ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/79516/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М. за участю секретаря Титенко М.П.за участю представників позивача:Поліщука С.Й.,відповідача:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «АСПО-1»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012
у справі № 2а-10014/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «АСПО-1»
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АСПО-1» (надалі - позивач, ТОВ «НВП «АСПО-1») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС), у якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.06.2012 № 000347/1503.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 адміністративний позов ТОВ «НВП «АСПО-1» задоволено в повному обсязі: скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.06.2012 № 000347/1503.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС задоволено, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Письмових заперечень відповідача на касаційну скаргу позивача до Вищого адміністративного суду України не надходило.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками відповідача проведено камеральну перевірку позивача з податку на додану вартість за лютий 2012 року, за результати якої 17.05.2012 складено акт № 1536/15-314/22646760 (надалі акт).
Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що виразилося у заниженні суми, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за лютий 2012 року на суму 100 784,00 грн.
На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2012 № 000347/1503, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 151 176,00 грн., з яких: основний платіж - 100 784,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 50 392,0 грн.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що доказів фактичної відсутності операцій з придбання позивачем послуг (робіт) у свого контрагента відповідач до суду не надав, а протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.
Суд апеляційної інстанції не погодився із такими висновками суду першої інстанції, та, скасовуючи його рішення зазначив, що наявність судового рішення про скасування рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (надалі - ПДВ) - контрагента позивача, не надає особі права на виписку податкових накладних, а лише є підставою для видачі такій особі нового свідоцтва, після отримання якого особа набуває статусу платника ПДВ та відповідно набуває права на виписку податкових накладних.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.
Відповідно до п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з приписами п.п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу України).
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між АТ «ОТП Банк» (Замовник) та ТОВ «НВП «АСПО-1» (Виконавець) укладено договір від 05.08.2011 № 216, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати проектну документацію по реконструкції приміщення під банківську установу, що знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Банний, 1 для розміщення регіонального відділення АТ «ОТП Банк», а також узгодити Проект з відповідними державними органами, на умовах і в строки, передбачені цим договором. Замовник зобов'язується прийняти виконані у відповідності з умовами цього Договору і вимогами чинного законодавства України роботи і оплатити їх, як це передбачено цим Договором. Термін початку і завершення проведення робіт вказаний в Календарному плані робіт, який є невід'ємною частиною даного договору. Обсяг виконуваних робіт та перелік робіт наведені в Завданні на проектування, який є невід'ємною складовою договору.
На підтвердження виконання договору позивачем надано до суду документи первинного обліку, а саме: акт здачі - прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, акт виконаних робіт (послуг).
Також між ТОВ «НВП «АСПО-1» (Замовник) та ТОВ «Опттехноконсалтинг» (Виконавець) було укладено договір від 06.08.2011 № 216-ОП на виконання проектно-вишукувальних робіт по реконструкції приміщення під відділення банку за адресою: м. Харків, пров. Банний, 1 для розміщення регіонального відділення АТ «ОТП Банк».
Реальність виконання зобов'язань за вказаним договором підтверджується долученими до матеріалів справи документами бухгалтерського та первинного обліку: податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Оплата робіт здійснювалась в повному обсязі з поточного рахунку ТОВ «НВП «АСПО-1», що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками з банку та платіжними дорученнями.
Подальше використання позивачем, придбаних у ТОВ «Опттехноконсалтинг» робіт та їх подальше використання в господарській діяльності, підтверджується вищевказаним договором від 05.08.2011 № 216, укладеним між позивачем та АТ «ОТП Банк».
Тобто, факт здійснення господарських відносин позивача із його контрагентами підтверджено первинними документами, наявними в матеріалах справи доказами.
Поряд з цим судами встановлено, що ТОВ «НВП «АСПО-1» включено до р. 10.1 декларації за лютий 2012 року податок на додану вартість у сумі 100 784,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 80 834,00 грн., згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Промбуд-монтажінвест», свідоцтво платника ПДВ якого анульовано 14.10.2011; та суму ПДВ у розмір 19 950,00 грн., згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Опттехноконсалтинг», свідоцтво платника ПДВ якого анульовано 25.01.2012.
Вказані обставини відповідач вважає доказом неправомірності формування ТОВ «НВП «АСПО-1» податкового кредиту за лютий 2012 року, з якими погодився суд апеляційної інстанції.
Однак, в даному випадку суд першої інстанції правильно врахував, що постановами Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 та від 13.02.2012, залишеними без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 та 17.04.2012, відповідно, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Опттехноконсалтинг» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» були скасовані, та визнані протиправними з моменту їх прийняття.
Даний факт означає, що такі рішення податкового органу не створили будь-яких правових наслідків. Протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду, що відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в інформаційному листі від 02.08.2010 № 1172/11/13-10.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях із контрагентами, рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ яких були скасовані, є помилковим.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2012 № 000347/1503.
Оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи повно і правильно встановив обставини справи, та при ухваленні судового рішення не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, а суд апеляційної інстанції помилково скасував його рішення, зазначена обставина, відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «АСПО-1» задовольнити.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 у справі № 2а-10014/12/2070 скасувати.
3. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 у справі № 2а-10014/12/2070 залишити в силі.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 41174053, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 22.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10014/12/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: