Ухвала суду № 41161799, 22.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 р. м.Львів Справа № 876/265/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й..

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфт-Еко» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року в адміністративній справі № 2а-5551/12/1370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфт-Еко» до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова про скасування рішення про нарахування пені,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфт-Еко» (далі - ТзОВ «Ліфт-Еко») звернулося з позовом до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова (далі - УПФУ в Личаківському районі м.Львова) про скасування рішення № 320/04/31658533 від 20.03.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Позивач вказував, що у оскаржуваному рішенні штраф та пеня нараховані за розрахункові періоди сумарно з 20.09.2011 року по 15.03.2012 року, проте відповідачем приймалися інші рішення про застосування штрафних санкцій до позивача, які повністю або частково охоплюють цей період.

Вважаючи, що відповідачем застосовується подвійне застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду та просив скасувати оскаржене рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржив позивач, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до рішення відповідача від 20.03.2012р. № 320/04/31658533 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування ) єдиного внеску, позивачу нараховано 52389,25 грн - 10% штрафу за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску відповідно до п.п.10 та 2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», також вказаним рішенням нараховано пеню за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску в сумі 48318,84 грн.

Позивач посилається на те, що в оскаржуваному рішенні № 320/04/31658533 від 20.03.2012 р. штраф та пеня нараховані за розрахункові періоди сумарно з 20 вересня 2011 року по 15 березня 2012 року. Однак, крім оскаржуваного рішення, відповідачем вже були винесені рішення про застосування штрафних санкцій щодо позивача, які охоплюють повністю чи в частині період з 20.09.2011 р. по 15.03.2012 р.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) ТзОВ «Ліфт-Еко» є платником єдиного внеску на загальнобов'язкове державне соціальне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки та в повному обсязі.

Згідно із ч.4 ст.8 Закону порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 ч.2 ст.6 Закону передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний вчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно з ч.12 ст.9 Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до абз.1 п.8 ст.9 Закону та п.п.4.3.6 п.4.3 Розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. за № 994/18289 (надалі - Інструкція), платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, вирахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що гає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ст.25 Закону та п.7.1 Розділу VII Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи, пеня) відповідно до Закону.

У пункті 2 ч.11 ст.25 Закону зазначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплаченої суми .

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0.1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно із п.п.7.2.2 п.7.2 Розділу VII Інструкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10 до Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. Картки особового рахунку формуються на підставі поданих платником Звітів про нарахування єдиного соціального внеску та виписки казначейства окремо по рахунках, які відповідають призначенню платежу.

За приписами ч.13 ст.25 Закону нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення платежу на відповідний рахунок, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

У рішенні № 320/04/31658533 зазначено суми штрафів та пені за особовими рахунками: особового рахунку платника єдиного внеску юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (38,57 % згідно класу ризику), особового рахунку утримання ЄСВ із зарплати найманих працівників (3,6 %), особового рахунку нарахування ЄСВ на допомогу з тимчасової непрацездатності (33,2 %Ї, особового рахунку нарахування ЄСВ на заробітну плату працюючих інвалідів (8.41 %), особового рахунку нарахування ЄСВ на виплати за угодами ЦПХ (34,7%).

Згідно різних особових рахунків, заборгованість погашалась в різні терміни. Рішення про застосування фінансових санкцій виставляються платнику по мірі повного погашення заборгованості за базовий період.

Факт послідовності виставлення рішень про застосування фінансових санкцій та пені підтверджується розрахунками (додатки 2 - 6) фінансових санкцій та пені по інших особових рахунках.

Щодо покликання позивача про подвійне застосування штрафних санкцій за один і той самий період, за результатами дослідження матеріалів справи (зокрема, акта перевірки, особових рахунків, рішень про застосування штрафних санкцій, рішень про результати розгляду скарги, заперечень відповідача) колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач здійснював сплату єдиного внеску за базові періоди не в повному обсязі (одним платежем), а частинами, тому рішення про застосування фінансових санкцій приймалися по мірі погашення заборгованості за певний період (тобто, в частині погашеної заборгованості за базовий період).

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфт-Еко» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року в адміністративній справі № 2а-5551/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк