертизи задоволено, зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.

14.07.2014р. на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 5011-26/343-2012 та висновок № 7983 від 01.07.2014р. судово - економічної експертизи з Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014р. апеляційне провадження у справі № 5011-26/343-2012 поновлено та призначено розгляд скарг на 29.07.2014р.

В судовому засіданні 29.07.2014р. оголошено перерву до 09.09.2014р.

14.08.2014р. на адресу суду надійшли пояснення позивача з урахуванням висновку судово - економічної експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014р. розгляд апеляційних скарг у справі № 5011-26/343-2012 відкладено на 23.09.2014р. на підставі ст. 77 ГПК України. Вказаною ухвалою зобов'язано позивача надати суду обґрунтований розрахунок стягуваних сум за кредитним договором № 3/VIP від 27.02.2009р. з розмежуванням складових заборгованості.

В судовому засіданні 23.09.2014р. представником позивача надано обґрунтований розрахунок стягуваних сум за кредитним договором № 3/VIP від 27.02.2009р. з розмежуванням складових заборгованості.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014р. розгляд апеляційних скарг у справі № 5011-26/343-2012 відкладено на 28.10.2014р. у зв'язку з неявкою представника відповідача на підставі ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 28.10.2014р. представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, заперечивши проти доводів скарги відповідача, представник відповідача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, заперечивши проти доводів скарги позивача.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційних скарг, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню у зв'язку з таким.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2009р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком ,,Укргазбанк" (змінене найменування - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк ,,Укргазбанк" (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Українська інвестиційно - інжинірингова компанія" (далі - відповідач, позичальник) укладений кредитний договір № 3/VIP (далі - кредитний договір, т. 1, а.с. 7-11).

Відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2, 1.3 кредитного договору зі змінами та доповненнями № 1 від 13.05.2009р. (т. 1, а.с.12-16) банк надає позичальнику кредит в розмірі 75 339 530,50 грн., кредит відкривається з 27.02.2009р. строком на 12 місяців, з метою реструктуризації кредитної заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 1-К/07-VIP від 30.01.2007р., ОСОБА_4 за кредитним договором № 322-ф/07 від 28.09.2007р. та ОСОБА_5 за кредитним договором № 11-ф/07 від 31.08.2007р.

Згідно з п. 1.3.2 кредитного договору позичальник взяв на себе обов'язок повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 26.02.2010р.

Факт отримання відповідачем коштів на виконання умов кредитного договору підтверджується банківською випискою з рахунку № 20620174540.980 з 27.02.2009р. по 13.11.2011р., копіями меморіальних ордерів.

Пунктами 1.4.1, 1.4.2 кредитного договору (в редакції від 13.05.2009р.) передбачено сплату позичальником 15% річних за користування кредитом у межах строку встановленого у п. 1.3 договору, а понад термін - 16% річних.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору сторони встановили наступний порядок погашення заборгованості за Договором за рахунок коштів, отриманих від позичальника на рахунок № 37390174540.980:

1) строкова заборгованість за основним боргом;

2) прострочена сума боргу (якщо буде мати місце прострочення).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 3/VIP від 27.02.2009р. між позивачем та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 були укладені договори іпотеки (додаток 2, а.с. 40-97).

Відповідно до умов вказаних договорів іпотеки, в забезпечення виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Українська інвестиційно - інжинірингова компанія" за кредитним договором № 3/VIP від 27.02.2009р. Публічним акціонерним товариством акціонерним банком ,,Укргазбанк " в іпотеку було прийнято 9 земельних ділянок, що знаходяться у Васильківському районі Київської області.

31.03.2011р. Васильківським міськрайонним судом Київської області прийнято рішення, яке набрало законної сили, у справі № 2-779/11 за позовом ПАТ АБ ,,Укргазбанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про звернення стягнення на зазначені земельні ділянки в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ ,,Українська інвестиційно - інжинірингова компанія" за кредитним договором № 3/VIP від 27.02.2009р. Згідно з цим рішенням звернено стягнення на 9 земельних ділянок, загальною вартістю 53 917 750,00 грн. та визнано за ПАТ АБ ,,Укргазбанк" право власності на вказані земельні ділянки (т. 1, а.с.17-19).

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за кредитним договором № 3/VIP від 27.02.2009р., в результаті чого у останнього станом на 13.11.2011р. виникла заборгованість в розмірі 54 258 166,44 грн. (108 175 916,44 грн. (загальна сума заборгованості станом на 13.11.2011р.) - 53 917 750,00 грн. (вартість земельних ділянок, на які звернено стягнення згідно з рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області № 2-779/11 від 31.03.2011р.).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.04.2012р. у справі № 5011-26/343-2012 призначено судово-бухгалтерську (фінансово - кредитну) експертизу, проведення якої було доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

Згідно з наданим КНДІСЕ висновком судово-економічної експертизи № 6010/6011/12-45 від 19.02.2013р. (т.1, а.с.85-96), при врахуванні, що сума погашення заборгованості відповідача за рахунок іпотечного майна на підставі рішення суду від 31.03.2011р. станом на 14.02.2011р. розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором складає 45 275 217 грн., яка складається з: 21 421 780,03 грн. заборгованості по кредиту; 23 832 060,84 грн. заборгованості по відсотках та 21 376,13 грн. заборгованості по пені.

Суд першої інстанції, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог згідно з висновком судово - економічної експертизи № 6010/6011/12-45 від 19.02.2013р.

Колегія суддів, враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Між сторонами укладено договір, який за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та також самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. ст. 1049, 1050 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належний йому.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав і надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 75 339 530,50 грн., факт отримання коштів підтверджується банківською випискою з рахунку № 20620174540.980 з 27.02.2009р. по 13.11.2011р., копіями меморіальних ордерів.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Як було зазначено вище, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 3/VIP від 27.02.2009р. між позивачем та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 були укладені договори іпотеки.

31.03.2011р. Васильківським міськрайонним судом Київської області прийнято рішення, яке набрало законної сили, у справі № 2-779/11 за позовом ПАТ АБ ,,Укргазбанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про звернення стягнення на зазначені земельні ділянки в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ ,,Українська інвестиційно - інжинірингова компанія" за кредитним договором № 3/VIP від 27.02.2009р. Вказаним рішенням звернено стягнення на 9 земельних ділянок, загальною вартістю 53 917 750,00 грн. та визнано за ПАТ АБ ,,Укргазбанк" право власності на вказані земельні ділянки.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 6010/6011/12-45 від 19.02.2013р., при врахуванні, що сума погашення заборгованості відповідача за рахунок іпотечного майна на підставі рішення суду від 31.03.2011р. станом на 14.02.2011р. розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором складає 45 275 217 грн., яка складається з: 21 421 780,03 грн. заборгованості по кредиту; 23 832 060,84 грн. заборгованості по відсотках та 21 376,13 грн. заборгованості по пені.

Проте, зазначений висновок судової експертизи не може бути прийнятий судом у якості доказу з огляду на таке.

Згідно з частиною п'ятою ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором № 3/VIP від 27.02.2009р. станом на 13.11.2011р. включно.

У висновку експерта по четвертому питанню (т.1, а.с.94, зворот) щодо заборгованості на суму 45 275 217,00грн., в тому числі:

21 421 780,03 грн. - заборгованість по кредиту;

23 832 060, 84 грн. - заборгованість по відсотках;

21 376,13 грн. - заборгованість по пені, з чим погодився суд першої інстанції, не зазначено, на яку саме дату визначено цю суму заборгованості. Водночас, у дослідницькій частині (т.1, а.с. 93, зворот) експертом зазначено, що розмір заборгованості ,,станом на 13.11.2011р. складає 51 376 004, 49 грн.", що відрізняється від висновку.

Також у здійсненні розрахунку заборгованості експертом невірно застосовано положення п. 1.5 кредитного договору (зі змінами та доповненнями № 1 від 13.05.2009р.) щодо порядку погашення заборгованості за цим договором за рахунок коштів, отриманих від позичальника на рахунок № 3739017454.980, оскільки погашення заборгованості на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2011р. здійснено не за рахунок коштів позичальника, а шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме шляхом визнання права власності банку на земельні ділянки третіх осіб - іпотекодавців.

