Ухвала суду № 41174057, 08.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/3275/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Винокурова К.С.,

Олексієнка М.М.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4, керівника громадської організації "Освіком" Александрук Валентини Антонівни до судді Черкаського районного суду Черкаської області Соколишиної Лесі Богданівни про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4, керівника громадської організації "Освіком" Александрук Валентини Антонівни на ухвали судді Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року ОСОБА_4 та керівник громадської організації "Освіком" Александрук Валентина Антонівна звернулись до суду із позовом про визнання протиправними дій судді Черкаського районного суду Черкаської області Соколишиної Лесі Богданівни та зобов'язання її видати копії роздруківок судових засідань.

В обґрунтування позову зазначають, що в провадженні судді Черкаського районного суду Соколишиної Л.Б. знаходилась цивільна справа № 707/928/13-ц про визнання договору дарування нікчемним, яка 24 травня 2013 року була направлена до Апеляційного суду Черкаської області. При цьому, вони стверджують, що судові засідання 31 травня 2013 року та 1 червня 2013 року по цій справі нею проведені без матеріалів самої справи, та вважають, що саме тому 7 червня 2013 року їм відмовлено у видачі роздруківок цих судових засідань на їх заяви від 1, 6 та 7 червня 2013 року, у зв'язку з чим просили позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги позивачі посилаються на неправильне застосування суддею суду першої інстанції та судом апеляційної інстанції норм процесуального права, у зв'язку з чим ставлять питання про скасування прийнятих ними рішень.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суддя суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що суддя як особа, яка здійснює правосуддя не може бути відповідачем у справі, а тому її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів.

Відповідно до частини третьої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), особи, які беруть участь у справі, мають право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них; робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Особи, які беруть участь у справі, здійснюють зазначені процесуальні права як під час судового розгляду, так і поза межами судового засідання, а суд забезпечує здійснення цих прав як процесуальними засобами, так і належним виконанням вимог законодавства, що регулює рух справи поза межами судового процесу.

Процесуальні рішення, дії або бездіяльність суду можуть бути оскаржені окремо від рішення суду або одночасно з оскарженням рішення суду у справі.

Рішення, дії і бездіяльність посадових осіб суду, які шляхом неналежної організації руху справи поза межами судового засідання створюють перешкоди щодо реалізації процесуальних прав особам, які беруть участь у справі, можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

За перевіркою наявних у справі матеріалів, позивачі, ймовірно, оскаржують саме управлінські дії судді, як посадової особи, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя, та які перешкоджають реалізації їхніх процесуальних прав поза межами судового процесу.

Проте, дійти висновку щодо законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень колегія суддів позбавлена можливості, оскільки суддя суду першої інстанції позовну заяву та додатки до неї повернув ще до закінчення строку на апеляційне оскарження (в день винесення ухвали про відмову у відкритті провадження), а апеляційний суд, приймаючи апеляційну скаргу, їх не витребував, як те передбачено чинним законодавством, та здійснив перегляд ухвали судді першої інстанції без них.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 КАС України, одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

За змістом частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного і всебічного з'ясування цих обставин, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, і вичерпано всі можливості щодо збирання й оцінки доказів.

Згідно із статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суддя ж суду першої інстанції та суд апеляційної інстанції при винесенні рішень не в повній мірі з'ясували обставини справи, природу позовних вимог, не дослідили докази та не надали їм належної правової оцінки. Тож висновок про неможливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства є передчасним.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 222, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, керівника громадської організації "Освіком" Александрук Валентини Антонівни задовольнити.

Ухвали судді Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року скасувати, а справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Ф. Весельська

К.С. Винокуров

М.М. Олексієнко