Ухвала суду № 41170979, 31.10.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/3629/13-к Провадження №11-кп/773/377/14 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А.В. Категорія:ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 та ін. КК України Доповідач: Бешта Г. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2014 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Бешти Г.Б.,

суддів - Хомицького А.М., Оксентюка В.Н.,

при секретарі - Трофимчук Ю.О.,

з участю прокурора - Васьовчика І.В.,

захисників - ОСОБА_1,

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та прокурора на вирок Нововолинського міського суду від 22 липня 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нововолинська Волинської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_5, раніше судимого вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 25 вересня 2009 року за ч.1, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до трьох років позбавлення волі, звільненого 23 травня 2012 року по відбуттю строку покарання, засуджено:

за ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі;

за ч.3 ст.185 КК України на чотири роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.186 КК України - на чотири роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.307 КК України на шість років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності;

за ст.395 КК України на три місяці арешту.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, із застосуванням правил ст.72 КК України - одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту, остаточно визначено покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 по даному вироку постановлено обчислювати з 22 липня 2014 року, зарахувавши у строк відбування покарання його попереднє ув'язнення з 20 вересня 2013 року по 21 липня 2014 року включно.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу ОСОБА_2 залишили попередній у виді тримання під вартою;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Нововолинська Волинської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, працює слюсарем-сантехніком КП "Нововолинськтеплокомуненерго" ЖКО Нововолинської міської ради, жителя АДРЕСА_6, раніше не судимого, засуджено:

за ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі;

за ч.3 ст.185 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_3 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

На підставі ст.75, ст.76, КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання, якщо протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання чи роботи, періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчій інспекції.

Постановлено зарахувати у строк відбування покарання попереднє ув'язнення ОСОБА_3 з 02 вересня 2013 року по 04 березня 2014 року включно.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу ОСОБА_3 залишено попередньо обраний у виді домашнього арешту.

Початок іспитового строку ОСОБА_3 постановлено обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 22 липня 2014 року.

Постановлено стягнути:

- за проведення судових експертиз в доход держави з ОСОБА_2 4483 (чотири тисячі чотириста вісімдесят три) грн.;

- за проведення судових експертиз в доход держави з ОСОБА_3 1568 (одну тисячу п'ятсот шістдесят вісім) грн.;

- з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на відшкодування майнової шкоди 4070 (чотири тисячі сімдесят) грн., позов в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000 (одна тисяча) грн. залишено без розгляду;

- з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на відшкодування майнової шкоди 32880 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн. та 500 (п'ятсот) грн. витрат на правову допомогу, а всього 33380 (тридцять три тисячі триста вісімдесят) грн.;

- з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на відшкодування майнової шкоди 21170 (двадцять одну тисячу сто сімдесят) грн. та 381 (триста вісімдесят одну) грн. 90 коп. витрат на правову допомогу, а всього 21551 (двадцять одну тисячу п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 90 коп., позов в частині стягнення моральної шкоди в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. залишено без розгляду;

- з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 на відшкодування майнової шкоди 13797 (тринадцять тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. та 191 (сто дев'яносто одну) грн. 28 коп. витрат на правову допомогу, а всього 13988 (тринадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 28 коп., позов в частині стягнення моральної шкоди в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. залишено без розгляду;

- з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 на відшкодування майнової шкоди 1800 (одну тисячу вісімсот) грн.;

- з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 на відшкодування майнової шкоди 2400 (дві тисячі чотириста) грн., 2000 (дві тисячі) грн. на відшкодування моральної шкоди та 91 (дев'яносто одну) грн. 76 коп. судового збору, сплаченого останньою, а всього 4491 (чотири тисячі чотириста дев'яносто одну) грн. 76 коп.

Вироком вирішено долю речових доказів, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно вироку суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними за вчинення злочинів при наступних обставинах.

15 жовтня 2012 року близько 22 год., ОСОБА_2, перебуваючи неподалік будинку №25 по проспекту Перемоги у м. Нововолинську, застосовуючи насильство, яке не є небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, і виразилось у нанесенні ударів ногами по тілі потерпілої ОСОБА_10, відкрито заволодів жіночою сумкою, у якій знаходились паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_10 та пенсійне посвідчення на те ж ім'я, а також інше майно, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 1625 грн.

Він же, 30 жовтня 2012 року в період часу із 21 по 22 год., перебуваючи поруч із перехрестям вулиць Маяковського та Провулку №2 у м. Нововолинську, із корисливою метою, повторно, відкрито вирвав із рук ОСОБА_11 жіночу сумку, у якій знаходились паспорт громадянина України, ідентифікаційний номер, ощадна книжка - на ім'я ОСОБА_11 та інше майно, чим спричинив останній майнову шкоду на загальну суму 385 гривень.

Він же, в період часу з 10 год. 09 січня 2013 року по 11 год. 15 січня 2013 року, шляхом пошкодження вікна, з метою крадіжки проник у приміщення квартири АДРЕСА_1, звідки повторно, таємно викрав майно, чим спричинив потерпілій ОСОБА_12 майнову шкоду на загальну суму 12095 грн.

21 лютого 2013 року, близько 20 год. у м. Нововолинську, працівниками міліції був затриманий ОСОБА_2 із пакунком в якому знаходилась речовина рослинного походження темно-коричневого кольору, яка згідно висновку експерта №-0129/0130 від 27 лютого 2013 року являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 11,84 г, яку останній отримав через відділення "Нова Пошта", що знаходиться за адресою: м. Нововолинськ, проспект Перемоги,19 від невстановленої особи з метою подальшого збуту.

В період часу з 18 год. 01 квітня 2013 року по 16 год. 02 квітня 2013 року у м. Нововолинську, ОСОБА_2, з метою крадіжки проникнув через вікно у приміщення квартири АДРЕСА_2, звідки повторно, таємно викрав майно, належне потерпілій ОСОБА_13, чим заподіяв майнову шкоду на загальну суму 4550 грн.

В період часу з 18 год. 06 травня 2013 року по 10 год. 08 травня 2013 року, ОСОБА_2, з метою крадіжки проник через вікно у приміщення квартири АДРЕСА_7, звідки повторно, таємно викрав майно, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 13797 грн.

В ніч на 17 травня 2013 року, ОСОБА_2 з метою крадіжки проник через вікно в квартиру за адресою: АДРЕСА_8, звідки повторно, таємно викрав різні документи та майно, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 4020 грн.

В період часу з 10 по 24 год. 07 червня 2013 року, ОСОБА_2, з метою крадіжки проник через вікно у квартиру АДРЕСА_3, звідки повторно, таємно викрав майно, чим спричинив потерпілому ОСОБА_15 майнову шкоду на загальну суму 3500 грн.

В період часу з 22 год. 30 хв. 21 червня 2013 року по 16 год. 22 червня 2013 року, ОСОБА_2, з метою крадіжки проник через вікно у приміщення квартири АДРЕСА_9, звідки повторно, таємно викрав майно, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 32880 грн.

Він же, в період часу з 15 год. 10 липня 2013 по 08 год. 50 хв. 11 липня 2013 року, з метою крадіжки через вікно проник до квартири АДРЕСА_10, звідки повторно, таємно викрав майно, чим спричинив потерпілій ОСОБА_16 майнову шкоду на загальну суму 7320 грн.

Він же, в період часу з 07 год. 30 хв. 29 липня 2013 року по 19 год. 45 хв. 30 липня 2013 року в м. Нововолинську, з метою крадіжки, проник через вікно у приміщення квартири АДРЕСА_11, звідкіля повторно, таємно викрав майно, чим спричинив потерпілому ОСОБА_17 майнову шкоду на загальну суму 9600 грн.

Він же, в період часу з 19 год. 04 серпня 2013 року по 14 год. 08 серпня 2013 року, з метою крадіжки, проник через вікно у приміщення квартири АДРЕСА_12, звідки повторно, таємно викрав майно, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 9835 грн.

Він же, в період часу з 21 год. по 22 год. 20 хв. 24 серпня 2013 року, з метою крадіжки проник через вікно в квартиру АДРЕСА_13, звідки повторно, таємно викрав гроші, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 1800 грн.

В період часу з 15 год. 02 вересня 2013 року по 06 год. 03 вересня 2013 року, ОСОБА_2, з метою крадіжки, через вікно проник у приміщення квартири АДРЕСА_14, звідки повторно, таємно викрав майно та гроші, чим спричинив потерпілій ОСОБА_18 майнову шкоду на загальну суму 6269,40 грн.

02 вересня 2013 року, близько 20 год., ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3, з метою крадіжки, таємно проникли через вікно у квартиру АДРЕСА_15, звідки повторно намагалися викрасти майно та гроші ОСОБА_19, але злочин до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції, а ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник.

03 вересня 2013 року близько 18 год. ОСОБА_2, перебуваючи в під'їзді №3, будинку АДРЕСА_16, з корисливих мотивів, шляхом ривка, повторно, відкрито зірвав золотий ланцюжок вагою 6,46 грама, який був на шиї громадянки ОСОБА_9, чим завдав потерпілій майнової шкоди на загальну суму 2400 грн.

Він же, 04 вересня 2013 року, близько 18 години у м. Нововолинську, неподалік буд. №18, що по проспекту Перемоги, з метою грабежу, шляхом ривка із шиї громадянки ОСОБА_20 повторно відкрито зірвав її золотий ланцюжок, на якому знаходились два золотих кулони, чим спричинив вказаній потерпілій майнову шкоду на загальну суму 3074,85 грн.

Крім того, ОСОБА_2, який проживає за адресою:АДРЕСА_17 та був раніше був засуджений за ч.2 ст.186 КК України, а згідно постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 17 травня 2012 року йому було встановлено адміністративний нагляд терміном на два роки та оголошено встановлені обмеження адміністративного нагляду, 02 вересня 2013 року не з'явився на реєстрацію та з метою ухилення від адміністративного нагляду самовільно без попередження ОВС залишив місце свого проживання та виїхав за межі м. Нововолинська, чим порушив встановлений відносно нього адміністративний нагляд.

В період часу з 13 год. 21 липня 2013 року по 16 год. 24 липня 2013 року, ОСОБА_3, з метою крадіжки, через вікно проник в квартиру АДРЕСА_18, звідки таємно викрав майно та гроші, чим спричинив потерпілому ОСОБА_21 майнову шкоду на загальну суму 4000 грн.

Він же, в період часу з 18 год. 30 хв. 08 серпня 2013 року по 10 год. 45 хв. 09 серпня 2013 року, з метою крадіжки проник через вікно у квартиру АДРЕСА_19, звідки повторно, таємно викрав майно та гроші, чим спричинив потерпілому ОСОБА_22 майнову шкоду на загальну суму 23890 грн.

Він же, в період часу з 09 год. 30 хв. 19 серпня 2013 року по 09 год. 21 серпня 2013 року з метою крадіжки, проник через вікно в квартиру АДРЕСА_4, звідки повторно, таємно викрав золотий ланцюжок, чим спричинив потерпілій ОСОБА_23 майнову шкоду на суму 1500 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи правильність кваліфікації його дій за за ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ст.395 КК України, у своїй апеляційній скарзі вважає вирок суду в частині його засудження за ч. 2 ст. 307 КК України незаконним, а справу сфабрикованою. Вказує, що суд безпідставно не допитав свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25, які могли б підтвердити непричетність ОСОБА_2 до вилученого предмету з посилки. Крім того, вважає, що призначене йому покарання є надто суворим.

Просить вирок суду скасувати в частині засудження за ч. 2 ст. 307 КК України, а провадження закрити за відсутністю в його діях складу злочину.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 подав до апеляційного суду клопотання, в якому просив застосувати до нього ст. 6 Закону України "Про амністію у 2014 році".

Прокурор у своїй апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким ОСОБА_3 призначити за ч. 3 ст. 185 КК України - 4 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України - 4 роки позбавлення волі.

Також посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно виключив з обвинувачення ОСОБА_2 кваліфікуючу ознаку грабежу - застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерплого і виразилось у нанесенні ударів ногами по тілу потерпілої ОСОБА_10 Вважає, що дії ОСОБА_2 по епізоду грабежу потерпілої ОСОБА_10 слід кваліфікувати як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.

Зазначає, що судом першої інстанції безпідство враховано ОСОБА_3 як пом'якшуючі покарання обставини з'явлення з зізнанням та щире каяття та звільнено від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст вироку та доводи апеляцій, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і клопотання про застосування амністії та заперечили апеляцію прокурора, міркування прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 заперечив, обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав апеляцію ОСОБА_2 та заперечив апеляцію прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого та прокурора, а також клопотання обвинуваченого про застосування амністії до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку.

Дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вірно кваліфікував за нормами кримінального закону. Їх винуватість у вчинених злочинах повністю стверджується зібраними і перевіреними у суді першої інстанції доказами, яким суд дав належну оцінку.

Доводи в апеляції обвинуваченого ОСОБА_2 щодо однобічності та неправильності судового слідства і недоведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, не заслуговують на увагу і повністю спростовуються наявними у справі доказами.

Зокрема, свідок ОСОБА_26 показав, що в ході проведення негласних (розшукових) дій було отримано інформацію, що в грудні 2012 року ОСОБА_27, який відбував покарання в Маневицькій ВК №42, домовився по мобільному телефону з ОСОБА_24, жителем м. Ужгород, про придбання наркотичної речовини - канабісу, та подальшого її перевезення у м. Нововолинськ через кур'єрську службу "Нова пошта". ОСОБА_24, виконуючи вказівку ОСОБА_27., спочатку 10 грудня 2012 року, а потім 01 лютого 2013 року відправив вищевказану придбану наркотичну речовину з відділення №4 м. Ужгорода ТОВ "Нова пошта", вказавши у накладній номер мобільного телефону отримувача ОСОБА_27. та анкетні дані ОСОБА_2.

20 лютого 2013 року ОСОБА_25, який на той час відбував покарання у Маневицькій ВК №42 разом із ОСОБА_27, з відома останнього домовився по телефону з ОСОБА_2 про отримання пакету з наркотичним засобом для подальшого його збуту ОСОБА_27 шляхом перекидання через огорожу Маневицької ВК №42. З метою реалізації інформації та викриття злочину, ним було передано вищевказану інформацію працівникам ВБНОН Нововолинського МВ, які в подальшому затримали ОСОБА_2 у відділенні ТОВ "Нова пошта" після отримання останнім посилки з наркотичною речовиною.

