Ухвала суду № 41174093, 09.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/23142/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі Сумської області до Відділу Державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Відділу Державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року УПФ України в м. Ромнах та Роменському районі Сумської області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Єрньєй А.А. від 26.12.2013 року ВП 41317275 про закінчення виконавчого провадження.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували своє рішення тим, що оскаржувана постанова від 26.12.2013 року ВП 41317275 про закінчення виконавчого провадження прийнята протиправно, без врахування всіх обставин, що мають значення для її прийняття.

У поданій касаційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як на доводи касаційної скарги, позивач зазначає, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту другого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі Сумської області передано на примусове виконання до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції наказ №6/50-07, виданий Господарським судом Сумської області 28.08.2007 року про стягнення з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі заборгованості зі сплати страхових внесків за лютий 2007 року у сумі 20181,98 грн. (а.с.3).

26.12.2013 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Єрньєй A.A. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №6/50-07, виданого Господарським судом Сумської області 20.08.2007 року про стягнення з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі заборгованості зі сплати страхових внесків за лютий 2007 року у сумі 20181,98 грн. (а.с.4).

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що провадження в справі необхідно закрити з наступних підстав.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 17 вказаного Кодексу передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 4 статі 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно частини 1 стаття 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена; скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Аналізуючи зазначені вище норми чинного законодавства суд касаційної інстанції приходить до висновку, що позивачем, як учасником виконавчого провадження, у даній справі оскаржуються дії та бездіяльність державного виконавця щодо виконання наказу №6/50-07, виданого Господарським судом Сумської області 20.08.2007 року, а тому дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та провадження в справі необхідно закрити.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, що є підставою для їх скасування та закриття провадження в справі.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 220, 221, 223, 228, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2014 року у справі № 818/124/14 - скасувати.

Провадження в справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі Сумської області до Відділу Державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови - закрити.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска