Ухвала суду № 41174030, 30.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року м. Київ К/800/66634/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області до державного підприємства «Донвуглереструктуризація» в особі Шахтарської виконавчої дирекції з ліквідації шахт про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року,

встановив:

У жовтні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області (далі - УПФ) звернулося до суду з позовом до ДП «Донвуглереструктуризація» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та № 2, за період з 1 квітня по 1 липня 2013 року у розмірі 2256923,74 грн.

В обґрунтування позову зазначило, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, за період з 1 квітня по 1 липня 2013 року у розмірі 2086227,67 грн та за Списком № 2 за цей же період у розмірі 170696,07 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року, відмовлено в задоволенні позову.

У касаційній скарзі УПФ просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що ДП «Донвуглереструктуризація» є належним відповідачем у справі і правонаступником ліквідованих шахт.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити судові рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не є правонаступником ліквідованих підприємств (шахт), щодо працівників яких позивач здійснив виплату і доставку пільгових пенсій, а тому не зобов'язаний відшкодовувати йому спірні виплати.

З такими висновками судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП «Донвуглереструктуризація» є юридичною особою.

Згідно зі Статутом відповідача останній створений з метою здійснення некомерційної (без одержання прибутку) господарської діяльності, а саме: для організації та контролю за виконанням заходів та робіт з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств.

Наказами Міністерства палива та енергетики України від 21 грудня 2000 року № 590, 591, 596, від 24 травня 2001 року № 236, від 24 липня 2001 року № 341, від 15 листопада 2001 року №, від 14 березня 2002 року № 159, від 15 квітня 2002 року № 221 ліквідовано ДП «Шахту № 2 ш/у «Торезьке», ДП «Шахту № 43 ш/у «Торезьке», шахту «Фомінську», державне підприємство «Шахта «Об'єднана», шахту «Московська», ДВАТ «Шахта «Шахтарська», ДП «Шахту «Донецька», ДП «Шахта Кіровська» відповідно та призначено правонаступником ДК «Укрвуглереструктуризація» згідно з розподільчим балансом.

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 11 квітня 2006 року № 221 «Про припинення діяльності ДП «Шахта « 3-біс» шляхом ліквідації», призначено ДП «Донвуглереструктурізація» замовником і виконавцем робіт, передбачених проектом ліквідації ДП «Шахта « 3-біс», крім робіт зі створення нових робочих місць.

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 11 квітня 2006 року № 221 «Про припинення діяльності ДП «Шахтоуправління «Зуєвське», призначено ДП «Донвуглереструктурізація» замовником і виконавцем робіт, передбачених проектом ліквідації ДП «Шахтоуправління «Зуєвське», крім робіт зі створення нових робочих місць.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 5 червня 2003 року № 280 «Про удосконалення структури управління процесом ліквідації вугледобувних, вуглепереробних і торфодобувних підприємств, що належать до сфери управління Мінпаливенерго», ДП «Укрвуглереструктуризація» реорганізовано шляхом злиття з іншим підприємством та створено на їх базі об'єднання «Українська державна об'єднана дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних і торфодобувних підприємств» (Об'єднана дирекція «Укрвуглеторфреструктуризація»).

У складі Об'єднаної дирекції «Укрвуглеторфреструктуризація» на базі структурних підрозділів створена «Донецька об'єднана дирекція» ДП «Укрвуглереструктуризація» - Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств».

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 29 грудня 2007 року № 612 створено Державне підприємство з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» та припинено діяльність Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація» та інших підприємств шляхом їх реорганізації приєднання до ДП «Укрвуглеторфреструктуризація».

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 2 квітня 2010 року № 99 «Про припинення діяльності ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» припинено діяльність шляхом приєднання до ДП «Укрвуглеторфреструктуризація», ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація».

Наказом ДП «Донвуглереструктурізація» від 14 квітня 2010 року № 2 змінена структура правління, а саме: створені відокремлені підрозділи з самостійним балансом без права юридичної особи «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт», «Горлівська виконавча дирекція з ліквідації шахт», «Шахтарська виконавча дирекція з ліквідації шахт».

Наказом ДП «Донвуглереструктурізація» від 30 червня 2010 року № 15 на баланс Шахтарської виконавчої дирекції з ліквідації шахт передано основні кошти шахт «Обєднана», « 3-біс», «Кіровська», «Московська», «Шахтарська», «Фомінська», «Зуївська», які підлягають ліквідації та приймають участь у ліквідації.

Згідно з листом Міністерства вугільної промисловості України від 25 листопада 2010 року № 1608/02/03-02 Кабінетом Міністрів України були прийняті постанови про ліквідацію вугледобувних та вуглепереробних підприємств від 28 березня 1997 року №280 та від 19 вересня 2001 року № 1205, які ліквідуються без правонаступника.

Правонаступником Компанії «Укрвуглереструктуризація» стало державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» ДП «Донвуглереструктуризація».

