Рішення № 41138265, 16.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17306/14 16.10.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Грантис»ДоТовариства з обмеженою відповідальнстю «Молодь Житлобуд»Простягнення 159 375, 93 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Ротаєнко В.Ф. - за дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення з останнього на свою користь 159 375, 93 грн. заборгованості за договором про надання послуг №01/04/2013 від 01.04.2013р., з яких 148 740, 00 грн. - сума заборгованості за договором, 5 085, 69 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань та 5 550, 24 грн. - процентів за користування коштами.

13.10.2014р. представник Позивача подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за Договором про надання послуг №01/04/2013 від 01.04.2013р. в розмірі 148 740, 00 грн. та проценти за користування коштами в розмірі 3 863, 16 грн.

Судом заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду, оскільки дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 152 603, 16 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03057, м. Київ, вул.. Желябова, буд. 8/4.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з вказаною ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв'язку (за закінченням встановленого терміну зберігання).

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За встановлених обставин справи, відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань.

На призначені судові засідання 16.09.2014р, 16.10.2014р. представник відповідача не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2013 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про надання послуг №01/04/2013 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Позивач зобов'язався надати Відповідачу послуги з навантаження на самоскиди та доставки піщаного ґрунту з будівельного майданчика ЖК «Мозаїка», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 53.

Відповідно до п. 3.3. Договору, Відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити розрахунок із Позивачем протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання Сторонами Рапортів вивезеного об'єму ґрунту - наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, в безготівковій формі.

Судом встановлено, що Позивач належним чином виконав свої зобов'язання передбачені Договором в повному обсязі, що підтверджується:

- Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2013р. від 15.05.2013р. на загальну суму 178 740, 00 грн.

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013р. від 15.05.2013р. на загальну суму 178 740, 00 грн.

Однак, незважаючи на вимоги Договору, підписання Довідки, Акту та прийняття об'єму робіт на загальну суму в розмірі 178 740, 00 грн. Відповідачем були оплачені надані послуги лише на суму 30 000, 00 грн.

Таким чином, Відповідачем не належним чином були виконані грошові зобов'язання щодо оплати грошових коштів за надані послуги в порядку та строки визначені п. 3.3. Договору, внаслідок чого станом на момент звернення Позивача з позовом до суду, Відповідач має заборгованість перед Позивачем в розмірі 148 740, 00 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір про надання послуг №01/04/2013 від 01.04.2013р., укладений між Позивачем та Відповідачем є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем не сплачено суму боргу за Договором в розмірі 148 740, 00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Факт наявності боргу у Відповідача за Договором від 01.04.2013р. №01/04/2013 в розмірі 148 740, 00 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з Відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, Позивач також правомірно нарахував відповідачу борг з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з Відповідача підлягає стягненню 3 863, 16 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальнстю «Молодь Житлобуд» (03057, м. Київ, вул. Желябова, 8/4; Код: 37995576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грантис» (04116, м. Київ, вул. В. Василевської, буд. 13, корп. 1А; Код: 37615008) заборгованість в розмірі 148 740 (сто сорок вісім тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 3 863 (три тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 16 коп. та судовий збір в розмірі 3 363 (три тисячі триста шістдесят три) грн. 54 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.10.2014р.

Суддя І.І.Борисенко