Ухвала суду № 41174055, 22.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/74431/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012

у справі № 2а-3340/12/2670

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012, відмовлено у задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі - позивач, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України») до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 0002281510.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 і задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, про що складено акт від 05.12.2011 № 587/15-30019775.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: порушення строків сплати суми податкових зобов'язань з рентної плати за природний газ, що видобувають в Україні, зазначених у поданих ним податкових деклараціях за серпень 2011 року та вересень 2011 року.

Як вбачається із Витягу зі зворотного боку скороченої форми Облікової картки платника станом на 31.12.2011, відповідно до податкових розрахунків позивача з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні, від 15.09.2011 № 9007515706, № 9007516002, суми узгоджених податкових зобов'язань, граничний термін сплати яких є 30.09.2011, становлять 1 282 723,23 грн. (1 197 864,26 грн. + 80 533,72 грн. + 4 325,25 грн.) і 85 323,36 грн. відповідно, та від 17.10.2011 № 9008640852, № 9008640844, суми узгоджених податкових зобов'язань, граничний термін сплати яких є 30.10.2011, в сумі 1 261 973,83 грн. (2 200, 21 грн. + 1 255 566,87 грн. +4 206,75 грн.) та 84 532,81 грн. відповідно.

Рішенням відповідача «Про розстрочення грошових зобов'язань» від 29.04.2011 № 34 позивачу розстрочено з 30.04.2011 по 26.12.2011 сплату суми його грошових зобов'язань у розмірі 1 402 654,76 грн.

29 квітня 2011 року між сторонами укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань № 3/34 (далі - Договір), за умовами якого відповідач надає позивачу розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 1 402 654,76 грн. під проценти строком з 30.04.2011 по 26.12.2011.

Проте, Рішенням податкового органу «Про скасування розстрочення грошових зобов'язань» від 07.10.2011 № 34/с, в зв'язку з порушенням позивачем умов погашення розстроченого грошового зобов'язання та наявності у нього податкового боргу із грошових зобов'язань, які виникли після укладення Договору, рішення відповідача № 34 скасовано. Будь-яких доказів оскарження рішення № 34/с позивачем не надано. Залишок узгоджених податкових зобов'язань за розірваним Договором склав 1 223 736,84 грн. (171 744,08 грн.+1 046 423,26 грн. + 5 569,50 грн.).

На підставі вищезазначеного порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 0002281510, яким застосовано до ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» штраф у сумі 787 658 грн., а саме: в розмірі 20 % від 3 938 290,07 грн., тобто від суми узгоджених податкових зобов'язань, сплачених із затримкою більше 30 календарних днів.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 100.1, 100.2, 100.4, 100.6 ст. 100 Податкового кодексу України, що вступив в дію з 01.01.2011, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу; платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання; підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків; розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу, зокрема, якщо платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу (пп. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 зазначеного Кодексу).

Пунктом 4.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 № 1036, передбачено, що з ініціативи органу державної податкової служби, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган державної податкової служби вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), розриває цей договір, про що повідомляє платника податків та відповідний орган державної податкової служби. При цьому рішення про розстрочення (відстрочення) скасовується в повному обсязі (за всіма платежами) з одночасним проведенням нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплаченими, нараховується пеня та штраф, у розмірах, передбачених Кодексом (п. 4.6 зазначеного Порядку).

Відповідно до пп. 1.9, 3.9, 4.5, 4.7 вказаного Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання; на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу); рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору; з дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що надане позивачу розстрочення податкового зобов'язання скасовано рішенням податкового органу «Про скасування розстрочення грошових зобов'язань» від 07.10.2011 № 34/с.

У зв'язку з цим, у позивача з 07 жовтня 2011 року виникло узгоджене податкове зобов'язання у сумі несплаченого його залишку.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Узгоджені податкові зобов'язання ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» фактично сплачено 30.11.2011, що підтверджується платіжними дорученнями № 308, № 380, № 398, на загальну суму 3 974 461,53 грн., тобто, із затримкою сплати узгоджених податкових зобов'язань більше 30 календарних днів.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та застосування до позивача штрафних санкцій, що доводами касаційної скарги не спростовується.

З огляду на вищезазначене, висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень норм процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 у справі № 2а-3340/12/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна