Ухвала суду № 41170977, 27.10.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/22371/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А.М. Провадження № 22-ц/773/1552/14 Категорія: 81 Доповідач: Лівандовської-Кочура Т.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Лівандовської-Кочури Т.В.

суддів - Антонюк К.І., Веремчук Л.М.

при секретарі - Кирилюку О.О.

з участю:

представника суб'єкта оскарження Гураля С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС-СВ» на рішення та бездіяльність начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Мишленика Сергія Вікторовича, за апеляційною скаргою заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС-СВ» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 серпня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 серпня 2014 року в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «РЕСУРС-СВ» відмовлено.

Заявник ТОВ «РЕСУРС-СВ» подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду. Вважає, що ухвала є незаконною та необгрунтованою із-за неповноти з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення зазначеного питання.

Просить скасувати ухвалу суду і передати питання на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник суб'єкта оскарження відносно задоволення апеляційної скарги заперечував з огляду на безпідставність наведених у ній доводів, тоді як представник заявника в судове засідання не з'явився, будучи своєчасно та належним чином повідомений про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, тому колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за його відсутності, що відповідає вимогам ст. 74 ЦПК України.

Заслухавши доповідь головуючого-судді, пояснення представника суб'єкта оскарження, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, ухвалу суду залишити без змін з таких мотивів.

Відмовляючи в задоволенні скарги ТОВ «РЕСУРС-СВ» місцевий суд виходив із того, що відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) право боржника на оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця визначено виключно в судовому порядку, тоді як у розглядуваному випадку боржник звернувся до начальника УДВС ГУЮ у Волинській області.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що узгоджуються із нормами матеріального та процесуального права, яку регулюють розгляд зазначеного питання.

Ст. 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку (частина друга статті 82 Закону про виконавче провадження).

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції перебуває виконавчий лист № 161/5973/13-ц, виданий Луцьким міськрайонним судом на виконання рішення цього ж суду про стягнення в солідарному порядку з ТОВ «РЕСУРС-СВ», Франтик Л.П. на користь ПП «Безпека-Центр» 3% річних в сумі 3634 грн. 42 коп., 13068 грн. 25 коп. пені та 33560 грн. штрафу.

15 серпня 2013 року старшим державним виконавцем Трибухом Ю.А. відкрито виконавче провадження № 39350185 по примусовому виконанню зазначеного виконавчого листа. Боржником за виконавчим документом є ТОВ «РЕСУРС-СВ» (а.с. 10).

Так, як рішення в наданий для добровільного виконання строк боржником виконане не було, 22 серпня 2013 року цим же державним виконавцем накладено арешт на майно боржника та оголошено про заборону його відчуження у межах суми звернення в розмірі 50514 грн. 17 коп. (а.с. 11 зворот).

Вважаючи дії державного виконавця незаконними, 14 вересня 2013 року заявником на адресу начальника Головного управління юстиції у Волинській області Оксенчука І.В. подано заяву про здійснення перевірки законності вищезгаданого виконавчого провадження.

03 жовтня 2013 року начальником УДВС ГУЮ у Волинській області Мишлеником С.В. надано відповідь за змістом якої в задоволенні вищезгаданої заяви відмовлено з підстав, передбачених ч. 2 ст. 82 Закону та роз'яснено право на оскарження дій державного виконавця виключно у судовому порядку (а.с. 25).

Доводи апеляційної скарги про те, що заявник фактично оскаржує незаконність дій державного виконавця, а не начальника УДВС ГУЮ у Волинській області є неприйнятними та спростовуються змістом поданої скарги та чітко сформульованими вимогами.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи про те, що право боржника на оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби згідно із вимогами Закону України «Про виконавче провадження» визначено виключно в судовому порядку, про що останньому було мотивовано роз'яснено начальником УДВС ГУЮ у Волинській обалсті Мишлеником С.В., у зв'язку із чим, підстави для визнання його рішення незаконним, у розглядуваному випадку, відсутні.

З огляду на це, судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права та постановлено правильну ухвалу з додержанням норм процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу Луцького міськрайонного суду від 28 серпня 2014 року у даній справі залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС-СВ» відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 серпня 2014 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді