Постанова № 41153986, 23.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 вересня 2014 року №826/9244/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Шведі В.С., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Укрбудкомплект»додержавної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2014 №0002472201, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Укрбудкомплект» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2014 №0002472201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 11.03.2014 №85/1-22-01-34180688 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Каліон», товариством з обмеженою відповідальністю «Чізар компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір компані», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2014 №0002472201. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 11.03.2014 №85/1-22-01-34180688 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 24.03.2014 №0002472201 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Укрбудкомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Каліон», товариством з обмеженою відповідальністю «Чізар компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір компані» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Укрбудкомплект» пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 225 725,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 11.03.2014 №85/1-22-01-34180688 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2014 №0002472201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 282 156,25 грн. у тому числі: 225 725,00 грн. - основний платіж, 56 431,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 11.03.2014 №85/1-22-01-34180688 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій з контрагентами:

товариством з обмеженою відповідальністю «Каліон» за договорами від 04.03.2013 №04-2/03, від 22.04.2013 №22-1/04, від 23.04.2013 №23-1/04, від 23.04.2013 №23-2/04, від 29.05.2013 №24-1/05, від 30.05.2013 №25-1/05, від 25.04.2013 №15;

товариством з обмеженою відповідальністю «Чізар компані» за договорами від 22.07.2013 №36-1/13, від 24.07.2013 №37-1/13;

товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір компані» за договорами від 08.07.2013 №17/07/13, від 26.08.2013 №18/08/13, від 27.08.2013 №18-2/08/13, від 30.08.2013 №19/08/13, від 30.08.2013 №20/08/13, від 02.09.2013 №20-1/08/13, від 02.09.2013 №21-1/09/13, від 05.09.2013 №22/09/13, від 19.09.2013 №25/09/13, від 20.09.2013 №25-1/09/13.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Укрбудкомплект» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Каліон» (виконавець) укладено типові договори про виконання ремонтних робіт від 23.04.2013 №23-2/04, від 29.05.2013 №24-1/05, від 04.03.2013 №04-2/03, від 23.04.2013 №23-1/04, від 30.05.2013 №25-1/05, від 22.04.2013 №22-1/04, від 25.04.2013 №15, а також ряд інших договорів, які в акті перевірки контролюючого органу не відображені, відповідно до яких виконавець приймає на себе зобов'язання виконати ремонтні роботи в приміщенні замовника. Роботи виконуються виконавцем, відповідно до проектно-кошторисної документації, яка додається до договорів.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договорів про виконання ремонтних робіт від 23.04.2013 №23-2/04, від 29.05.2013 №24-1/05, від 04.03.2013 №04-2/03, від 23.04.2013 №23-1/04, від 30.05.2013 №25-1/05, від 22.04.2013 №22-1/04, від 25.04.2013 №15; договірних цін за відповідні періоди; актів приймання виконаних будівельних робіт за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Укрбудкомплект» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Чізар компані» (постачальник) укладено типові договори поставок від 22.07.2013 №36-1/13, від 24.07.2013 №37-1/13, відповідно до яких постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити його в повному обсязі.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договорів поставок від 22.07.2013 №36-1/13, від 24.07.2013 №37-1/13; податкових накладних за відповідні періоди; видаткових накладних за відповідні періоди; рахунків-факур за відповідні періоди.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Укрбудкомплект» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір компані» (виконавець) укладено типові договори про виконання ремонтних робіт від 30.08.2013 №19/08/13, від 08.07.2013 №17/07/13, від 26.08.2013 №18/08/13, від 27.08.2013 №18-2/08/13, від 20.09.2013 №25-1/09/13, від 19.09.2013 №25/09/13, від 02.09.2013 №21-1/09/13, від 02.09.2013 №21-1/09/13, від 30.08.2013 №20/08/13, від 05.09.2013 №22/09/13, відповідно до яких виконавець приймає на себе зобов'язання виконати ремонтні роботи в приміщенні замовника. Роботи виконуються виконавцем, відповідно до проектно-кошторисної документації, яка додається до договорів.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договорів про виконання ремонтних робіт від 30.08.2013 №19/08/13, від 08.07.2013 №17/07/13, від 26.08.2013 №18/08/13, від 27.08.2013 №18-2/08/13, від 20.09.2013 №25-1/09/13, від 19.09.2013 №25/09/13, від 02.09.2013 №21-1/09/13, від 02.09.2013 №21-1/09/13, від 30.08.2013 №20/08/13, від 05.09.2013 №22/09/13; договірних цін за відповідні періоди; актів приймання виконаних будівельних робіт за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди.

На обґрунтування реальності господарських взаємовідносин із зазначеними контрагентами, позивач вказує на те, що ремонтні роботи здійснювались у приміщеннях банків, відповідно до нормативно-технічної документації та рекомендацій замовників.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Укрбудкомплект» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Каліон», товариством з обмеженою відповідальністю «Чізар компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір компані» вказано на акти:

державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 23.10.2013 №607/26-54-22-06-38323098 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Каліон» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2013 по 31.08.2013»;

державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 23.10.2013 №1518/22-04/38726756 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Чізар компані» за період з 01.06.2013 по 30.09.2013»;

державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 03.10.2013 №547/26-54-22-02-10/38698504 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір компані» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 17.04.2013 по 31.08.2013».

З актів про неможливість проведення зустрічних звірок вбачається, що контрагенти позивача не знаходяться за своєю юридичною адресою.

Разом з тим, з названих актів вбачається, що контрагенти позивача декларували свої грошові зобов'язання у періоди, що перевірялись.

На спростування доводів відповідача, товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Укрбудкомплект» на обґрунтування доцільності залучення контрагентів додатково надано копії ліцензій (товариства з обмеженою відповідальністю «Каліон», товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір компані») на зайняття господарською діяльністю, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, штатний розпис товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Укрбудкомплект», який підтверджує необхідність залучення додаткових сил для виконання зобов'язань перед третіми особами.

Окрім того, позивачем надано копії договорів з третіми особами (публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сербанку Росії», публічним акціонерним товариством «Банк Російський стандарт», приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Довіра і гарантія», публічним акціонерним товариством «Дельта Банк») на виконання яких позивачем було залучено контрагентів: товариство з обмеженою відповідальністю «Каліон», товариство з обмеженою відповідальністю «Чізар компані», товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаір компані», та податкові накладні виписані третіми особами, виписок з банківських рахунків та податкові декларації на підтвердження декларування податкових зобов'язань.

Також, в матеріалах справи містяться листи від третіх осіб про підтвердження виконаних позивачем свої договірних зобов'язань.

Отже, аналіз матеріалів справи щодо взаємовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Укрбудкомплект» та його контрагентів: товариством з обмеженою відповідальністю «Каліон», товариством з обмеженою відповідальністю «Чізар компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір компані», свідчить, що:

- податковим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефектів у правових статусах контрагентів позивача;

- всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість;

- під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Укрбудкомплект» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами;

- доказів щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин відповідач суду також не надав.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Укрбудкомплект» та його контрагентів: товариством з обмеженою відповідальністю «Каліон», товариством з обмеженою відповідальністю «Чізар компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір компані» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.03.2014 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Укрбудкомплект» про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2014 №0002472201, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві у місті Києві від 24.03.2014 №0002472201.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.