Постанова № 41153985, 29.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2014 року № 826/14674/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Таврії»

про

накладення арешту на кошти

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Таврії» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках платника податків.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що станом на час звернення до суду у відповідача обліковується податковий борг у розмірі 58 858,24 грн., а тому з метою запобігання його ухилення від сплати податків на підставі пункту 20.1.17 статті 20 Податкового кодексу України необхідно накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків.

Від представника позивача надійшло клопотання з проханням слухати справу без їх участі.

Представник відповідача в судові засідання 16.10.2014 року та 28.10.2014 року не з’явився, заперечень чи пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надав.

Відповідачу надсилалися повістки про виклик за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте кореспонденція суду повернулася з відміткою працівника пошти "за адресою не існує".

За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, клопотання позивача, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта у даній справі, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Радуга Таврії» (код ЄДРПОУ 37239372) перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні та відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) несе обов'язок по сплаті належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Станом на час звернення до суду із вимогою про накладення арешту на кошти, що находяться на розрахункових рахунках платника податків за останнім рахувалась заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість згідно декларацій: №9074619714 від 19.11.2013 року на суму 43 945,13 грн., №99080234199 від 13.12.2013 року на суму 10 342,00 грн., №9088440718 від 20.01.2014 року на суму 2 969,00 грн., №9008590983 від 19.02.2014 року на суму 566,00 грн. та зобов'язання визначеного контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні №0002231502 від 03.06.2014 року на загальну суму 1036,11 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0002231502 від 03.06.2014 року в судовому порядку не сокаржувалось.

Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податкове зобов’язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України ДПІ у Святошинському районі м. Києва було направлено відповідачу податкову вимогу від 22.01.2014 року №649-15 на суму 43 945,13 грн.

Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку зазначеної податкової вимоги, а також відомостей про сплату боргу у повному обсязі до суду не надано.

Відповідно до п.п.89.1.1 п.п.89.1 та п.п.89.2 ст.89 Податкового кодексу, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до ст. 89 розділу ІІ ПКУ ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області прийнято рішення №9 від 22.01.2014 року про опис майна у податкову заставу та складено акт опису майна у податкову заставу № 140/21-03-25-01-11 від 01.09.2014 р.

На підтвердження факту відсутності у платника податків майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, позивачем було надано довідки: ДРРПНМ від 24.03.2014 року №19428629, ВРЕР ДАІ м. Херсон УМВС України в Херсонській області від 13.02.2014 року, Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області від 19.03.2014 року №05-11/1664/1844.

Як вбачається з матеріалів справи та картки особового рахунку відповідача, заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість на момент розгляду справи становить 58 858,24 грн.

Згідно положень статті 19-1 ПК України (в редакції Закону України від 05.07.2012 р. №5083-VI) до функцій органів державної податкової служби, зокрема, віднесено: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом (п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України); здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі (п.п.19-1.1.15 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України); організація роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку (п.п.19-1.1.19 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України).

На підставі п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Відповідно до п.94.3, п.94.4, п.94.5 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним.

Згідно п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Наведені вище норми законодавства, яким регулюється підстави і порядок накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, визначають обов’язкові обставини, з якими законодавець пов’язує виникнення права податкового органу на звернення до суду із даними вимогами. Так, на виконання покладених на нього функцій, з огляду на положення п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, податковий орган уповноважений на звернення до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку за умови наявності у платника податків податкового боргу, узгодженого у встановленому законодавством порядку та відсутності у останнього майна, за рахунок якого такий борг може бути погашений та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Враховуючи, що податковим органом додано докази про наявність податкового боргу платника податків та відсутність майна для погашення такого податкового боргу, що є безумовними підставами для застосування п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ, а саме: накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку на суму податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Таврії», код за ЄДР 37239372, що його обслуговують в рахунок погашення податкового боргу у сумі 58 858,24 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Код платежу 14010100, до Державного бюджету. Отримувач: УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС МФО 852010, а саме:

1) ПАТ «КБ "Надра», МФО 380764, номер рахунку 26005102309000;

2) ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК», МФО 380838, номер рахунку 26003799963316;

3)AT «МетаБанк», МФО 313582, номер рахунку 2600710664001;

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя А.С. Мазур