Постанова № 41174874, 09.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 р. Справа № 804/14326/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПавловського Д. П. при секретаріПетречко А.М. за участю: позивача представника відповідача Червакова А.А. Борисенко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2014р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач, з урахуванням уточнень, просить:

визнати відмову Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (Код ЄДРПОУ 08592141, 49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вул. Красна, 20 А) щодо не зарахування періоду навчання у Київському військовому ліцеї до вислуги років для призначення пенсії-неправомірною.

зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (Код ЄДРПОУ 08592141, 49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вул. Красна, 20 А) зарахувати період навчання у Київському військовому ліцеї з 15.08.1992 по 18.06.1994 до вислуги років для призначення пенсії.

зобов'язати посадових осіб Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області внести зміни в усі відповідні документи вважаючи початком військової служби день зарахування до Київського військового ліцею - 15 серпня 1992 року.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 10.09.2014 року.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольни їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні не визнав позовні вимоги та просив відмовити в їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши доводи сторін, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_3 (далі за текстом позивач) було направлено рапорт до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі за текстом відповідач) щодо зарахування до вислуги років часу навчання у Київському військовому ліцеї. Відповідачем була надана відмова на рапорт позивача від 28.08.2014 року № 2/14 - ч - 9 та було відмовлено в зарахуванні періоду навчання до вислуги років для призначення пенсії.

Також, судом були досліджені письмові докази, а саме: копія позовної заяви з копіями доданих документів для відповідача; оригінал квитанції про сплату судового збору; копія листа відповідача від 28.08.2014 № 2/14-4-9; копія архівної довідки від 12.04.2011 № 3210, копія постанови, ВАСУ від 31.05.2012 року, від 23.12.2010 року, від 16.12.2010 року, 26.04.2012 року, 23.06.2011 року, копія постанови верховного суду України від 16.04.2013 року, копія постанови ВАСУ від 05.06.2014 року.

Таким чином, необхідно зазначити наступне.

Позивач проходить службу в ОВС на посаді старшого оперуповноваженого СБНОН Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

29.07.2014 року позивач звернувся до відповідача з рапортом в якому просив зарахувати до вислуги років в ОВС період навчання в Київському військовому ліцеї з 15.08.1992 по 18.06.1994.

Відповідно до п. 1 наказу МВС України від 30.04.2013 № 418 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2013 р. за № 835/23367 «Про порядок обчислення вислуги років для виплати надбавки за вислугу років та для визначення тривалості чергової відпустки особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ зараховуються до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років та для визначення тривалості чергової відпустки періоди служби (роботи, навчання) відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ) та пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» п. 1 Порядку обчислення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується військова служба.

Прошу звернути увагу суду на те, що 31 липня 1999 року до стаття 24 Закону № 2232-ХІІ, було внесено зміни які діють на даний час.

Стаття 24 Закону № 2232-ХІІ (в редакції від 31.07.1999) вже не пов'язує початок перебування на військовій службі з днем прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею). Зазначена норма Закону передбачає, що початком проходження військової служби є: день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу; день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом; день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.

Частиною четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ визначено виключний перелік видів військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Відповідно до рішення Конституційного Суд України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/ закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно - правовими актами чинності; дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, посилання позивача - ОСОБА_3 для зарахування до вислуги років навчання в Київському військовому ліцеї на підставі норм ст. 24 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» в редакції від 25.03.1992 які діяли в період з 23.03.1992 по 31.07.1999 є безпідставними та не обгрунтованими.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2 постанови КМУ № 490 метою створення Київського військового ліцею була підготовка кандидатів для вступу до військових навчальних закладів.

Таким чином, сам ліцей не мав статусу військового навчального закладу, оскільки був середнім загальноосвітнім навчально-виховним закладом.

Крім того, на момент вступу ОСОБА_3 до ліцею, він не досяг передбаченого законодавством віку для призову на військову службу.

Отже, відповідно до вимог Закону № 2232-ХІІ навчання позивача в Київському військовому ліцеї в період з 15.08.1992 по 18.06.1994 не є проходженням військової служби.

Відповідно до постанови КМУ № 490 Київський військовий ліцей був створений на базі Київського суворовського військового училища. Відповідно до норм пп. «г» п.2 Додатку 2 наказу МОЗ України від 19.08.2008 № 470 «Про затвердження Положення про організацію обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» до вислуги років на пенсію не зараховуються періоди: перебування у військових частинах як вихованців та юнг, а також навчання у військових ліцеях, у суворовських військових, нахімовському військово-морському та військово-музичному училищах, у військових підготовчих (спеціальних) школах та училищах, перебування у військових частинах як вихованців та юнг.

Позивач проходить службу в ОВС на посаді старшого оперуповноваженого СБНОН Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

29.07.2014 ОСОБА_3 звернувся до ГУМВС з рапортом в якому просив зарахувати до вислуги років в ОВС періоду навчання в Київському військовому ліцеї з 15.08.1992 по 18.06.1994.

Розглянувши зазначений рапорт ГУМВС було відмовлено ОСОБА_3 в зарахуванні до вислуги років в ОВС періоду навчання в Київському військовому ліцеї з 15.08.1992 по 18.06.1994 про, що йому було повідомлено листом від 28.08.2014.

Таким чином, в діях ГУМВС України в Дніпропетровській області немає порушень чинного законодавства, оскільки відсутні правові підстави для зарахування ОСОБА_3 до вислуги років періоду навчання в Київському військовому ліцеї з 15.08.1992 по 18.06.1994 рік.

Правовідносини, що виникли між позивачем ОСОБА_3 та ГУМВС виникли у зв'язку з здійсненням ГУМВС владних управлінських функцій щодо нарахування вислуги років.

Разом з тим, суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню та не відповідають чинному законодавству.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 14 жовтня 2014 року

Суддя Д.П. Павловський