Ухвала суду № 4112880, 30.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-21413/08                                                    Головуючий у І інстанції – Кошик А.Ю.,                                                                                                                                      Суддя-доповідач – Костюк Л.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            30  червня 2009 року                                                                                         м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                              головуючого – судді Костюк Л.О. ,

                              суддів                         Шведа Е.Ю., Хрімлі О.Г.,

                              при секретарі             Джуринській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 10 квітня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СлаВа» до Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «СлаВа» звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою у якій просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомленні-рішення Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції №0000652340/0 від 10.10.2007 р. та зобов’язати відповідача поновити в обліковій картці Позивача за період з лютого 2006р. по листопада 2006р. суму в розмірі 167447грн.

Постановою господарського суду Київської області від 10 квітня 2008 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.  

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Васильківською ОДПІ було проведено позапланову податкову перевірку підприємства позивача щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування.

За результатами перевірки був складений Акт № 1704/23-4/31292488.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СлаВа»  було   подано  до  Васильківської  об'єднаної державної  податкової інспекції  податкові декларації з податку на додану вартість за період з лютого по листопад 2006 року, в яких були визначені суми податкового кредиту по ПДВ, а саме: за лютий 2006 року - 479 830,00 грн.; за квітень 2006 року - 454 840,00 грн.; за жовтень 2006 року - 642 929,00 грн.; за листопад 2006 року - 921 711,00 грн.

У вересні місяці 2007 року податковим органом була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «СлаВа» з питань достовірності нарахування до відшкодування суми податку на додану вартість за березень, травень, листопад та грудень місяць 2006 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич» є безпосереднім постачальником ТОВ «СлаВа» мокро солоних шкур великої рогатої худоби.

ТОВ «Славутич» на підставі укладених господарських договорів, а саме Договорів поставки № 10 від 2 січня 2006 року та № 13 від 2 січня 2006 року, поставило ТОВ «СлаВа» мокро солоні шкури і при операціях з поставки ТОВ «Славутич» були виписані податкові накладні на суму: за лютий 2006 року - 411 335,89 грн.; за квітень 2006 року -363 917,11 грн.; за жовтень 2006 року - 554 379,00 грн.; за листопад 2006 року - 846 843 05 грн.

Виконання вказаних договорів підтверджується отриманими податковими накладними та сума податку на додану вартістьскладає: за лютий 2006 року - 479 830,00 грн.; за квітень 2006 року - 454 840,00 гри.; за жовтень 2006 року -542 929,00 грн.; за грудень 2006 року - 921 711,00 грн.

Сума податкового кредиту за лютий 2006 року була перевірена податковою в ході виїзної позапланової перевірки і відображена в довідці № 1373/23-4 від 22.05.2006 року. Перевіркою не встановлено порушення товариством «СлаВа» діючого законодавства з ПДВ і підтверджено заявлену ТОВ «СлаВа» суму бюджетного відшкодування ПДР за лютий 2006 року в сумі 267 353 грн.

Сума податкового кредиту за квітень 2006 року перевірялася ОДПІ в липні 2006 року. В довідці №1657/23-4/31292488 від 31.07.2006 року зазначено, що перевіркою не встановлено порушень діючого законодавства з ПДВ.

Сума податкового кредиту за жовтень 2006 року склала 642 929,00 грн., за листопад 2006 року - 921 711,00 грн. У лютому 2007 року ОДПІ перевірила ТОВ «СлаВа» з питань достовірності нарахування до відшкодування податку на додану вартість і, як зазначено в складеній за результатами перевірки довідці № 365/23-112/31292488 від 27.02.2007 року, не виявила порушень діючого законодавства з ПДВ, а заявлену ТОВ «СлаВа» суму бюджетного відшкодування за листопад 2006 року в сумі 177 868,00 грн. залишила без змін.

В податковій декларації з ПДВ №3489 від 20.04.2006 року за березень 2006 року було заявлено до відшкодування ПДВ за лютий в сумі 371 344,00 грн.

