Рішення № 41152171, 30.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/5882/13-ц 22-ц/774/1749/К/14

Справа № 216/5882/13-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц\774\1749\К\14 Мазурчак В.М.

Категорія № 27 ( ІІІ ) Доповідач Грищенко Н.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Грищенко Н.М.,

суддів: Мирофанової Л.В., Турік В.П.,

при секретарі: Булах К.А.

за участю: представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу від 04 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (надалі ПАТ «ПУМБ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25.02.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Донгорбанк», правопимємником якого є позивач, та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір №84/08ФЛ, згідно умов якого, відповідачу надані кредитні кошти у вигляді кредитної лінії з лімітом кредитування 2020000 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між Банком та ОСОБА_2 укладений Договір поруки № 84/08ФЛ від 25.02.2008 р. згідно якого останній поручився перед Банком за виконання Боржником своїх зобов'язань по Кредитному договору.

Відповідачі, як солідарні боржники, зобов'язання за кредитним договором своєчасно не виконують, у строки, обумовлені у кредитному договорі, кредит та відсотки за його користування, не сплачують, у зв'язку з чим, станом на 10.07.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 4119 949,68 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, а також судові витрати по справі.

Заочним рішенням Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу від 04 листопада 2013 року позовні вимоги ПАТ "Перший Український міжнародний банк" задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за Кредитним договором № 84/08ФЛ від 25.02.2008 р. та Договором поруки №84/08ФЛ від 25.02.2008 року, яка станом на 10.07.2013р. в загальному розмірі становить 4119949,68 грн.. з яких: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 2019995,46 гривень; заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими станом на 10.07.2013р., в розмірі 1875940,68 гривень; пеня, нарахована за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, станом на 10.07.2013р. в розмірі 224013,54 грн., та судовий збір у розмірі - 3441 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову в задоволені позовних вимог.

Вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог процесуального законодавства розглянув справу без належного повідомлення відповідача , чим позбавив його участі у справі та наданні заперечень проти позову.

Крім того, судом не взято до уваги, що на виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та боржником укладено іпотечний договір, за яким ОСОБА_2 передав банку в іпотеку комплекс споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_1, на яки 09 вересня 2009 року приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис та звернуто стягнення.

Проте при розрахунку заборгованості не врахована вартість іпотечного майна та відсутні відомості щодо його реалізації.

Крім того, вважає, що судом не враховано припинення поруки у відповідності до п.4 ст.559 ЦК України.

Також судом не взято до уваги пропуск позивачем строку позовної давності до основної вимоги та до вимоги про стягнення пені, який обчислюється річним терміном.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6 ) як розподілити між сторонами судові витрати.

Проте суд першої інстанції не з'ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв'язку із чим рішення в даній справі неможна повністю визнати законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору №88/08ФЛ від 25.02.2008 року, укладеного між Позивачем та ОСОБА_4, останньому надані кредитні кошти у вигляді кредитної лінії з лімітом кредитування 2020000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами по строковій заборгованості - 15,7 %, та процентами по простроченій заборгованості - 20,7%, із кінцевим терміном повернення кредитних коштів - 23 лютого 2021 року. (а.с. 22-24).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Позивачем та ОСОБА_2 укладений Договір поруки № 84/08ФЛ від 25.02.2008 р. згідно умов якого , поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання Боржником усіх його зобов'язань. (а.с. 25)

Відповідач ОСОБА_4 свої зобов'язання перед банком по поверненню кредитних коштів не виконує, чим порушує умови договору кредиту та вимоги діючого законодавства України та у зв'язку із порушенням зобов'язань заборгованість за розрахунками позивача станом на 10 липня 2013 року становить 224013,54 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 2019995,46 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 1875940,68 грн., пеня за порушення строків сплати процентів - 224013,54 грн. ( а.с 7-11).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «ПУМБ», суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обов'язку відповідачів, як солідарні боржників, сплатити заборгованість за кредитним договором.

Колегія суддів не може у повному обсязі погодитися із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обов'язок відповідачів повернути кредит та відсотки.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом вимог процесуального законодавства щодо належного його повідомлення про розгляд справи.

Як убачається з відомостей адресно - довідкового бюро підрозділу ГУДМС України в Дніпропетровській області, відповідачі зареєстровані у АДРЕСА_2. Дана адреса також зазначена особисто відповідачем ОСОБА_2 в апеляційній скарзі( а.с.44,45).

За зазначеною адресою відповідачам неодноразово надсилались судові повістки та судові повідомлення про зазначення часу та місця розгляді справи, проте за закінченням терміну зберігання повертались на адресу суду без вручення ( а.с. 54,55,56,57,58,59,60).

Відповідно ст. 77 ЦПК України , сторони та інші особи, які беруть участь у розгляді справи , зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування , знаходження) або місцезнаходження під час розгляду справи.

Виходячи з положень ч.4 ст.74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою вважається, що судове повідомлення вручене їм належним чином.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про не взяття до уваги звернення стягнення за виконавчим написом на іпотечне майно та не врахування його вартості при розрахунку заборгованості.

Як убачається з відомостей державного виконавця, виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на іпотечне майно не виконано, перебуває на виконанні, тому врахувати вартість нерухомого майна при вирішенні питання про стягнення заборгованості не має можливості, оскільки відомості про вартість реалізованого майна відсутні.

Колегія суддів звертає увагу на доводи апеляційної скарги відповідача в частині не застосування ст. 551 ЦК України до вимог банку про стягнення пені.

Відповідно до вимог чинного процесуального законодавства при перевірці законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором наданого позивачем.

Як убачається з матеріалів справи позивач ПАТ «ПУМБ» просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором, яка станом на 10.07.2013р. в загальному розмірі становить 4119949,68 грн.. з яких: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 2019995,46 гривень; заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими станом на 10.07.2013р., в розмірі 1875940,68 гривень; пеня, нарахована за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, станом на 10.07.2013р. в розмірі 224013,54 грн.

З розрахунку заборгованості убачається , що пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сумі 224013,54 грн. позивачем розрахована за період з 20 вересня 2009 року по 20 червня 2013 рік ( а.с 9-10).

Однак, на думку колегії суддів даний розмір пені не відповідає вимогам законодавства.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина перша статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стягнення з боржника, який порушив грошове зобов'язання, сум індексації грошового боргу та процентів не перешкоджає стягненню у передбачених законом або договором випадках неустойки (пені) за прострочення виконання грошового зобов'язання, оскільки відповідно до частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно із частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).

Як установлено судом, відповідно до п.5.1 Кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення платежів позичальник зобов'язуєься сплачувати позикодавцю неустойку в розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ ( а.с.22,24).

За загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не може перевищувати один рік (пункт перший частини другої статті 258 ЦК України). При цьому, виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Оскільки право на стягнення пені в кредитора виникло з наступного дня після неналежного виконання умов договору, Банк звернувся до суду у серпні 2013 року, то пеня підлягає стягненню лише в межах одного року до дня пред'явлення позову.

Стягнувши пеню за весь час прострочення, починаючи з 20 вересня 2009 року, суд першої інстанції неправильно застосував норму пункту першого частини другої статті 258 ЦК України.

Тому в частині визначеного розміру заборгованості за кредитним договором № 84/08ФЛ від 25.02.2008 р. рішення суду підлягає зміні. З урахуванням річного строку пеню необхідно стягнути за період з серпня 2012 року по червень 2013 року ( відповідно розрахунку заборгованості) в сумі 26716,35 грн. за прострочену заборгованість та 1529,73 грн. за строкову заборгованість, що разом становить 28246,08 грн.

У зв'язку із цим загальний розмір заборгованості по кредитному договору зменшиться з 4119949,68 грн. до 3924182,22 грн. ( а.с.9,10,11).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПУМБ» пені, нарахованої за порушення строків сплати процентів за користування кредитом необхідно змінити та зменшити його з 224 013,54 грн. до 28246,08 грн., відповідно до вимог п.1,4 ст.309 ЦПК України, а апеляційну скаргу задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Змінити заочне рішення Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу від 04 листопада 2013 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» пені, нарахованої за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, зменшивши її з 224 013,54 грн. до 28246,08 грн.

В іншій частині заочне рішення Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу від 04 листопада 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: