Ухвала суду № 41118077, 23.10.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1762/14-к

Номер провадження 11-кп/786/786/14

Категорія ч.2 ст.286 КК т.з.

Головуючий у 1-й інстанції Альошина Н.М.

Доповідач ап. інст. Бурда К. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року м. ПолтаваКолегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Бурди К.І.

суддів: Давиденка Е.В., Томилка В.П.

з секретарем Котенко А.Л.

з участю прокурора Пархоменка А.М.

захисника ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013180260001528 за апеляційною скаргою державного обвинувача прокурора Миргородської міжрайонної прокуратури та обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 серпня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народженця, уродженця смт Шишаки Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше несудимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Згідно ст.75 КК України від основного відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком 3роки.

Відповідно до п. в) ст. 1 ЗУ "Про амністію у 2014 році" звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі.

Вирішено питання речових доказів.

В рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави 489 гривень 44 копійки.

Заявлений цивільний позов Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах фінансового управління Миргродської РДА про відшкодування до бюджету витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 4282,25грн. задоволено і вказану суму постановлено стягнути з ОСОБА_5

Позов Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах ПОКЛ ім. Скліфасовського про відшкодування до бюджету витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 26043,37грн. - залишено без розгляду, роз'яснено позивачу право звернення до суду в порядку цивільного судочинства після усунення умов що були підставою залишення без розгляду.

За вироком суду, обвинувачений ОСОБА_5, 15 листопада 2013 року, близько, 17 години 30 хвилин на автодорозі Лубни - Миргород - Опішня 65 км + 100 м., керуючи автомобілем ВАЗ Богдан 11040 д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись в напрямку м. Миргорода, в порушення вимог п.п. 10.1, 11.3 ПДР України де вказано:

« 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»

«На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.», не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням потерпілого ОСОБА_3, який перевозив в якості пасажира ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та рухався по своїй смузі руху в зустрічному напрямку.

Внаслідок ДТП ОСОБА_6, отримала тілесні ушкодження від яких 22.11.2013 року померла в реанімаційному відділенні Полтавської обласної лікарні.

Причиною смерті ОСОБА_6 стала закрита черепно-мозкова травма, з крововиливами під оболонки головного мозку. На її тілі виявлені тілесні ушкодження: крововилив в м'які покрови голови зі сторони її внутрішньої поверхні в потиличній області зліва з розповсюдженням на скроневу область, крововилив під м'яку мозкову оболонку в тім'яній долі лівої півкулі з розповсюдженням на потиличну долю лівої півкулі, в потиличній долі правої півкулі, крововилив в пара аортальну клітковину в грудному відділі аорти прикореневих відділах обох легень, під капсулу лівої нирки, забійна рана голови, синець обличчя. Всі вище перелічені тілесні ушкодження є прижиттєвими і носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя; знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Потерпілий ОСОБА_3, отримав тілесні ушкодження: політравму, лівосторонній пневмогемоторакс, внутрішньочеревну кровотечу, лівосторонню зачеревну гематому, перелом поперечних відростків 2-3 поясничних хребців, чисельні скалкові переломи кісток тазу, зі зміщенням і порушенням цілісності тазового кільця, травматичний шок, забійні рани голови, лівого ліктя, правого коліна, які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.

Потерпіла ОСОБА_4, отримала тілесні ушкодження у виді рубця, що розташований на лівій мочці вуха, та по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Ринкова вартість автомобіля НОМЕР_3 на час скоєння злочину складає 76650грн. Матеріальний збиток завданий власнику автомобіля в результаті пошкодження складає 64140 грн.

В діях водія автомобіля ВАЗ Богдан 11040 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 вбачаються невідповідності з вимогами п.п 10.1, 11.3 ПДР України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.

В апеляції прокурор просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та постановити новий вирок, яким повністю задовольнити позов прокурора в інтересах держави особі ПОКЛ ім. М.В. Скліфософського про відшкодування до бюджету витрат на стаціонарне лікування потерпілого внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 26043 грн. 37 коп. до ОСОБА_5, а в решті вирок залишити без зміни.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_5 просить вирок змінити, а саме зменшити строк призначеного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами до 1 року та звільнити його від відбування на підставі пункту «в» частини 1 статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Заслухавши доповідача, промову прокурора на підтримку своєї апеляції, обвинуваченого ОСОБА_5 та в його інтересах захисника про застосування амністії, їхні виступи в дебатах та останнє слово обвинуваченого, думку потерпілих, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають до часткового задоволення.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5 у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6, заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_3, при встановлених обставинах, підтверджені дослідженими судом доказами, які ніким не оспорюються.

Фактичні обставини кримінального правопорушення як в апеляції обвинуваченого ОСОБА_5 так і в апеляції прокурора під сумнів не ставляться.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, є доведеною.

Звільняючи ОСОБА_5 від основного покарання у виді позбавлення волі на підставі п. «в» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ст.14 цього Закону, особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом.

Тому доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про необхідність звільнення його і від додаткового покарання відповідають вимогам Закону України «Про амністію у 2014 році».

Що стосується його доводів про зменшення строку додаткового покарання, то вони не викликаються необхідністю при застосуванні акту амністії.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції позов прокурора в інтересах ПОКЛ ім.Скліфасовського про відшкодування витрат на лікування потерпілого в сумі 26043,37 грн. залишив без розгляду.

Доводи прокурора в апеляційній скарзі про постановлення вироку в цій частині не можуть бути задоволені, так як вказаний позов не був предметом розгляду в місцевому суді.

Проте вказаний позов судом був безпідставно залишений без розгляду, а тому вирок в цій частині підлягає скасуванню, а цивільний позов направленню на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Полтавської області.

У Х В А Л И Л А :

апеляційні скарги прокурора Миргородської міжрайонної прокуратури, обвинуваченого ОСОБА_5 частково задовольнити.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року ОСОБА_5 звільнити від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Вирок суду в частині залишення позову Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах ПОКЛ ім.Скліфасавського на суму 26043,37 грн. без розгляду скасувати, а матеріали провадження направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 серпня 2014 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.

Касаційна скарга на ухвалу Апеляційного суду може бути подана до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали Апеляційним судом Полтавської області.

с у д д і:

Бурда К.І. Давиденко Е.В. Томилко В.П.