Ухвала суду № 41173962, 09.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/46345/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЛіпського Д.В., Штульман І.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Сєверодонецького міського управління юстиції (далі - ВДВС Сєверодонецького МУЮ), Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі - ДП «Інформаційний центр»), третя особа - Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в м. Сєвєродонецьку Луганської області, про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту, скасування рішення про проведення реєстрації,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив: скасувати постанови ВДВС Сєверодонецького МУЮ ВП № 30654396 від 06 січня 2012 року, ВП № 30654946 від 11 січня 2012 року, ВП № 30644737 від 11 січня 2012 року про відкриття виконавчих проваджень з накладенням арешту на майно, що належить боржнику ОСОБА_4 та оголошення заборони його відчуження; скасувати рішення Луганської філії ДП «Інформаційний центр» по проведенню реєстрації відповідно до витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна УР № 729851 № витягу 34754897, УР № 729845 № витягу 34754493, УР 729857 № витягу 34755389 та скасувати ці рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на скаргу ДП «Інформаційний центр» просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що рішеннями УПФУ в м. Сєверодонецьку Луганської області від 15 листопада 2010 року № 946, від 03 грудня 2010 року № 1034, від 22 лютого 2011 року № 137 застосовані фінансові санкції до ОСОБА_4 у зв'язку з поданням не за встановленою формою звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що передбачено Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області направило на адресу ВДВС Сєверодонецького МУЮ заяви про відкриття виконавчого провадження за вказаними рішеннями, в яких просило з метою забезпечення своєчасного виконання виконавчого документа, накласти арешт на кошти боржника, що знаходяться на його рахунках та майно боржника.

На підставі рішень УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, ВДВС Сєверодонецького МУЮ постановами від 06 січня 2012 року, від 11 січня 2012 року, від 11 січня 2012 року відкриті виконавчі провадження ВП № 30654396, ВП № 30654946, ВП № 30654737 відповідно, з накладенням арешту на майно боржника та оголошенням заборони на його відчуження.

Відповідно до частини 14 статті 106 Закону № 1058 рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Частиною 1 та пунктом 8 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено що, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів про правомірність дій державного виконавця, а тому позовні вимоги про скасування оскаржуваних постанов ВДВС Сєвєродонецького РУЮ безпідставні.

Крім того, судами встановлено, що на підставі постанов про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно, що належить боржнику та оголошення заборони його відчуження, державним виконавцем направлено заяви про реєстрацію обтяжень рухомого майна до Луганської філії ДП «Інформаційний центр», за якими внесено відповідні реєстраційні записи.

Порядок реєстрації обтяжень рухомого майна встановлено Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255-ІV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі - Закон № 1255-ІV), Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830 (далі -Порядок) та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року № 73/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 липня 2004 року за № 942/9541.

Відповідно до статті 43 Закону № 1255-ІV реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача. Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обгрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.

Порядком Міністерство юстиції України визначено держателем Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України - його адміністратором.

Згідно із статтею 44 Закону 1255-ІV та пункту 10 Порядку запис про обтяження рухомого майна вноситься до Реєстру в день прийняття заяви. Держатель або реєстратор Реєстру вносить запис до Реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача.

Враховуючи викладене, ДП «Інформаційний центр» при проведенні реєстрації обтяжень майна діяло на підставі, в порядку та у спосіб встановлений законодавством України, тому позовні вимоги в цій частині також безпідставні, а рішення судів законні та обґрунтовані.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України, якщо суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді Д.В. Ліпський І.В. Штульман