Ухвала суду № 41138529, 21.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20835/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Березуцького Є.Ю. на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до Державної реєстраційної служби України, третя особа без самостійних вимог: Реєстраційна служба Макарівського районного управління юстиції Київської області, про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року позивач -Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України, третя особа без самостійних вимог: Реєстраційна служба Макарівського районного управління юстиції Київської області, про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Березуцького Є.Ю. Державної реєстраційної служби України про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна від 16 листопада 2013 року за № 8023610; зобов'язання Державної реєстраційної служби України (Укрдержреєстора) (код ЄДРПОУ 37508344) здійснити реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» (код ЄДРПОУ 19019775) на об'єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку загальною площею 4,602 га, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Ясногородська сільська рада цільове призначення земельної ділянки - ведення індивідуального садівництва; кадастровий номер земельної ділянки 3222789200:03:022:0019.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року позов задоволено частково. Скасувано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Березуцького Є.Ю. Державної реєстраційної служби України про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна від 16 листопада 2013 року за № 8023610. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог державний реєстратор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Березуцького Є.Ю. - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог частково суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно подано до реєстраційної служби повний пакет документів, що визначений положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, а відтак рішення реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна від 16 листопада 2013 року за № 8023610 не відповідає нормам чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 01.11.2013 року позивачем до Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області подано заяву про реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Ясногородська сільська рада цільове призначення земельної ділянки - ведення індивідуального садівництва; кадастровий номер земельної ділянки 3222789200:03:022:0019.

До заяви про реєстрацію також додано: рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2013 року по справі № 911/705/13-г, що набрало законної сили, яким визначено, серед іншого, за ПАТ «УПБ» право власності на земельну ділянку загальною площею 4,602 га, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Ясногородська сільська рада цільове призначення земельної ділянки - ведення індивідуального садівництва; кадастровий номер земельної ділянки 3222789200:03:022:0019 та нотаріально засвідчену копію рішення; нотаріально засвідчену копію Статуту Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк»; нотаріально засвідчену копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; нотаріально засвідчену копію Довідки АБ № 332189 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ); нотаріально посвідчену копію Довідки про взяття на облік платника податків; засвідчену копію Витягу з Протоколу № 2 Загальних зборів акціонерів від 29 вересня 2005 року щодо обрання Голови Правління; нотаріально засвідчену копію довіреності представника позивача; копія паспорта представника позивача та реєстраційного номера облікової картки платника податку; документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав; документ, про сплату державного мита.

За наслідком розгляду заяви позивача, державним реєстратором Держаної реєстраційної служби України Березуцьким Є.Ю. 16.11.2013 року прийнято рішення №8023610 про відмову у реєстрації права власності на вказану земельну ділянку.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що державний реєстратор за наслідком розгляду заяви позивача прийшов до висновку про те, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Зокрема, при розгляді заяви встановлено відсутність відомостей про державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Вважаючи, вказане рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відтак, колегія суддів переглядає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року в межах апеляційної скарги державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Березуцького Є.Ю., тобто в частині задоволення позовних вимог.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV).

Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV).

Відповідно до ст. 19 Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

При цьому, відповідно до пункту 10 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, що діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок) заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органу державної реєстрації прав, нотаріусу необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Згідно пункту 26 Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 27 Порядку визначено, що документами, які підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно пункту 33 Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27, 28, 30 і 31 цього Порядку, подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки).

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 09.04.2013 року по справі № 911/705/13-г, яке набрало законної сили визнано право власності позивача, зокрема і на земельну ділянку загальною площею 4,602 га, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Ясногородська сільська рада цільове призначення земельної ділянки - ведення індивідуального садівництва; кадастровий номер земельної ділянки 3222789200:03:022:0019.

Водночас ч. 1 ст. 24 Закону №1952, визначений вичерпаний перелік правових підстав для відмови у державній реєстрації прав, зокрема якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; - нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; - заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; - заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Відповідно до ч. 2 цієї норми відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно подано до реєстраційної служби повний пакет документів, що визначений положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, а відтак рішення реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна від 16 листопада 2013 року за № 8023610 не відповідає нормам чинного законодавства України.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що наявність відомостей про кадастровий номер земельної ділянки в документі, що посвідчує виникнення, перехід або припинення права власності на неї не позбавляє особу права подати для проведення державної реєстрації прав власності витяг з Державного земельного кадастру на підтвердження проведення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Суд наголошує на тому, що це є саме правом заявника, а не його обов'язком, оскільки нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 такої вимог не передбачено. Вказаними нормативно-правовими актами України обов'язку доказування реєстрації земельної ділянки на заявника не покладено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача частково.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Березуцького Є.Ю. - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Березуцького Є.Ю. - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.