Постанова № 41121651, 14.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2014 року 10:20 № 826/14349/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів: Погрібніченко І.М., Шулежко В.П., при секретарі судового засідання Сізих Х.С., розглянув у відкритому судовому адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Платинум Банк»до третя особа Державної виконавчої служби України Київська міська радапроскасування постанови та зобов'язати вчинити дії, за участю представників сторін:

від позивача: Гамей В.В.

від відповідача: Харченко О.О.;

від третьої особи: Козак А.Л.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 жовтня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної виконавчої служби України, третя особа: Київська міська рада, в якому просить скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.08.2014 р. про закінчення виконавчого провадження ВП № 38409316.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протиправно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 38409316, оскільки факт здійснення ВПВР ДВС подання до правоохоронних органів про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб боржника за невиконання судового рішення не свідчить про те, що дане рішення буде виконано та не захистить інтереси стягувача. При цьому норми закону, на який посилається відповідач, суперечить Конституції України, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі з підстав їх необґрунтованості. Суду надано матеріали виконавчого провадження ВП № 832/3.

Представник третьої особи в судовому засіданні залишив вирішення позовних вимог на розсуду суду.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

28.05.2013 року на адресу ВПВР ДВС було надіслано заяву про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 826/1455/13-а, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва про зобов'язання Київської міської ради подати до суду заяву про визнання спадщини, що належала ОСОБА_4 відумерлою та оформити право власності на майно, що входить до спадщини ОСОБА_4 відповідно до законодавства України.

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України постановою від 13.06.2013 р. ВП № 38409316 відкрито виконавче провадження на примусове виконання виконавчого листа № 826/1455/13-а від 13.05.2013 р.

18.08.2014 р. на адресу ПАТ «Платинум Банк» надійшло подання головного державного виконавця ВРВР ДВС до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

05.09.2014 р. до ПАТ «Платинум Банк» надійшла постанова головного державного виконавця ВПВР ДВС про закінчення виконавчого провадження ВП № 38409316.

Вказана вище постанова винесена у зв'язку із тим, що боржником добровільно не виконано постанову суду. Постановами ВПВР ДВС двічі накладено штраф на боржника, а також те, що державним виконавцем підготовлено подання про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб, винних у невиконанні рішення суду.

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі - Закон № 606-XIV) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частиною 1 ст. 6 Закону № 606-XIV передбачено гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні, зокрема державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. ч. 1 -2 ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (ч. 5 Закону № 606-XIV).

Частиною 1 ст. 31 Закону N 606-XIV передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 27 Закону N 606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

З системного аналізу вищенаведених правових норм, суд зазначає, що державний виконавець, в силу покладених на нього обов'язків чинним законодавством, повинен протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження та обов'язково надати боржнику строк для самостійного виконання виконавчого документу. При цьому постанову про відкриття виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний надіслати боржнику, разом із супровідним листом, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону N 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Статтею 75 Закону N 606-XIV визначено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

Отже, у разі невиконання вимог виконавчого документа державний виконавець має право накладати штраф на боржника та вносити подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З матеріалів виконавчого провадження ВП № 38409316 вбачається, що за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця, постановами державного виконавця від 12.09.2013 р. та від 29.01.2014 р. на Київську міську раду (боржника) накладено штраф.

Незважаючи на вищевказані заходи, оскільки рішення суду не було виконано, відповідач звернувся з поданням до Шевченківського РУ ГУ МВС України м. Києва про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що здійснюючи примусове виконання судового рішення державний виконавець вичерпав всі можливі заходи щодо його примусового виконання, а тому, враховуючи положення п. 11 ч. 1 ст. 49 та ст. 75 Закону N 606-XIV правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.08.2014 р. ВП № 38409316.

За таких обставин у суду відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача поновити виконавче провадження ВП № 38409316.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов ПАТ «Платинум Банк» є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.О.Іщук

Судді: І.М. Погрібніченко

В.П. Шулежко

Повний текст постанови складено 20.10.2014 р.