Ухвала суду № 41146152, 25.03.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/791/1448/13 Головуючий в 1 інстанції Єйбог І.М.

Категорія ст. 190 ч.4 КК України Доповідач Грушицький А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року судова палата в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі

головуючого судді Грушицького А.,

суддів Сажинова В.В., Гемми Ю.М.,

з участю прокурора Дворецького О.О.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника цивільного позивача ОСОБА_3,

виправданого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора який брав участь у розгляді справи, адвоката ОСОБА_2 на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 09 серпня 2013 року,

у с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

за ч. 4 ст. 190 КК України виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

В задоволенні цивільного позову ТОВ «Жовтневе» відмовлено.

Вирішено питання про речові докази.

Органами досудового слідства ОСОБА_4 було пред'явлено обвинувачення у тому що він, в період з жовтня по листопад 2008 року умисно, шляхом шахрайства та зловживання довірою, використовуючи при цьому довірливі відносини які у нього склалися з директором ТОВ «Жовтневе» ОСОБА_3 та головним бухгалтером ТОВ «Жовтневе» ОСОБА_5, переконав ОСОБА_3 та ОСОБА_5 передати йому сільгосппродукцію що належала ТОВ «Жовтневе», запевнивши останніх в обов'язковому проведенні у подальшому розрахунків за передану йому продукцію за вигідними для ТОВ «Жовтневе» цінами, спонукав їх до передачі йому належного товариству майна та отримав за згодою ОСОБА_3 і ОСОБА_5 сільськогосподарську продукцію ТОВ «Жовтневе»: насіння соняшнику в кількості 115250 кг. на суму 161350 грн., та зерно пшениці у кількості 398670 кг. на суму 239202 грн., не маючи намір виконувати зобов'язання щодо оплати за вказаною угодою, незаконно привласнив вказані матеріальні цінності чим спричинив ТОВ «Жовтневе» матеріальну шкоду на суму 400552 грн.

Суд, виправдовуючи ОСОБА_4 зазначив, що вина його у вчиненні інкримінованого злочину не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, і ОСОБА_4 підлягає виправданню в зв'язку з недоведеністю його участі у скоєнні злочину.

У апеляційній скарзі прокурора порушено питання про скасування вироку щодо ОСОБА_4, і направлення справи на новий судовий розгляд. Своє прохання прокурор обґрунтовує тим, що місцевий суд безпідставно виправдав ОСОБА_4 за ч.4 ст.190 КК України, не давши належної оцінки доказам, зібраним під час досудового слідства.

Адвокат ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі посилаючись на однобічність судового слідства, невідповідність вироку суду вимогам ст. ст. 323, 324 КПК України, безпідставне виправдання ОСОБА_4 за ч.4 ст.190 КК України, ставить питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення та останнє слово виправданого ОСОБА_4, який наполягав на відсутності своєї вини у пред'явленому обвинуваченні, доводи прокурора Дворецького О.О. на обгрунтування апеляційної скарги, міркування адвоката ОСОБА_6 щодо законності прийнятого судом рішення, адвоката ОСОБА_2, який наполягав на скасуванні виправдувального вироку, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Так, згідно з вимогами ч.4 ст.327 КПК України, виправдувальний вирок постановляється у випадках коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. При цьому виправдувальний вирок відповідно до ч.1 ст.327 КПК України повинен бути судом мотивованим.

Відповідно до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з роз'ясненнями, наведеними в пунктах 16, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29 червня 1990 року № 5 суду, належить оцінити всі зібрані у справі докази, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних та інших жерелах, з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст.324 КПК України.

Пункти 21, 22 цієї ж постанови містять застереження про те, що виправдувальний вирок за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину постановляється тоді, коли факт суспільно - небезпечного діяння встановлено, але досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним. У мотивувальній частині такого вироку належить викласти результати дослідження, аналізу й оцінки доказів, як зібраних на досудовому слідстві, так і поданих у судовому засіданні, а також мотивовані висновки суду про недоведеність участі підсудного у вчиненні злочину.

Проте ці та інші вимоги кримінально - процесуального закону під час розгляду справи в судовому засіданні не виконані, обставини, які мають істотне значення для вирішення питання щодо доведеності чи недоведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину належно не з'ясовані і з достатньою повнотою не досліджені. Вирок місцевого суду постановлений з порушенням вимог кримінально - процесуального закону України.

Так, обґрунтовуючи свій висновок про недоведеність участі ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України, місцевий суд не дав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, в ході досудового слідства ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 під час їх допитів, проведення очних ставок, незмінно та послідовно вказували на ОСОБА_4 як особу винну у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Зазначені показання повністю не суперечать протоколу загальних зборів №15 ТОВ «Жовтневе» від 09 жовтня 2008 року.

Зазначені та решта інших доказів обвинувачення судом першої інстанції у вироку проаналізовані частково, і взагалі не оцінені з точки зору їх допустимості та достатності.

Обгрунтовуючи висновок про недоведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України, суд обрав вибірковий підхід до оцінки доказів, і на порушення вимог ст. 334 КПК України в мотивувальній частині вироку не зазначив мотиви з яких він взяв до уваги одні докази і відкинув інші, на чому слушно наголошують у своїх апеляційних скаргах прокурор та адвокат ОСОБА_2

Враховуючи те, що стосовно ОСОБА_4 судом допущено однобічність судового слідства, порушення норм процесуального права, виправдувальний вирок підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, в ході якого суду необхідно ретельно дослідити докази, зібрані органами досудового слідства, у відповідності з вимогами кримінально - процесуального закону, керівними роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України дати їм відповідну оцінку, і прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

апеляційні скарги прокурора який брав участь у розгляді справи, адвоката ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 09 серпня 2013 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

З оригіналом згідно

Суддя : (підпис) А. Грушицький