Ухвала суду № 41147051, 21.10.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/513/14

Справа № 688/833/14-к Головуючий в 1-й інстанції Березюк О.Г.

Категорія: ч.3 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.411 КК України Доповідач Бережний С.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Бережного С.Д.,

суддів Кулеші Л.М., Курдзіля В.Й.,

з участю секретаря Слюсар О.А.,

прокурорів Бойка П.Г., Пошивака Р.О.,

представника

цивільного позивача ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 14 липня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізяслав Хмельницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, полковника ЗС України запасу, депутата Шепетівської міської ради 6 скликання, виконуючого обов'язки заступника командира роти з кадрового забезпечення роти патрульної служби міліції особливого призначення «Богдан» УМВС України в Хмельницькій області, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.411 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишено попередню - особисте зобов'язання.

В строк відбування покарання зараховано час тримання під вартою з 23 травня 2013 року по 24 липня 2013 року.

Цивільний позов Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах військової частини А2007 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків заподіяних злочином задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави в особі військової частини А2007 (код ЄДРПОУ 08209107,МФО 815013, р/р 31254273210205) вартість відновлювальних робіт пошкодженого озброєння в сумі 933 (дев'ятсот тридцять три) грн. 13 коп.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

За вироком суду, будучи командиром військової частини А2007, ОСОБА_3 як військова службова особа, на яку покладались організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, згідно з вимогами ст.ст.19, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 58, 59, 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний був діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пункту 3.1.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року №300, командир військової частини А2007 ОСОБА_3 ніс особисту відповідальність за підтримання у справному стані та правильне використання озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів, пального і матеріальних засобів, що є у військовій частині.

Разом з тим, командир військової частини А2007 ОСОБА_3 у порушення вимог вказаного вище законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, організував знищення підлеглими військового майна.

Так, 10 січня 2012 року у військовій частині А2007 за участю співробітників Управління військової контррозвідки СБУ у Західному регіоні проводилась перевірка наявності відповідного озброєння, яку, через великий обсяг роботи щодо перерахунку виробів 9П151 «Метис» у сховищі №35 військової частини А2007, відкладено до наступного дня. Після завершення роботи, вказане сховище опечатане співробітниками Управління військової і контррозвідки СБУ у Західному регіоні.

11 січня 2012 року близько 8 години, поблизу контрольно-пропускного пункту №2 військової частини А2007, завідуюча сховищем відділу зберігання артилерійського озброєння військової частини А2007 ОСОБА_4 доповіла заступнику командира ОСОБА_5 що у ввіреному їй сховищі №35 є надлишок 6 виробів 9П151 «Метис» та 3 виробів 9П135М-1 «Фагот». Одразу ж ОСОБА_5, в присутності ОСОБА_4 та військовослужбовця цієї військової частини ОСОБА_6, доповів командиру військової частини А2007 ОСОБА_3 про наявні надлишки. Неподалік також знаходились військовослужбовці ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Після цього, ОСОБА_3 звертаючись до ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, віддав явно злочинний наказ таємно проникнути в опечатане співробітниками Управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Західному регіоні сховище №35 військової частини А2007, дістати з нього надлишки виробів 9П151 «Метис» та 9П135М- «Фагот» і знищити їх будь-яким способом, чим організував умисне знищення підлеглими іншого військового майна - озброєння військової частини А2007, за попередньою змовою групою осіб.

В подальшому, 11 січня 2012 року близько 16 години, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 шляхом відтягування воріт сховища №35 утворили між стіною та воротами сховища отвір, через який ОСОБА_8 та ОСОБА_9 таємно проникли у сховище та витягли з нього 6 ящиків з 6 виробами 9П151 «Метис» (№№0456, 0495, 0559, 0770, 0822, 0834) та 3 вироби 9П135М-1 «Фагот» (№№016, 605, 4703) без ящиків. Не маючи можливості знищити зазначене озброєння одразу, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_9 спільно перенесли та заховали вироби 9П151 «Метис» і 9П135М-1 «Фагот» у дві 122 мм самохідні артилерійські установки на технічній території військової частини А2007, матеріально-відповідальною особою за які є старшина ОСОБА_7

13 січня 2012 року ОСОБА_4, виконуючи явно злочинний наказ командира військової частини А2007 ОСОБА_3, втопила у пожежній водоймі, розташованій біля сховища №54 на технічній території військової частини А2007 виріб 9П151 «Метис» №0456 залишковою вартістю 56730грн. 60коп., тобто виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення військового майна у непридатний для використання за цільовим та функціональним призначенням і такий, який не підлягає відновленню, стан.

У цей же день під час проведення перевірки наявності виробів 9П151 «Метис» у сховищі №35 за участю співробітників Управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Західному регіоні виявлено нестачу одного виробу 9П151 «Метис».