Структурний підрозділ Шахтарська дирекція з ліквідації шахт ДП «Донвуглереструктуризація» згідно свого Положення створено з метою здійснення некомерційної (без одержання прибутку) господарської діяльності, а саме: для організації та виконання робіт з ліквідації шахт, і є неприбутковою організацією; основна мета діяльності - організація та виконання комплексу заходів щодо ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, рекультивація промислових площ, охорони праці та навколишнього середовища, дотримання правил безпеки, здійснення заходів для соціально захисту працюючих.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» статті 13 Закону), за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» статті 13 Закону) та інші (пункти «в» - «з» статті 13 Закону).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 січня 2004 року.

Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» постановою правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно з підпунктом 6.8 пункту 6 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до підпункту 6.10. пункту 6 Інструкції № 21-1 відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Передача платниками страхових внесків своїх обов'язків із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування третім особам, крім випадків, передбачених законодавством, забороняється.

Відповідно до пункту 6.3. Інструкції № 21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду (фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій) вносять правонаступники.

Законом України «Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами» визначено порядок списання заборгованості збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, з метою скорочення видатків на ліквідацію таких підприємств.

Відповідно до частини першої статті 1 зазначеного Закону заборгованість збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, які ліквідуються (далі - підприємств), по податках та зборах, інших обов'язкових платежах до Державного бюджету України і по внесках до державних цільових фондів (крім внесків до Пенсійного фонду України), а також по нарахованих відповідно до законодавства України та несплачених пені, фінансових санкціях на цю заборгованість списується за станом на дату прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про ліквідацію таких підприємств з урахуванням пасивів і активів цих підприємств.

За правилами статті 2 Закону заборгованість підприємств по внесках до Пенсійного фонду України погашається у першочерговому порядку перед задоволенням вимог інших кредиторів, у тому числі за рахунок реалізації майна таких підприємств.

Відповідно до статті 3 Закону порядок ліквідації підприємств, на які поширюється дія цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 року № 939 затверджений Порядок ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України. Зазначеним Порядком визначено особливості ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, на які поширюється дія Закону України "Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - гірниче підприємство). Ліквідації підлягає гірниче підприємство, яке не спроможне провадити передбачену статутом діяльність і подальша діяльність якого згідно з техніко-економічним обґрунтуванням визнана недоцільною. Ліквідація гірничого підприємства передбачає здійснення заходів щодо припинення господарської діяльності, приведення його виробничих фондів до стану, який гарантує безпеку людей, майна і довкілля, соціальний захист працівників, що вивільняються, а також вирішення інших соціально-економічних питань.

Рішення про ліквідацію гірничого підприємства приймається Кабінетом Міністрів України за пропозицією Міністерства вугільної промисловості України, погодженою в установленому порядку із заінтересованими органами виконавчої влади, в тому числі з відповідними облдержадміністраціями, пропозицій щодо ліквідації підприємств.

Відповідно до пукнту 9 даного Порядку Міністерством вугільної промисловості України створюється ліквідаційна комісія, яка здійснює заходи щодо ліквідації гірничого підприємства, погашення кредиторської заборгованості, стягнення дебіторської заборгованості, скорочення чисельності працівників, а також готує і подає для затвердження Міністерству палива та енергетики України розподільний баланс з переліком основних виробничих фондів, які підлягають ліквідації та можуть бути використані для виконання робіт з фізичної ліквідації підприємства, та пропозиції щодо встановлення правонаступників майна, яке не підлягає фізичній ліквідації. Акт приймання-передачі погоджується з головою ліквідаційної комісії та керівником замовника і затверджується Міністерством палива та енергетики. Після затвердження акта ліквідаційна комісія гірничого підприємства вживає заходів для завершення ліквідаційної процедури відповідно до законодавства з виключенням його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

Фізична ліквідація гірничого підприємства передбачає виконання робіт з демонтажу обладнання та устаткування, ліній електропередачі та технологічного зв'язку, засипання стовбурів, шурфів, свердловин, інших гірничих виробок, руйнування будівель, споруд та здійснення заходів, спрямованих на розв'язання проблем водовідливу.

Датою фізичної ліквідації гірничого підприємства, виконання у повному обсязі зазначених робіт і заходів вважається дата затвердження Міністерством вугільної промисловості України актів прийняття цих робіт, складених зазначеною комісією, та передачі в установленому порядку об'єктів, в тому числі відбудованих в процесі ліквідації гірничого підприємства, на підставі яких складаються та затверджуються ліквідаційні баланси і закриваються кошториси, а також визначення в установленому порядку правонаступника щодо соціального захисту категорій осіб відповідно до частини п'ятої статті 48 Гірничого закону України.

Виходячи з обставин справи, встановлених судами, та наведених вимог законодавства, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки шахти «Фомінська», «Шахтарська», «Об'єднана», «Московська», «Шахта № 2 ш/у «Торезьке», «Шахта № 43 ш/у «Торезьке», «Донецька», « 3-біс» «Кіровська», «Зуєвська» були ліквідовані, а ДП «Донвуглереструктуризація» не є їх правонаступником, то останнє не може відповідати за зобов'язаннями ліквідованих шахт щодо відшкодування органу Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій.

Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.