Постанова № 41121652, 14.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2014 року 09:24 № 826/5971/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів Погрібніченко І.М., Шулежко В.П., при секретарі судового засідання Сізих Х.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фракія»

до 1. Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, 2. Міністерства доходів і зборів Українипровизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,за участю представників сторін:

від позивача: Микульська Т.В.;

від відповідача 1, 2:Цюрупа Д.А.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 жовтня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фракія» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Міністерства доходів і зборів України, в якому просить (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог):

1. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо неприйняття податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Фракія» № 1 від 25.04.2014 р., податкової накладної № 2 від 30.04.2014 р., податкової накладної № 1 від 25.04.2014 р. для реєстрації та встановити, що податкову накладну № 1 від 25.04.2014 р. потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку, а саме: 28.04.2014 р., податкову накладну № 2 від 30.04.2014 р. потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її буде надіслано платником податку, а саме: 08.05.2014 р., податкову накладну №1 від 22.05.2014 р. потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, а саме: 22.05.2014 р.

2. Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Фракія» № 1 від 25.04.2014 р., податкової накладної № 2 від 30.04.2014 р., податкової накладної № 1 від 22.05.2014 р. для реєстрації та встановити, що податкову накладну № 1 від 25.04.2014 р. потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку, а саме: 28.04.2014 р., податкову накладну № 2 від 30.04.2014 р. потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку, а саме: 08.05.2014 р., податкову накладну № 1 від 22.05.2014 р. потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних потягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку, а саме: 22.05.2014 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2014 р. провадження у справі №826/5971/14 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі, яке буде прийнято Господарським судом м. Києва у справі за позовом ТОВ "Фракія" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про відновлення становища, яке існувало до неправомірного невиконання Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві зобов'язань за договором № 010420141 від 01.04.2014 р. про визнання електронних документів, зокрема, забезпечувати приймання податкових документів ТОВ "Фракія" в електронному вигляді та здійснювати їх комп'ютерну обробку на підставі договору № 010420141 від 01.04.2014 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2014 р. провадження у справі поновлено у зв'язку із набранням чинності рішення у судовій справі № 910/9776/14.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 2 неправомірно відмовлено позивачу у прийнятті податкових накладних у зв'язку з виявленими помилками, а саме: невідповідності місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у прийнятті податкових накладних, оскільки місцезнаходження (податкова адреса), вказана позивачем в податкових накладних, та інформація про його місцезнаходження, внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців співпадають, а тому у податкового органу відсутні підстави для відмови у їх прийнятті та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник відповідача 1 та 2 в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні. Так, за результатами автоматизованої обробки вказаних у податкових накладних виявлено помилку місцезнаходження підприємства продавця товарів/послуг у документах, зазначено про можливість відсутності договору з МДСУ. Квитанцією ДПС повідомлено позивача про відмову у реєстрації податкових накладних. Таким чином причиною відмови у прийнятті податкових накладних до реєстрації є наявність помилок.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фракія» зареєстровано Дніпровською районною реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та має статус платника податку на додану вартість.

Між Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та ТОВ «Фракія» укладено договір про визнання електронних документів № 010420141 від 01.04.2014 р., предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язується надсилати до органів ДПС податкові документи в електронному вигляді у форматі (стандарті), затвердженому ДПА України.

Згідно з п. 3.1 Договору відповідач взяв на себе обов'язки забезпечити приймання документів в електронному вигляді позивача у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку.

25 квітня 2014 р. позивач отримав від Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві лист від 23.04.2014 р. № 10374/10/26-53-18-00-11 про розірвання договору про визнання електронних документів № 010420141 від 01.04.2014 р. в односторонньому порядку у зв'язку із істотним порушенням його умов.

Разом з тим, 28.04.2014 р. позивач у відповідності до умов вищевказаного договору надіслав для реєстрації податкову накладну № 1 від 25.04.2014 р., яка була доставлена до Міністерства доходів і зборів України 28.04.2014 р. в 15:27.

08.05.2014 р. позивач надіслав для реєстрації податкову накладну № 2 від 30.04.2014 р., яка доставлена до Міністерства доходів і зборів України 08.05.2014 р. в 11:14.

22.05.2014 р. позивач надіслав для реєстрації податкову накладну № 1 від 22.05.2014 р., яка доставлена до Міністерства доходів і зборів України 22.05.2014 р. в 14:36.

Однак, вказані податкові накладні не були прийняті Міністерством доходів і зборів України у зв'язку із виявленими помилками - для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо, відсутній договір з МДСУ.

Позивач, вважаючи, що Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерство доходів і зборів України своїми діями порушила його права та законні інтереси, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація (п.7 Порядку № 1246).

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі (п. 8 Порядку № 1246).

Відповідно до п. 9 Порядку № 1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

У відповідності до п. 2 розділу ІІ Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 р. N 233 (надалі - Інструкція N 233)

Для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати:

спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті);

доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті;

засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС);

чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

У відповідності до п. 7 Інструкції N 233 підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:

його відповідність затвердженому формату (стандарту);

підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис";

чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у прийняті спірних податкових накладних стала помилка, а саме: можливість відсутності договору з МДСУ.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вже зазначалось, 01 квітня 2014 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір про визнання електронних документів.

При цьому, пунктом 4 статті 6 договору визначено, що орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Як зазначає відповідач 1, підставою для розірвання договору про визнання електронних документів стала зміна позивачем місця реєстрації.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.04.2014 р., 24.06.2014 р., місцезнаходженням позивача є: 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 42, каб. 4.

Також підтвердженням того, що реєстрація позивача не змінювалася є: договір суборенди № Л110/3 від 01.10.2013 р. про оренду нежитлового приміщення за адресою: 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 42, каб. 4, акт про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фракія» № 939/26-53-22-01-21-38497800 від 19.05.2014 р., яким фактично підтверджено місцезнаходження позивача за вказаною адресою, висновок про результати відпрацювання ризикованого платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів.

Крім того, суд враховує те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2014 р. у справі № 826/10390/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 р., позовні вимоги ТОВ «Фракія» задоволено, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору № 010420141 від 01.04.2014 р. Рішення набрало законної сили, а, отже, є належним доказовим засобом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, суд встановив, що у графі «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» зазначено наступну адресу: вул. Попудренка, 42, каб. 4, м. Київ, 02094, що відповідає інформації про місцезнаходження позивача, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, направлені позивачем до податкового органу податкові накладні складені у відповідності до вимог Податкового кодексу України та Порядку № 1246.

Інших доказів та обґрунтувань на підтвердження наявності підстав для відмови у прийнятті вищезазначених податкових накладних, поданих позивачем, крім посилань на помилку - «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документах не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відповідач суду не надав.

У відповідності до пункту 4.1 Тимчасового порядку надходження та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляді до органів ДПС України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26.11.2004 № 672 (далі - Тимчасовий порядок), податкова звітність до органів державної податкової служби може бути подана (надіслана) в електронному вигляді до приймального шлюзу органу ДПС України за допомогою програмних засобів та будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, які гарантують доставку електронного пакета звітних документів платника податків до органу ДПС протягом однієї години.

Пунктом 4.8 Тимчасового порядку встановлено перелік заходів, які здійснюють органи ДПС, для включення платників податків в систему подання податкової звітності в електронному вигляді.

ДПІ районного рівня, зокрема, здійснюють наступні заходи: отримання від органу ДПС, де розташовано приймальний шлюз, перевірених файлів електронної податкової звітності XML-формату з забезпеченням цілісності, автентичності та конфіденційності інформації при передачі електронної податкової звітності (підрозділи автоматизації процесів оподаткування); імпорт отриманих та розшифрованих файлів XML -формату до баз даних податкової звітності з перевіркою їх на наявність арифметичних помилок та повноти заповнення податкових декларацій (розрахунків, звітів, довідок тощо) згідно з алгоритмами контролю (підрозділи автоматизації процесів оподаткування).

Орган ДПС, де розташовано приймальний шлюз, зокрема, здійснює такі заходи: прийом електронної податкової звітності з перевіркою її на наявність арифметичних помилок та повноти заповнення податкових декларацій (розрахунків, звітів, довідок тощо) згідно з алгоритмами контролю (підрозділи автоматизації процесів оподаткування); передача до ДПІ перевірених файлів електронної податкової звітності XML-формату з забезпеченням цілісності, автентичності та конфіденційності інформації (підрозділи автоматизації процесів оподаткування).

Згідно Переліку органів ДПС України, де будуть розміщені приймальні шлюзи податкової звітності в електронному вигляді, який є додатком 2 до наказу Державної податкової адміністрації України від 26.11.2004 № 672 приймальний шлюз податкової звітності в електронному вигляді розміщений в ДПС у м. Києві (зона дії приймального шлюзу - м. Київ), ДПС України (зона дії приймального шлюзу - Україна).

Згідно п. 2 Указу Президента «Про Міністерство доходів і зборів України» від 18.03.2013 р. № 141/2013 Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

Єдиний державний реєстр податкових накладних є інформаційним ресурсом Міністерства доходів і зборів України. Тому Міністерство доходів і зборів України є належним відповідачем у справі.

Враховуючи викладене, дії відповідача щодо відмови у прийнятті зазначених податкових накладних, виписаних ТОВ «Фракія» є протиправними.

Водночас, враховуючи, що держателем реєстру є Міністерство доходів і зборів України, суд вважає за необхідне відмовити в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо неприйняття податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Фракія» № 1 від 25.04.2014 р., податкової накладної № 2 від 30.04.2014 р., податкової накладної № 1 від 25.04.2014 р. для реєстрації та встановити, що податкову накладну № 1 від 25.04.2014 р. потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку, а саме: 28.04.2014 р., податкову накладну № 2 від 30.04.2014 р. потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її буде надіслано платником податку, а саме: 08.05.2014 р., податкову накладну №1 від 22.05.2014 р. потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, а саме: 22.05.2014 р.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 № 1486/12/13-13 резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних: від 25.04.2014 р. № 1, від 30.04.2014 р., від 22.05.2014 р. № 1, в ті дати та в той час, які вказані у відповідних квитанціях № 1.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.

Керуючись положеннями статей 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фракія» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Фракія» від: від 25.04.2014 р. № 1, від 30.04.2014 р. № 2, від 22.05.2014 р. № 1.

3. Вважати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Фракія» податкові накладні:

- від 25.04.2014 р. № 1 прийнятою та зареєстрованою 28.04.2014 р. в 15:27:47;

- від 30.04.2014 р. № 2 прийнятою та зареєстрованою 08.05.2014 р. в 11:14:12;

- від 22.05.2014 р. № 1 прийнятою та зареєстрованою 22.05.2014 р. в 14:36:08.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фракія» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.О. Іщук

Судді І.М.Погрібніченко

В.П.Шулежко

Повний текст постанови складено 20.10.2014 р.