Після цього, ОСОБА_4 принесла у сховище №35 та представила співробітникам Управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Західному регіоні виріб 9П151 «Метис» №0834, який 11 січня 2012 року було винесено із сховища та сховано у 122 мм самохідну артилерійську установку на технічній території військової частини А2007.

17 січня 2012 року ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, виконуючи явно злочинний наказ командира військової частини А2007 ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб, втопили у пожежній водоймі, розташованій біля сховища №35 на технічній території військової частини А2007, 4 вироби 9П151 «Метис»: №0495 залишковою вартістю 70913грн. 46коп., №0559 залишковою вартістю 70913грн. 46коп., №0770 залишковою вартістю 70913грн. 46коп., №0822 залишковою вартістю 64835грн. 09коп. та 3 вироби 9П135М- 1 «Фагот»: №016 залишковою вартістю 87526грн. 41коп., №605 залишковою вартістю 76585грн. 35коп., №4703 залишковою вартістю 87526грн. 41коп., а всього загальною залишковою вартістю 529213грн. 64коп., тобто виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення військового майна у непридатний для використання за цільовим і функціональним призначенням і такий, який не підлягає відновленню, стан.

Однак, 20 березня та 29 травня 2012 року 5 виробів 9П151 «Метис» (№0456, 0495, 0559, 0770, 0822) та 3 вироби 9П135М-1 «Фагот» (№016, 605, 4703) загальною залишковою вартістю 585 944грн. 24коп., що були втоплені 13 та 17 січня 2012 року ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, виявлені та вилучені з пожежних водоймищ працівниками правоохоронних органів, а тому тяжкі наслідки, а саме матеріальні збитки військовій частині А2007 на загальну суму 585 944грн. 24коп., які у п'ятсот і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, не настали з причин, які не залежали від волі ОСОБА_3

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування вироку суду та просить ухвалити виправдувальний вирок, через недоведеність стороною обвинувачення, його вини у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому, ОСОБА_3 посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильність застосування Закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення кримінально процесуального закону та невідповідність ступеню тяжкості кримінального правопорушення особі обвинуваченого.

На думку апелянта, неповнота судового розгляду є у тому, що суд безпідставно відхилив клопотання про виклик та допит свідків - працівників Державного підприємства «Шепетівський ремонтний завод» щодо визнання ними вартості відновлюваних робіт (ремонту) виробів 9П151 «Метис» та 9П135М1 «Фагот».

В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_3 зауважується, що висновки про ступень боєздатності виробів 9П135М-1, які є об'єктами злочину, вкрай сумнівні, що судом було безпідставно відхилено клопотання обвинуваченого про залучення експертів для проведення повторної комплексної комісійної технічно-оціночної експертизи об'єктів злочину.

В апеляційній скарзі зазначається і те, що судом було відхилено заяву із клопотанням обвинуваченого провести комісійну психологічну експертизу за участю свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на предмет здатності останніх надавати правдиві покази суду та визначення ступеня психологічного впливу на них з боку інших осіб.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а факт знищення або пошкодження військового майна спростовується рядом процесуальних документів. До суду були подані матеріали службового розслідування, в яких зазначається, що 08 квітня 2013 року вироби 9П151 «МЕТИС» 0559-1980, 0495-1980, 0822-1987 були встановлені на облік, а виріб 9П151 «МЕТИС» №0456-1980 - на обліку не перебуває, що на думку обвинуваченого, вказує на те, що його засуджено за замах на непридатний об'єкт злочину.

Зазначається і те, що обвинувачення є суперечливим, оскільки судом не встановлено на яку кількість виробів 9П151 «Метис» та 9П135 «Фагот» передавалося ОСОБА_3 розпорядження на знищення.

Визначення вартості виробів 9П151 «Метис» та 9П135 М-1 «Фагот», за твердженням обвинуваченого, було здійснено з порушенням законодавчих актів України, оскільки судом не було взято до уваги, що реальна залишкова вартість виробів 9П151 «Метис» та 9П135 М-1 «Фагот», відповідно до висновку фахівців ТОВ «СТОУН-БРИДЖ» становить 266820 грн., що впливає на правильність кваліфікації дій всіх засуджених за ч.2 ст.411 КК України.

Крім того, обвинувачений в апеляційній скарзі вказує, що судом було допущена невідповідність висновків фактичним обставинам справи. Не розглянуті всі докази, зібрані на підтвердження пред'явленого обвинувачення, не дано їм відповідної оцінки, не встановлено чи мав місце в дійсності надлишок виробів 9П151 «Метис» та 9П135М-1 «Фагот», невстановлений механізм утворення надлишку цих виробів, не встановлені та не допитані особи винні в утворенні надлишку виробів. Також, обвинувачений, вказує, що порядок ведення обліку виробів 9П151 «Метис» та 9П135М-1 «Фагот» не відповідав вимогам чинного законодавства.

ОСОБА_3 зазначає і те, що покази обвинуваченої ОСОБА_4 а також протокол відтворення, суду не слід було розглядати як доказ, оскільки в них вона плуталася, а на повторному допиті не могла пояснити та пригадати обставини справи.

В апеляційній скарзі наголошується і на тому, що мотивувальна частина вироку не відповідає вимогам ч.3 ст.374 КПК України, в якій відсутнє посилання на основний керівний документ, Дисциплінарний Статут ЗС України, яким обвинувачений мав керуватися віддаючи наказ.

Також, вказує на необгрунтованість цивільного позову, посилаючись на те, що не всі утоплені вироби перебували на обліку у військовій частині А2007, що кошти за ремонт вказаних виробів військова частина не сплачувала та - вартість відновлювальних робіт виробів визначалась орієнтовно, вказує, що не врахована ступень вини кожного із засуджених.

Крім того, обвинувачений в апеляційній скарзі стверджує про безпідставність прийняття судом низки доказів, які не стосувалися суті справи, але були подані органом досудового розслідування суду в порушення вимог ч.1 ст.88 КПК України.

Обвинувачений вважає, що судом було невірно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, оскільки його дії повинні інкримінуватися, тільки як викрадення.

Крім того, суд, на думку апелянта, допустив істотне порушення процесуального закону, так як були встановлені конкретні обставини, які вказують на необхідність застосування норми про малозначність діяння через відсутність суспільної небезпеки та малозначність реальних збитків.

ОСОБА_3 вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки не було встановлено форму співучасті, що має істотне значення для кримінальної відповідальності співучасників - на наявність «ексцесу виконавця».

На його думку, судом не взято до уваги обставини, які пом'якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, зокрема, те що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, з вересня 2011 року являється офіційним опікуном своєї матері, 1932 року народження, учасника війни, має бездоганний послужний список за весь період 29 календарних років військової служби, є учасником бойових дій (Афганістан).

В поданій апеляційній скарзі, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 зазначає, що на досудовому розслідуванні та під час проведення судового слідства, було порушено принцип законності, що є підставою для скасування вироку суду. Вказує, що вартість майна визначена неправильно, без призначення експертизи. Вказує на необґрунтованість відхилення судом оцінки майна, яка була подана суду стороною захисту. Згідно вказаної оцінки, необхідно було перекваліфіковувати злочин з ч.2 на ч. 1 по ст. 411 КК України і застосувати Закон України «Про амністію у 2014 році». Крім того, на підставі ст.48 КК України звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки, оскільки ці вироби зброї втратили в арсеналах України ресурс придатності від початку часу їх випуску. Не дотримання судом принципу змагальності та відхилення клопотання про призначення і проведення судово-технічної та вартісної експертизи по 8 виробах (5 «Метис»,3 «Фагот» станом як на 11.01.12 р., так і станом на час вилучення їх у березні та травні 2012 р. з водойми). Захисник вказує на неврахування судом особи обвинуваченого, його заслуги та характеристики.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 липня 2014 року в частині призначення покарання ОСОБА_3 скасувати через невідповідність призначеного покарання, ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Прокурор просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним за ч.3 ст.27,ч.2 ст.15, ч.2 ст.411 КК України та призначити йому покарання - 5 років 3 місяці позбавлення волі. На підставі ст.ст. 54,55,65 КК України призначити додаткові покарання - позбавлення права обіймати посади, пов'язані з використанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків строком на 3 роки та позбавлення військового звання «полковник».

Зазначає що, суд всупереч ст.65 КК України, не надавши належної оцінки особі винного, додаткові міри покарання ОСОБА_3 не призначив.

Захисник ОСОБА_2 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора. Вважає, що вона є не обґрунтованою, бездоказовою та не вмотивованою і просить відхилити вимоги прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_3 надіслав заперечення, в якому просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, оскільки доводи на які він посилається не відповідають дійсності та є необґрунтованими і надуманими.

В заперечені на апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, прокурор просить їх апеляційні скарги залишити без задоволення. Обставини, які наведенні апелянтами не узгоджуються із матеріалами справи та нормами кримінального та кримінального процесуального законодавства. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, доказам надана вірна оцінка та дослідженні вони у повному обсязі.

Крім того, прокурор в запереченнях на апеляційну скаргу захисника вказує, що не наведено на яких підставах передбачених ст.409 КПК України, він просить вирок скасувати та ухвалити виправдувальний вирок щодо ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги і його заперечення на апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, пояснення представника цивільного позивача, який погодився з доводами апеляційної скарги прокурора і просив скасувати вирок, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 на підтримку поданих ними апеляційних скарг та їх заперечення проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та оговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, вони задоволенню не підлягають за таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного злочину, відповідають фактичним обставинам справи та підтримуються наявними доказами кримінального провадження, яким суд дав вірну кримінально правову оцінку.

Винність ОСОБА_3 в інкримінованому злочині підтверджується показаннями свідка ОСОБА_4, яка в судовому засіданні пояснила, що надлишки виробів «Метис» та «Фагот» виникла ще до прийняття нею посади, внаслідок порушення порядку їх перерахунку та постановки на облік.

Встановивши наявний надлишок 6 виробів «Метис» та 3 виробів «Фагот» вона доповіла про це головному інженеру ОСОБА_5, який доповів командиру частини ОСОБА_3 При ній 11 січня 2012 року близько 8 години, біля КПП №2 в присутності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ОСОБА_7 - ОСОБА_3 віддав присутнім наказ негайно проникнути у сховище, дістати і знищити надлишки виробів «Метис» та «Фагот». Наказ ОСОБА_3 був відданий в усній формі всім присутнім особам. Обвинувачений після утоплення виробів цікавився у неї як саме вони були знищені, при цьому наголошував на тому, що краще було їх закопати.

Свідок ОСОБА_5 дав суду показання, що 11 чи 12 січня 2012 року ОСОБА_4 повідомила про надлишки майна, про що він повідомив ОСОБА_3 Перебуваючи біля КПП №2 ОСОБА_3 в його присутності, а також, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ОСОБА_7 наказав негайно дістати ці вироби зі сховища будь - яким способом та розбити, закопати або втопити, щоб їх не стало. В подальшому між ним і ОСОБА_3 відбулася розмова про те, чи виконано наказ останнього.

Він доповів ОСОБА_3 про проникнення у склад №35 і вилучення надлишків виробів «Метис» і «Фагот».

Наказ ОСОБА_3 був чітко сформульований і не допускав подвійного тлумачення. Наказ був знищити надлишки будь - яким способом.

Свідок ОСОБА_7 підтвердив, що витягував надлишки військового майна зі сховища №35. Особисто він від ОСОБА_3 не отримував наказу про знищення виробів, про такий наказ останнього дізнався від ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_9 допитаний в судовому засіданні показав, що ОСОБА_5 повідомив йому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що наказ ОСОБА_3 допомогти ОСОБА_4 винести надлишки майна зі сховища, що вони і зробили, витягли вироби, на які вказала остання. І 17 січня 2012 року втопили їх у пожежній водоймі біля сховища №35.

Ту обставину, що ОСОБА_3 дав наказ знищити надлишки виробів «Фагот» і «Метис» підтвердив свідок ОСОБА_6, який пояснив, що ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_5, що у неї є надлишки виробів, про що останній одразу доповів ОСОБА_3, який знаходився поруч.

ОСОБА_3 сказав, що ці надлишки потрібно дістати зі сховища та знищити. Він сприймав це як наказ.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що ОСОБА_5 повідомив йому, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, що потрібно допомогти ОСОБА_4 витягнути пускові установки зі сховища і заховати їх.

В подальшому він, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 проникли у сховище і витягнули вироби та заховали їх у САУ. Через деякий час, на прохання ОСОБА_4, він, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 втопили вироби у пожежній водоймі.

Суд оцінивши показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про те що особисто вони не чули від ОСОБА_3 наказу про знищення майна і що про це їм стало відомо зі слів ОСОБА_5, зробив правильний висновок що вони усвідомлювали під час вилучення та затоплення пускових установок, що виконували наказ ОСОБА_3

З показів свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні вбачається, що всі крім одного із вилучених із водоймища виробів перебували на обліку військової частини А2007.

З показів свідка ОСОБА_12 вбачається, що він будучи командиром в\ч А2007 підписував наказ про створення комісії для визначення вартості виробів, які були затоплені. В подальшому він підписував складені комісією акти. Відсоток зносу визначався згідно висновку експертів ремонтного заводу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №759.

Після звільнення ОСОБА_3 було виявлено велику кількість надлишків військового майна, на суму більше 1 млн. грн.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 показали, що приймали участь в складі комісії по проведенню оцінки технічного стану та залишкової вартості виробів - пускових установок «Фагот» та «Метис», визначали їх залишкову вартість. Після отримання із ремонтного заводу актів технічного стану виробів, була проведена їх оцінка відповідно до «Методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань» затвердженої постановою КМУ від 29 травня 1998 року за №759 «ДСК».

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що відсоток зносу виробу (в т.ч. виробів «Фагот» та «Метис»), встановлення залишкової вартості визначається «Методикою визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань» затвердженої постановою КМУ №759.

Відповідно до протоколу огляду від 20 березня 2012 року, схеми та фото-таблиць до нього, слідує, що в пожежній водоймі №54, виявлено та вилучено виріб 9П151 «Метис» зав.№0456, 1980 року випуску (Т.2 а.с.35-39).

Згідно протоколу огляду від 29 травня 2012 року, схеми та фото-таблиці до нього, слідує, що в пожежному резервуарі, розташованому на технічній території військової частини А2007, біля сховища №35, виявлено та вилучено: виріб 9П151 «Метис» зав. №0822, 1987 року випуску; виріб 9П151 «Метис» зав. 0559-1980р,в., виріб 9П151 «Метис» зав.№0770, 1980р.в., виріб 9П151 «Метис» зав 0495, 1980р.в., виріб 9П135М-1 «Фагот» №№ 4703-1986р.в., виріб 9П135М-1 «Фагот» зав. 016, 1986р.в., виріб 9П135М-1 «Фагот» зав. 605, 1981р.в. (Т.1 а.с.43-51)

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 14 червня 2012 року ОСОБА_4 добровільно розповіла та показала, яким чином 11 січня 2012 року вона, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 проникли у сховища №35 в/ч А 2007, та винесли 6 ящиків з виробами 9П151 «Метис» та 3 вироби 9П135 М-1 «Фагот» без ящиків та в подальшому заховали їх у 122 міліметрові самохідні артустановки, що перебувають на зберіганні ОСОБА_7 Показання ОСОБА_4 під час проведення даної слідчої дії відповідають тим показанням, які остання давала в ході судового розгляду.(Т.2 а.с. 110-114).

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 29 серпня 2012 року та фото-таблиць до нього, ОСОБА_6 добровільно розповів та показав, яким чином 11 січня 2012 року він, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 проникли у сховище №35 в/ч А 2007, та винесли 6 ящиків з виробами 9П151 «Метис» та 3 вироби 9П135 М-1 «Фагот» без ящиків, а в подальшому заховали їх у 122 міліметрові самохідні артустановки, що рахуються за ОСОБА_7 Показання ОСОБА_6 під час проведення даної слідчої дії відповідають тим показанням, які останній дав в ході судового розгляду (Т.2 а.с. 100-109)

Об'єктивно вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину підтверджується даними протоколу додаткового огляду від 5 травня 2012 року з яких вбачається, що були оглянуті формуляри на вироби «Метис» (Т.2 а.с.38-72) які були затоплені у пожежних водоймах у січні 2012 року та виявлені органами досудового розслідування 20 березня та 29 травня 2012 року.

Згідно листа ДК "Украспецекспорт" за № USE-34-12653 від 25 вересня 2013 року вбачається, що вартість військового майна Збройних сил України, яке може бути відчужено, визначається Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року № 1022-р та складає: на виріб 9П151 «Метис»: II категорії - первинна вартість - 101,33 тис. грн., опосередкована вартість - 54,7182 тис. грн.; IV категорії - первинна вартість - 101,33 тис. грн., опосередкована вартість - 38,5054 тис. грн.; на виріб 9П135М1 «Фагот»: II категорії - первинна вартість - 112,823 тис. грн., опосередкована вартість - 60,9244 тис. грн.; IV категорії - первинна вартість 112,823 тис. грн., опосередкована вартість - 42,8727 тис. грн. (т.5, а.с. 148).

Відповідно до листа державної компанії "Украспецекспорт" за № UOР-6.011-8043 від 01 жовтня 2013 року вбачається, що орієнтовна вартість за фактичним технічним станом складає: виробу 9П135М1 - 11 460,00 доларів США за одиницю; виробу 9П151 - 2 400,00 доларів США за одиницю(т.5, а.с. 150).

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 відносить до неповноти судового розгляду відхилення його заяви щодо допитів в якості свідків працівників державного підприємства «Шепетівський ремонтний завод» щодо визначення ними вартості відновлювальних робіт (ремонту) виробів 9П151 «МЕТИС» та 9П135М1 «ФАГОТ».

Однак, жодної потреби у допиті вказаних осіб під час судового розгляду не виникало, як і щодо тих документів, які підписували вказані особи. Вартість відновлювальних робіт впливала тільки на суму цивільного позову заявленого до ОСОБА_3 і яка була належним чином оцінена судом.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження державне підприємство «Шепетівський ремонтний завод» має ліцензію на проведення ремонту такого озброєння та відповідних фахівців, які можуть його провести.

Відхилення судом клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про проведення повторної комплексної комісійної технічно-оціночної експертизи об'єктів злочину є правильним та обгрунтованим.