Об'єктивність показань свідка ОСОБА_26 підтверджується відтвореною у судовому засіданні інформацією, отриманою при застосуванні технічних засобів, яка знаходиться на DVD+R диску (т.2 а.с.51) та протоколом дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів (т.2 а.с.52-84).

Згідно протоколу огляду місця події від 21 лютого 2013 року з фототаблицями до нього (т.2 а.с.12-15), у ОСОБА_2 в приміщенні складу ТОВ "Нова пошта", що на пр.Перемоги у м. Нововолинську було виявлено та вилучено посилку "Нова пошта", у якій знаходився паперовий згорток кубічної форми обмотаний "скотчем", де була пачка сигарет марки "Мальборо" із подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору - канабісом.

Вищезазначені докази повністю спростовують доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він не знав, що у посилці знаходився наркотичний засіб і що в телефонних розмовах за його участю, які були відтворені в суді першої інстанції мова йде про чай, оскільки свідок ОСОБА_26 показав, що ОСОБА_2 в телефонних розмовах, вживаючи сленг, вів розмову саме про наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_2 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 307 КК України повністю доведена зібраними і перевіреними у суді першої інстанції доказами і підстав для скасування обвинувального вироку щодо нього немає.

Безпідставними є посилання прокурора в апеляції на виключення судом з обвинувачення ОСОБА_2 по епізоду незаконного заволодіння майном ОСОБА_10 кваліфікуючої ознаки грабежу - застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

З мотивувальної частини вироку вбачається, що суд, формулюючи обвинувачення ОСОБА_2 по епізоду пограбування ОСОБА_10, чітко вказав, що ОСОБА_2 15 жовтня 2012 року близько 22 години біля будинку №25 на проспекті Перемоги у м. Нововолинську, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що виразилось у нанесенні ударів ногами по тілу потерпілої ОСОБА_10 відкрито заволодів майном останньої.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст.65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, врахував тяжкість вчинених злочинів, які є тяжкими, а ОСОБА_2 вчинив ще й злочин невеликої тяжкості.

Враховано судом дані про особу ОСОБА_2, який по місцю проживання характеризується посередньо, є працездатним, однак не працює, має психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіоїдів, вживання зі шкідливими наслідками, притягувався до адміністративної та неодноразово до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не погашена і не знята у встановленому законом порядку, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

З врахуванням думки потерпілих та кількості доведених епізодів злочинної діяльності ОСОБА_2, обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 - з'явлення із зізнанням та тієї, що обтяжує покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що виправлення та перевиховання останнього можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд першої інстанції врахував дані про його особу, який по місцю проживання характеризується позитивно, є працездатним, після зміни запобіжного заходу в ході судового слідства працевлаштувався, одружився, раніше не судимий. По справі відсутні обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 та наявні обставини, що пом'якшують йому покарання: з'явлення із зізнанням, щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданих збитків. Враховано і думку потерпілих, які претензій до даного обвинуваченого не мали.

Твердження прокурора в своїй апеляції про те, що суд необгрунтовано відніс до пом'якшуючих ОСОБА_3 покарання обставин щире каяття та з'явлення з зізнанням є безпідставним.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 був затриманий "на гарячому" лише по одному епізоду, під час вчинення замаху на крадіжку майна з житла ОСОБА_19 Про інші епізоди крадіжок вказаний обвинувачений сам розповів, вину свою визнав та щиро розкаявся у вчиненому, сприяв у встановленні фактичних обставин справи.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без реального відбування покарання і звільнив його від відбування покарання з випробуванням.

За таких обставин, покарання, призначене судом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації. Підстав для його пом'якшення, про що ставиться питання в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_2, чи постановлення вироку та призначення більш суворого покарання ОСОБА_3, як про це просить прокурор, не вбачається.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про застосування до нього ст. 6 Закону України "Про амністію у 2014 році" також не підлягає до задоволення.

Відповідно до п. "в" ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 раніше судимий вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 25 вересня 2009 року за вчинення умисного тяжкого злочину (ч.1, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України) до 3 років позбавлення волі та знову був засуджений вироком Нововолинського міського суду від 22 липня 2014 року за вчинення аналогічного умисного тяжкого злочину.

За таких обставин, законних підстав для застосування щодо ОСОБА_2 положень ст. 6 Закону України "Про амністію у 2014 році" немає.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та прокурора, клопотання ОСОБА_2 про застосування амністії залишити без задоволення.

Вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 22 липня 2014 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом, а засудженим ОСОБА_2, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий:

Судді: