Постанова № 41153987, 28.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

28 жовтня 2014 року 12:15 №826/15283/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго АГ» додержавної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2014 №0010732203,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 жовтня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго АГ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2014 №0010732203.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державна податкова інспекція в Оболонському районі міста Києва головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 09.09.2014 №1008/26-54-22-03-07/35436923 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Мегарід», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.09.2014 №0010732203. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 09.09.2014 №1008/26-54-22-03-07/35436923 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 25.09.2014 №0010732203 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго АГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Мегарід» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго АГ» пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 204 667,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 09.09.2014 №1008/26-54-22-03-07/35436923 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.09.2014 №0010732203, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 307 000,50 грн., у тому числі: 204 667,00 грн. - основний платіж, 102 333,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 09.09.2014 №1008/26-54-22-03-07/35436923 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго АГ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Мегарід» за договорами від 04.02.2014 №0402/14 та від 03.01.2014 №0301/14.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго АГ» (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мегарід» (виконавець) укладено договір від 03.01.2014 №0301/14, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати правову допомогу клієнту з питань застосування законодавства України в господарській діяльності клієнта. Клієнт доручає, а виконавець, зобов'язується протягом дії даного договору надавати правову допомогу з питань, сформованих клієнтом, в тому обсязі та на тих умовах, закріплені за взаємною згодою у даному договорі.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 03.01.2014 №0301/14; акту прийому-передачі робіт від 31.03.2014; податкової накладної.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго АГ» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мегарід» (виконавець) укладено договір від 04.02.2014 №0402/14, відповідно до якого виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги направлені на сферу розробки системи організаційно-технічних заходів по комплексному дослідженню цільового сегменту ринку замовника.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 04.02.2014 №0402/14; акту прийому-передачі робіт від 31.03.2014; податкової накладної.

У свою чергу, державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго АГ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Мегарід» вказано на акт державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 30.07.2014 №2105/26-55-22-07/38449998 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Мегарід» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 30.06.2014», відповідно до якого у товариства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання.

Згідно вказаного акту перевірки від 30.07.2014 №2105/26-55-22-07/38449998 товариство з обмеженою відповідальністю «Мегарід» створене без наміру здійснення господарської діяльності, з метою мінімалізації податкового навантаження контрагентів товариства з обмеженою відповідальністю «Мегарід», що підтверджується даними органу державної податкової служби про наявність відхилень між сумами задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Так, за посиланням відповідача, взаємовідносини позивача із вказаним контрагентом направлені на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, а відтак порушення фіскальних інтересів держави.

Аналізуючи надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до умов договорів від 04.02.2014 №0402/14 та від 03.01.2014 №0301/14, позивач повинен був надати контрагенту письмові замовлення на надання останнім певних послуг, де зазначається ціна за такі послуги.

Також, суд звертає увагу, що договори укладені між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Мегарід» від 04.02.2014 №0402/14 та від 03.01.2014 №0301/14 мали різний предмет, на були направлені на надання замовнику виконавцю різних за своєю природою послуг.

Разом з тим, з актів прийому-передачі робіт за вказаними договорами вбачається, що вони є типовими, тобто були надані ідентичні послуги за різними договорами.

Під час судового розгляду справи позивачем не надано суду замовлень послуг, які передбачені умовами договорів від 04.02.2014 №0402/14 та від 03.01.2014 №0301/14, конкретизацію цих послуг, конкретні приклади результатів цих послуг, тобто доказів реальності виконання договорів, зокрема: копії письмових консультацій, довідок, звітів тощо.

При цьому, перелік послуг, наданих представником позивача в судовому засіданні 28.10.2014 не приймається судом до уваги, оскільки не містить жодних реквізитів, підписів і невідомо коли і кім складний, не відображає реальність виконання умов договорів.

Податкові накладні від 31.03.2014 №97 та 31.03.2014 №96 також не містять конкретизації послуг.

При цьому, слід зазначити, що вартість консультаційних та маркетингових послуг оцінена позивачем у 1 228 000 грн. Позивачем не огрунтовано, за що саме визначена така ціна і за який період вона сформована з урахуванням змісту поняття ринкової ціни. Не обґрунтовано позивачем економічну та ділову доцільність визначення вартості такої ціни і послуг.

За таких обставин, висновки органу державної податкової служби щодо безпідставного формування позивачем даних свого податкового обліку, зокрема, податкового кредиту на підставі первинних документів, які не відображають рух активів в процесі здійснення господарської операції та створені з метою мінімалізації податкового навантаження, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Відтак, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго АГ» не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 487,20 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 4 384,80 грн. (4 872,00 грн. - 487,20 грн.).

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго АГ» (04078, місто Київ, вулиця Сирецька, 49, код ЄДРПОУ 35436923) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 384,80 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.