Так, запитами до експертних установ України встановлено, що жодна із них не може провести таку експертизу.

Згідно відповідей керівництва Центрального науково - дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України від 28 серпня 2013 року, Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 серпня 2013 року, Науково-дослідного експертно - криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області від 27 серпня 2012 року, Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03 вересня 2013 року, Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз від 30 серпня 2013 року в даних установах не має можливості провести експертизу оцінки військового майна. (Т.5 а.с. 98, 105, 108, 111)

Відповідно до листа директора Київського науково - дослідного інституту судових експертиз від 30 серпня 2013 року, визначення залишкової вартості військового майна слід проводити відповідно до постанови КМУ від 29 травня 1998 року за №759 ДСК «Про затвердження Методики визначення залишкової вартості майна Збройних сил України та інших військових формувань» вказана методика призначена для службового користування та не знаходиться у відкритих джерелах інформації.

Для вирішення питання щодо вартості відновлювального ремонту необхідно використовувати нормативну. Конструкторську та технологічну документацію, яка відноситься до документів службового користування та відсутня у відкритому доступі.

У зв'язку з цим, відповідно до п.4.1 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», вирішити поставлені на судову товарознавчу експертизу питання не є можливим(т.5, а.с.94-95).

Відповідно до повідомлення командира військової частини А 2007 ОСОБА_12 за №930 від 30 травня 2014 року, військова частина відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №759 від 29 травня 1998 року «Про затвердження Методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань» вправі проводити визначення залишкової вартості військового майна, яке знаходиться на балансоутриманні та на обліку у військовій частині (Т4 а.с.96)

Постановою Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Пошивака Р.О. від 23 вересня 2013 року доручено спеціалістам військової частини А2007, у відповідності до Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» та постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 1998 року № 759 ДСК «Про затвердження методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань», визначити залишкову вартість виробів 9П151 «Метис» та 9П135М1 «Фагот»(т.5, а.с.163-165)

Суд обґрунтовано зазначає, про неможливість взяття до уваги звіту про оцінку військового майна проведеною ТОВ «СТОУН БРІДЖ» від 16.04.2013 року на замовлення сторони захисту. Так як, вказана оцінка проведена із порушенням встановленої процедури, а всі мотиви її відхилення зазначені у вироку, а саме експерти не попереджалися про кримінальну відповідальність. Згідно записів у звіті останні взагалі не несуть жодної відповідальності, а їхня оцінка є суб'єктивною думкою і не має правових наслідків для оцінки майна. Вироби 9П151 «Метис» та 9П135 «Фагот», які були предметом злочину не оглядалися оцінщиками, а оглядалося сховище та аналогічні вироби. Під час проведення оцінки не використовувалась «Методика визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань» затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1998 року за №759 «ДСК». Строк дії звіту лише 6 місяців і на час розгляду справи такий минув. Оцінщиками взагалі не досліджувалися будь-які бухгалтерські чи облікові документи у військовій частині А2007, що також підтверджено показаннями самих оцінщиків ОСОБА_17 та ОСОБА_20

На думку сторони захисту, неповнота судового розгляду проявилася у відмові суду призначити комплексу психологічну експертизу свідкам ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Однак, під час слідства та судових розглядів підстав призначати комплексу психологічну експертизу свідкам ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не було. Останні свої покази ні під час досудового розслідуванні, ні у суді не змінювали. Крім того, чинним Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено призначення психологічної експертизи свідкам.

ОСОБА_3 вказує на сумніви у показах свідків, так як під час службового розслідування, яке він сам же призначив, як командир частини останні «не говорили правди». Вказані свідки у суді пояснили, що боялися ОСОБА_3, який для них був командиром, а тому не могли йому суперечити.

Судом надано вірну оцінку показам вказаних свідків і сумнівів із приводу їх показів не виникало.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на проміжний акт ревізії №324/3/12 від 03.02.2012 року, однак, такий документ не має відношення до справи (стосується утилізації та збереження зброї) та ніколи не досліджувався судом.

На думку ОСОБА_3 невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження полягало у не взятті судом до уваги доказів, які могли істотно вплинути на його висновки. Однак, посилання ОСОБА_3 на постанови адміністративних судів істотно вплинути на висновки суду не можуть. Крім того, зазначені постанови тільки підтвердили наявність надлишків у військовій частині А2007.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі вказує на протиріччя показів свідків щодо результатів проведених щорічних інвентаризацій у військовій частині А2007 та документальних звірок, відсутності належного обліку військового майна. Однак, під час судового засідання достовірно встановлено, що інвентаризація у військовій частині А2007, у зв'язку із великим об'ємом майна проводилася формально, майно повністю не перевірялося, а результати інвентаризацій записувалися тільки згідно даних, які подавалися матеріально-відповідальними особами.

За облік майна у військовій частині А2007 відповідав ОСОБА_3, який повинен був його організувати належним чином. Так, ОСОБА_3, як командир частини, раз у квартал здійснював перевірку сховища №35 військової частини А2007 знав, яке майно зберігається у цьому сховищі, вносив відповідні записи до Журналу зберігання озброєння у сховищі №35.

Наявність на обліку затоплених ракетних установок підтверджується документально: атестатом на передачу цього майна, відомостями до нього, щорічними актами інвентаризацій в яких наведено пономерний облік виробів 9П151 «МЕТИС» та 9П135М1 «ФАГОТ», які проходять по справі.

Поряд із тим, що вказані документи визнані речовими доказами (документами), вилучені належним чином (під час огляду службових приміщень та виїмки документів) сторона захисту вказує на «невідоме походження» таких документів, заперечує сам факт відношення таких документів до військової частини.

Озброєння у військовій частині А2007 зберігається на технічній території, яка закрита для сторонніх осіб та охороняється вартою. Пронести майно на технічну територію або винести без дозволу командира неможливо.

Обвинувачений вказує на невірне визначення залишкової вартості виробів 9П151 та 9П135 спеціалістами військової частини, оскільки останні не рахували тару на вироби, однак, як встановлено у суді під час огляду формулярів тара у комплекті поставки виробів не йшла, а тому її оцінка не проводилася.

Всі обчислення залишкової вартості виробів 9П151 «МЕТИС» та 9П135М1 «ФАГОТ» проведені комісією військовою частиною вірно та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.1998 року №759 «ДСК» «Про затвердження методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань».

Сторона захисту істотним порушенням кримінального процесуального закону визначає малозначність діяння вчиненого ОСОБА_3

Однак, вчинене діяння ОСОБА_3 не є малозначним, а наслідки злочину (знищення виробів) не настали із причин, що не залежали від його волі (вироби були підняті із дна пожежних водойм правоохоронними органами), а тому його дії кваліфіковані вірно як організація вчинення закінченого замаху на умисне знищення військового майна.

ОСОБА_3 вказує на порушення його права на захист внаслідок виділення матеріалів відносно інших співучасників злочину та направлення їх до суду із угодами про визнання винуватості.

Однак, виділення матеріалів відносно підозрюваних ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ніяк не вплинуло на повноту та об'єктивність судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3

Виділення матеріалів відбувалося згідно ч.8 ст. 469 КПК України, де передбачено, що у разі досягнення згоди на укладення угоди про визнання винуватості одним із співучасників злочину, кримінальне провадження стосовно нього підлягає виділенню в окреме провадження та скеруванню до суду.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 також скаржиться на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Обставинами такої невідповідності ОСОБА_3 вважає те, що він не організатор злочину та має місце «ексцес виконавця» і замах на «непридатний об'єкт».

Разом з тим оцінка фактичних обставин справи свідчить про організацію вчинення злочину ОСОБА_3 Його підлеглі виконуючи наказ на знищення військового майна виконали всі необхідні дії для настання суспільно небезпечних наслідків злочину, але останні не настали з причин які не залежали від їх волі, тобто вчинили закінчений замах на злочин.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_3 на «ексцес виконавця» не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки останні свідчать про те, що саме ОСОБА_3 віддав наказ підлеглим на вилучення зі сховища військового майна «Метис» та «Фагот» і знищення його будь-яким способом.

Ці обставини свідчать про усвідомлення ОСОБА_3 суспільно - небезпечного характеру цих дій, передбачення суспільно - небезпечних наслідків у виді знищення військового майна і бажання їх настання.

Ніхто з співвиконавців злочину не вийшов за межі домовленості, що була досягнута між ними і ОСОБА_3 Більш того, після організації вчинення злочину він цікавився як саме виконаний його наказ, а тому апеляційна інстанція не приймає доводів ОСОБА_3 про наявність «ексцесу виконавця»

Метою такого посягання було приховування недоліків зберігання військового майна, яке він як начальник військової частини намагався скрити від перевірки військової контррозвідки СБУ.

Доводи апеляційних скарг про замах на непридатний об'єкт є помилковими, оскільки об'єктом даного злочину є суспільні відносини які охороняють право власності на військове майно і не можуть бути «непридатними».

Що стосується предмета цього злочину то ним є військове майно. Тобто державне майно, яке закріплене за відповідними військовими частинами, до них належать і всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси та інше майно (п.2 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затверджене постановою ВРУ від 23 червня 1995 року.)

В судовому засіданні встановлено, що зазначене військове майно «Метис» і «Фагот» належали Збройним Силам України і знаходились на зберіганні у військовій частині А2007 і могли бути використанні по їх прямому призначенню.

Після вилучення із пожежних водойм 5 виробів 9П151 «Метис» та 3 виробів 9П135 М-1 «Фагот», на останніх виявлено механічні пошкодження.

Відповідно до даних дефектаційних відомостей №№ 1 (виріб 9П135М-1 «Фагот» № 4703), 2 (виріб 9П135М-1 «Фагот» № 605), 3 (виріб 9П135М-1 «Фагот» № 016), 4 (виріб 9П151 «Метис» № 0495), 5 (виріб 9П151 «Метис» № 0559), 6 (виріб 9П151 «Метис» № 0770), 7 (виріб 9П151 «Метис» № 0456), 8 (виріб 9П151 «Метис» № 0822), визначено механічні пошкодження вказаних виробів та спосіб їх ремонту(т.5, а.с.139-146).

Відповідно до калькуляцій вартості відновлювальних робіт 5 виробів 9П151 «Метис» (зав.№№ 0770, 0495, 0559, 0456, 0822) та 3 виробів 9П135 М-1 «Фагот» (зав. №№ 016, 605, 4703), які проводились спеціалістами ДП «Шепетівський ремонтний завод», вартість технічного обслуговування з елементами ремонту (відновлювальних робіт) одного виробу 9П135 М-1 «Фагот» становить 1806грн. 44коп., одного виробу 9П151 «Метис» - 1884грн. 23коп. Загальна вартість ремонту вказаних виробів становить 14840грн. 47коп.(т.5, а.с. 130-138).

Оскільки частина заподіяних збитків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 відшкодована, суд обґрунтовано стягнув з ОСОБА_3 невідшкодовані збитки в розмірі 933 грн. 13 коп., що відповідає вимогам ч.1 ст.1166 ЦК України.

Захисником ОСОБА_2 не наведено на яких підставах, які передбачені ст. 409 КПК України він просить скасувати вирок Шепетівського міськрайонного суду від 14 липня 2014 року та ухвалити виправдовувальний вирок щодо ОСОБА_3

Натомість захисником для скасування вироку суду наведені підстави, які не підтверджуються матеріалами кримінального провадження та встановленими судом обставинами.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які викладені у апеляційних скаргах не знайшли свого підтвердження. Обставини, які ними наведенні не узгоджуються із матеріалами кримінальної справи та нормами кримінального та кримінального процесуального Закону. Всі докази судом, досліджені у повному обсязі, їм надано вірну оцінку, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.

Суд обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.3 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.411 КК України, а саме організація вчинення за попередньою змовою групою осіб закінченого замаху на умисне знищення іншого військового майна, що могло спричинити інші тяжкі наслідки.

Законодавець поняття інші тяжкі наслідки відніс до оціночного, яке має вирішуватися судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Враховуючи соціально політичну військову обстановку в державі Україні, необхідність забезпечення боєготовності військових частин та можливість використання пускових установок «Фагот» та «Метис» по їх прямому призначені в зоні проведення військових дій, колегія суддів приходить до висновку, що суд вірно дав кримінально - правову кваліфікацію діям ОСОБА_3, оскільки його дії могли спричинити інші тяжкі наслідки у сенсі ч. 2 ст.411 КК України.

Призначення ОСОБА_3 покарання відповідає вимогам ст. 65, ч.3 ст.68 КК України.

При цьому судом враховано, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується як депутат міської ради та за місцем проживання. Крім того, судом враховано і стан здоров'я обвинуваченого та тяжкість вчиненого ним злочину. Не залишилося поза увагою колегією суддів і суспільний резонанс громадськості до вчиненого замаху на знищення військового майна начальником військової частини ОСОБА_3

Зазначені обставини кримінального провадження не дають підстав, колегії суддів, для пом'якшення покарання ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги прокурора про скасування вироку суду через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі засудженого та ухвалити новий вирок, яким погіршити становище обвинуваченого і призначити йому додаткові покарання - позбавлення права обіймати посади, пов'язані з використанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків строком на 3 роки та позбавлення військового звання «полковник», не можуть бути задоволені. Як вбачається з ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області від 24.07.2013р (Т.5а.с.60-70) вирок суду стосовно ОСОБА_3, був скасований з підстав істотного порушення кримінального процесуального закону, а інші доводи апеляції в повному обсязі не перевірялися. За таких обставин, відповідно до вимог ст.416 КПК України суд при новому розгляді був позбавлений можливості посилення покарання ОСОБА_3 І Р. стосовно міри основного покарання так і щодо застосування додаткового покарання.

За таких обставин колегія суддів, вважає вирок суду законним та обґрунтованим а апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого та його захисника, не підлягаючими задоволенню.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Вирок Шепетівського міськрайонного суду від 14 липня 2014 року стосовно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області С.Д. Бережний