В декларації за травень № 7279 від 19.06.2006 року заявлена до відшкодування сума ПДВ за квітень 2006 року в сумі 298 986,00 грн.

За жовтень ТОВ «СлаВа» до бюджетного відшкодування сум не заявляло.

До бюджетного відшкодування за листопад 2006 року ТОВ «СлаВа» заявило суму 197 466 грн. в податковій декларації на додану вартість за грудень 2006 року за № 20308 од 19.01.2007 року. На підставі декларацій з ПДВ № 3489 від 20.04.2006 року, № 7279 від 19.06.2006 року, № 20308 від 19.01.2007 року ТОВ «СлаВа» включило їх до податкового кредиту і правомірно віднесло до бюджетного відшкодування.

Результати проведеної перевірки не містять висновків щодо недоліків податкових накладних чи інших первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факт проведення господарських операцій та право позивача на податковий кредит.

Відповідно до п.1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», контрагент позивача ТОВ «Славутич» є платником податку - особою, що зобов'язана здійснювати утриманий та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем -ТОВ «СлаВа».

Відповідно до  п.п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Слід враховувати, що зазначена норма визначає дату виникнення права платника податку на податковий кредит і не встановлює кореляції між моментом виникнення права податковий кредит та моментом сплати в бюджет ПДВ.

Згідно з пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;  придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок відповідача про те, що право на відшкодування платнику виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по  сплаті податку на додану вартість в ціні товару, позбавлений жодних правових підстав.

Дослідження податковим органом під час проведення перевірки підприємства позивача так званих «ланцюгів» та встановлення у зв'язку з цим обставин, викладених відповідачем у запереченнях на позовну заяву, про те, що контрагентами та іншими підприємствами, що співпрацюють з позивачем, не сплачуються до бюджету певні суми податків, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат по ПДВ до податкового кредиту.

Окрім того, факт сплати сум податку на додану вартість в ціні придбання товару відповідачем не заперечується та не спростовується, тому саме ТОВ «Славутич», а не ТОВ «СлаВа» несе відповідальність за перерахування сум ПДВ, отриманих від ТОВ «СлаВа», до державного бюджету.

ТОВ «Славутич» станом на дату видачі податкових накладних було платником ПДВ, його свідоцтво про державну реєстрацію та/або свідоцтво платника ПДВ не визнані недійсними, отже воно мало право виписувати податкові накладні.

Договори, укладені між ТОВ «СлаВа» та ТОВ «Славутич», у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися.

Відповідно до статті 511 Цивільного Кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. Оскільки ТОВ «СлаВа» не мало і не має будь-яких договірних відносин з ПП «Віом», ТОВ «Агрослуч», ТОВ «Агро-Холдинг» Зерно постач», СПД Труш Ю.В., відповідальність за перерахування до держбюджету сум ПДВ, сплачених ТОВ «СлаВа», має нести платник податку, що отримав ці суми в складі вартості товару - ТОВ «Славутич», який за даними відповідних зустрічних податкових перевірок не має порушень податкового законодавства.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про протиправність висновку відповідача про відсутність підстав для віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбання товару, що підтверджено податковими накладним є правомірним. 

Прийняттям спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом фактично покладено на позивача вину за несплату його контрагентом зобов'язань, визначених податковим законодавством. Однак жоден нормативний акт, на який посилається відповідач, не містить вказівок на таку залежність. Оскільки, згідно вимог чинного законодавства, обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, крім того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким   чином,   у   разі   порушення   контрагентами   платника   податку   вимог податкового законодавства, податковий орган має право у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства видавати акти державного органу на усунення таких порушень, які є обов'язковими до виконання.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що господарський суд Київської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 199, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 10 квітня 2008 року в адміністративній справі №А18/072-08  – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 6 липня 2009 року.

  Головуючий суддя                                                            Л. Костюк

  Судді:                                                                                 Е. Швед

                                                                                              О. Хрімлі