Рішення № 41138266, 21.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17649/14 21.10.14

За позовомВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» доПриватного акціонерного товариства «Просто-страхування»провідшкодування шкоди в сумі 41 776,19 грн.

СуддяБорисенко І.І.

Представники: від позивача - Шпура Ю.В., за дов.;від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 41 776,19 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10.

Відповідно до статті 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

На призначені судові засідання 23.09.2014р. та 21.10.2014р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні у матеріалах справи оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвалами суду про призначення судових засідань була вручена відповідачу 02.09.2014р. та 03.10.2014р.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.11.2013р. по вул. Введенській в м. Києві була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля "Опель", д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля «Вольво» д.р.н. НОМЕР_2.

Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Опель", д.р.н. НОМЕР_1, перед початком руху та зміною напрямку руху не впевнився, що це буде безпечно, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Вольво» д.р.н. НОМЕР_2. Дані обставини підтверджуються розгорнутою довідкою №9302791 про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Подільського районного суду м. Києва (справа №758/15399/13-п (Категорія 138), копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Вольво» д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який був застрахований позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 04.10.2012р. №09448576.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування від 04.10.2012р. №09448576, страхових актів №СТО-13-15092/1 від 02.12.2013р., СТО-13-15092/2 від 17.01.2014р., №СТО-13-15092/3 від 14.02.2014р, №СТО-13-15092/4 від 13.03.2014р., позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 41 776,19 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №1296 від 13.01.2014р., №15100 від 14.03.2014р., №15447 від 17.03.2014р., №25148 від 25.04.2014р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля "Опель", д.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_3, під час експлуатації вказаного автомобіля, і її вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлено постановою Подільського районного суду м. Києва (справа №758/15399/13-п (Категорія 138).

На час скоєння вищевказаної ДТП (16.11.2013р.) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 під час експлуатації автомобіля "Опель", д.р.н. НОМЕР_1, на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АЕ/1679746 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 0 грн., строк дії полісу з 08.03.2013р. до 07.03.2014р.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АЕ/1679746 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "Опель", д.р.н. НОМЕР_1, на час спірної ДТП.

Вартість матеріального збитку відповідно до виставлених рахунків-фактур №ВМКС000195 від 25.11.2013р., № ВМКС000219 від 02.01.2014р. складає 44 254,40 грн.

Відповідно до актів виконаних робіт №ВМКH000170 від 30.01.2014р., №ВМКH000179 від 30.01.2014р. складає 44 476,19 грн.

Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому судом враховано, що Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, є акт виконаних робіт. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжне доручення (інший документ, який підтверджує факт перерахування коштів на відновлювальний ремонт).

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Вольво» д.р.н. НОМЕР_2., склав 44 476,19 грн., відповідно до актів виконаних робіт №ВМКH000170 від 30.01.2014р. та №ВМКH000179 від 30.01.2014р. Факт виплати позивачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, страхового відшкодування в розмірі 38 932,41 грн. суду також доведений (підтверджується платіжними дорученнями №1296 від 13.01.2014р., №15100 від 14.03.2014р., №15447 від 17.03.2014р., №25148 від 25.04.2014р.).

Судом також враховано, що відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

З матеріалів справи вбачається, що «Вольво», рік випуску автомобіля - 2009, а отже на момент ДТП (16.11.2013р.) строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АЕ/1679746, та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1191 ЦК України, відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50 000 грн.), у межах суми, що перейшла до позивача (41 776,19 грн.), з врахуванням того, що франшиза за полісом № АЕ/1679746 дорівнює 0 грн., тобто суму 41 776,19 грн.

Отже, позов підлягає задоволенню судом повністю в сумі 41 776,19 грн.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) 41 776 (сорок одну тисячу сімсот сімдесят шість) грн. 19 коп. страхового відшкодування, а також 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.10.2014

Суддя І.І. Борисенко