Умовами п. 1.5 Змін та доповнень № 1 від 13.05.2009р. до кредитного договору передбачено, що сторони встановлюють наступний порядок погашення заборгованості за договором за рахунок коштів отриманих від позичальника на рахунок № 37390174540.980:

1. строкова заборгованість за основним боргом;

2. прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення).

Приписами ст. 534 ЦК України встановлено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується сума основного боргу.

Враховуючи ті обставини, що погашення заборгованості у зв'язку з прийняттям на баланс банку заставленого майна відбувалось на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2011р., а не за рахунок грошових коштів, отриманих від позичальника на визначений договором рахунок, банком правомірно застосовано загальний порядок погашення заборгованості, встановлений ст. 534 ЦК України та зараховано 23 832 060,84 грн. в рахунок зобов'язань зі сплати прострочених процентів та 30 085 689,16 грн. в рахунок зобов'язань зі сплати простроченої заборгованості за кредитом.

Відповідне зарахування підтверджується меморіальними ордерами № 3180_16 від 15.01.2013р. та № 3180_17 від 15.01.2013р.

Також експерт у висновку по четвертому питанню (т.1,а.с.94) невірно вказує, що ,,у Рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2011р. у справі № 2-779/2011 зазначено, що заборгованість ТОВ ,,Українська інвестиційно - інжинірингова компанія" перед ВАТ АБ ,,Укргазбанк" підлягає погашенню у розмірі 99 192 967,47 грн.", оскільки зі змісту названого рішення, в тому числі його резолютивної частини, вбачається, що цим рішенням ,,В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ... в розмірі 99 192 967 грн. 47 коп., звернути стягнення на земельні ділянки", а саме дев'ять земельних ділянок, вартість яких (грошова оцінка) складає 53 917 750 грн. (т.1, а.с. 18).

Положеннями ст. 37 Закону України ,,Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Тобто, підстави для зменшення заборгованості виникають лише після реєстрації права власності на іпотечне майно, а рішення суду є підставою для державної реєстрації.

З висновку експертів № 6010/6011/12-45 вбачається, що суму у розмірі 53 917 750,00 грн. було зараховано експертами в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в день прийняття рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області, тобто 31.03.2011р. Однак, це не відповідає вимогам вищезазначених норм названих Законів про встановлення моменту набуття права власності на земельні ділянки, що визначається моментом державної реєстрації нерухомого майна.

Згідно з державними актами на право власності на земельну ділянку (т.1, а.с. 176 - 184) відповідні права були зареєстровані на ім'я банку у лютому та липні 2012р.

У зв'язку з цим зобов'язання відповідача на суму 53 917 750 грн. слід вважати припиненими у відповідні дні лютого і липня 2012р., коли було здійснено державну реєстрацію земельних ділянок у відповідній сумі вартості кожної ділянки окремо.

Оскільки позовні вимоги у даній справі заявлено за період з 12.03.2009р. по 13.11.2011р., тобто, за період, що передує моменту погашенню (припиненню) зобов'язань за рахунок іпотечного майна згідно з рішенням Васильківського міськрайонного суду, то назване погашення не впливає на розрахунок заборгованості, наданий позивачем (т.1, а.с. 25, т.2, а.с. 95 - 96) станом на 13.11.2011р.

Таким чином, вищевказаний висновок експерта по четвертому питанню не відповідає обставинам справи та колегією суддів відхиляється як необґрунтований.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що, з огляду на позовні вимоги, у питанні експерту має бути обов'язково зазначена дата, станом на яку необхідно обрахувати заборгованість за кредитним договором, що не зроблено було судом першої інстанції під час призначення експертизи.

Враховуючи наведене, колегією суддів відхилено висновок судово - економічної експертизи № 6010/6011/12-45 від 19.02.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. у справі № 5011-26/343-2012, за клопотаннями позивача та відповідача призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідно до висновку експерта від 01.07.2014р. № 7983 обґрунтувати суму заборгованості за ТОВ ,,Українська - інвестиційно - інжинірингова компанія" перед ПАТ АБ ,,Укргазбанк" за кредитним договором № 3/VIP від 27.02.2009р. станом на 13.11.2011р. з урахуванням суми погашення заборгованості за рахунок іпотечного майна згідно з рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2011р. в сумі 53 917 750,00 грн. експерту не надається можливості, оскільки:

- суму зазначену в рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2011р. в розмірі 99 192 967,47 грн. неможливо віднести ні до суми заборгованості позичальника перед ПАТ АБ ,,Укргазбанк" ні до ринкової вартості земельних ділянок, які були надані в забезпечення на виконання умов кредитного договору № 3/VIP від 27.02.2009р. та на які звернено стягнення;

- заборгованість ТОВ ,,Українська - інвестиційно - інжинірингова компанія", з врахуванням умов кредитного договору № 3/VIP від 27.02.2009р. можливо підтвердити у розмірі 100 679 117,11 грн., проте, підтвердити дану заборгованість бухгалтерськими документами не надається можливості.

Водночас, в дослідницькій частині (т.2, а.с. 65) експерт зазначає, що ,,згідно Витягу з протоколу № 60 Засідання Правління АБ ,,Укргазбанк" від 27.12.2012р. ,,станом на 27.12.2012р. заборгованість за кредитним договором № 3/VIP від 27.02.2009р. складає 100 657 740,98 грн., в т.ч.:

- прострочена заборгованість за кредитом - 75 339 530,50 грн.

прострочена заборгованість по відсоткам - 25 318 210,48 грн. (нарахування відсотків припинено з 01.04.2011р.".

Також висновком експертизи № 7983 (т.2, а.с. 65 зворот) визначено, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.03.2011р. складає 100 679 117,11 грн., з яких:

- 75 339 530,50 грн. - прострочений основний борг,

- 25 318 210,48 грн. - прострочені несплачені відсотки;

- 21 376,13 грн. - несплачена пеня. Проте, бухгалтерськими документами підтвердити вищевказану заборгованість не надається можливості.

Колегія суддів вважає невірним висновок експерта в частині неможливості підтвердження заборгованості ТОВ ,,Українська - інвестиційно - інжинірингова компанія" за кредитним договором у розмірі 100 679 117,11 грн. бухгалтерськими документами, оскільки раніше в дослідницькій частині висновку (т.2, а.с. 64) експерт зазначає протилежне: ,,Отже, сума коштів, яка видана Банком на виконання умов Кредитного договору 3/VIP від 10.03.2009р. документально підтверджується у розмірі 75 339 530,50 гривень." Прострочена заборгованість по відсоткам - 25 318 210,48 грн. (нарахована позивачем за період з 12.03.2009р. по 31.03.2011р.) відповідає матеріалам справи і не спростована відповідачем та висновком експерта.

Як вбачається з розрахунку позивача, наданого суду апеляційної інстанції, заборгованість відповідача станом на 13.11.2011р. становить 54 258 166,44 грн., яка складається з:

- 45 253 841,34 грн. (75 339 530,50 грн. - 30 085 689,16 грн.) - прострочена заборгованість за кредитом;

- 8 982 948,97 грн. (32 815 009,81 грн. - 23 832 060,84 грн.) - прострочена заборгованість по процентах.

Всього заборгованість за основним боргом станом на 13.11.2011р. включно з врахуванням погашення становить 54 236 790,31 грн. (45 253 841,34 + 8 982 948,97 ).

- 21 376,13 грн. заборгованість по пені.

Щодо нарахування позивачем процентів за користування кредитними коштами в період з 01.04.2011р. по 13.11.2011р., які не враховано у висновку експерта, слід зазначити таке.

Розрахунок та обов'язок сплати процентів за кредит встановлено кредитним договором та приписами ст.ст. 1054 і 1056-1 ЦК України. Тому нарахування позивачем процентів за період фактичного користування кредитом з 12.03.2009р. по 13.11.2011р. є правомірним і підлягає задоволенню в повному розмірі. Посилання у висновку експерта на те, що ,,нарахування відсотків припинено з 01.04.2011р. згідно з рішенням правління банку від 27.12.2012р." не може бути підставою для звільнення відповідача (позичальника) від обов'язку, що виникає з договору та приписів закону, про сплату за користування кредитом, оскільки в силу вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.

При цьому, експерт вірно зазначає, що загальна сума коштів, погашених банком в результаті стягнення заставного (іпотечного) майна на виконання умов кредитного договору підтверджується в сумі 53 917 750,00 грн. (30 085 689,16+23 832 060,84).

Оскільки матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту у повній сумі та несплати процентів за користування кредитом у встановлений строк, вимоги позову (згідно з розрахунком позивача, т.2, а.с. 95 - 96) про стягнення з відповідача 45 253 841,34 грн. простроченого кредиту та 8 982 948,97 грн. прострочених процентів за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Суд першої інстанції вищевказаного не врахував та прийняв помилково рішення про часткове задоволення позову, у зв'язку з чим рішення в цій частині слід змінити.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 21 376, 13 грн. за порушення строків повернення кредиту, згідно з п. 5.3 кредитного договору, за період з 13.04.2009р. по 12.05.2009р.

Суд першої інстанції задовольнив заявлену вимогу в повному обсязі, з чим погоджується колегія суддів враховуючи таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п. 5.3 кредитного договору за порушення строків (визначених в договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості (суми основного боргу та/або процентів), що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

Як вбачається з розрахунку позивача, пеня за несвоєчасну сплату процентів обрахована за період з 13.04.2009р. по 12.05.2009р. та становить 21 376,13 грн. Вказаний розрахунок є вірним та узгоджується з положеннями договору, тому вказана вимога підлягає задоволенню.

Доказів належного виконання договірних зобов'язань, в тому числі погашення вищезазначеної заборгованості, відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано, сум, які підлягають сплаті, наведених у розрахунку позивача, відповідачем також не спростовано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги позивача є обґрунтованими.

Відповідач, обґрунтовуючи доводи свої апеляційної скарги, зазначає про те, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2011р. у справі № 2-779/11 за позовом ПАТ АБ ,,Укргазбанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, позовні вимоги банку задоволено повністю, тобто, вже є рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. З огляду на вказане рішення відповідач зазначає, що позов у даній справі підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ст. 81 ГПК України.

Колегія суддів вважає такі доводи відповідача необґрунтованими з огляду на таке.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України визначено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах свої компетенції є справа з господарського спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав.

З порівняльного аналізу даної справи та справи №2-779/11 Васильківського міськрайонного суду Київської області не вбачається, що у справі № 2-779/11 винесено рішення суду за позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд першої інстанції не врахував наведеного, надав неповну оцінку доказам у справі, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зазначене, відповідно до ст. 104 ГПК України, є підставою для зміни рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2013р. у справі № 5011-26/343-2012, прийняття рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Судові витрати у даній справі відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українська інвестиційно - інжинірингова компанія" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку ,,Укргазбанк" задовольнити.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2013р. у справі № 5011-26/343-2012 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:

,, 1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українська інвестиційно - інжинірингова компанія" (код 32102765) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку ,,Укргазбанк" (код 23697280) 54 258 166,44 грн., в тому числі: 45 253 841,34 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 8 982 948,97 грн. - прострочена заборгованість по процентах; 21 376, 13 грн. - пеня.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українська інвестиційно - інжинірингова компанія" (код 32102765) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку ,,Укргазбанк" (код 23697280) 56 460,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позову."

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українська інвестиційно - інжинірингова компанія" (код 32102765) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку ,,Укргазбанк" (код 23697280) 34 410,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українська інвестиційно - інжинірингова компанія" (код 32102765) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку ,,Укргазбанк" (код 23697280) 23 552 грн. судових витрат по сплаті вартості судової експертизи.

6. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко

Повний текст складено та підписано 31.10.2014р.